Міста-селища та котеджні селища у Одесі
Posted by Antique на Вівторок, 14 Червня 2016 р. (00:21)
За даними довіднику В. А. Пиляського громадський інженер Кюнер розробив генеральний план дачного селища “Згода” у Кривий Балці, що за даними довідника було розташовано на вул. Академіка Панкратової. На жаль відомості про точне розташування селища відсутні. Єдина згадка про селище у доступних у інтернеті джерелах є у довіднику “Вся торгово-промышленная Одесса”, 1914 р.: “Товариство влаштування і благоустрію селища “Згода” в Одесі (прим. рос. “Согласие”). Відомості в Технічному товаристві Новосельського вул., 4 у В. Н. Сваричовского”. У довіднику “Вся Одеса”, 1914 видавництва “Одесскія новости” є лише відомості про панянку Євгенію Севастьянівну Сварчевську, яка жила на Коблевській, 1 у безпосередній близькості від будівлі Технічного товариства (ОВІРТТ). Кожне товариство мало статут у якому могло бути вказано планування селища і його розташування. Такий статут був і у товариства селища “Згода”. У Россійській державній бібліотеці зберігається екземпляр документа “Устав Общества устройства и благоустройства поселка “Согласие” в гор. Одессе. Одесса, 1913″, шифр : V 112/2580.
Щодо концепції даного селища, то вірогідно це було селище, що було створено згідно з концепцією міста-саду. Автором концепції міста-саду був англієць Ебенізер Говард, який описав концепцію у книзі, що вийшла друком у 1898 році. Концепція була відповідю на ущільнення забудови великих міст і відповідне погіршення екології. Місто-сад пропонувало альтернативу у формі приміської забудови, що була розташована у парковій зоні, а розвиток транспортних комунікацій передбачав швидке пересування до центру міста у відношенні якого місто-сад було супутником. Перше місто-сад під назвою Летчуерт виникло у 1903 році у Велікоблітанії, далі почали виникати подібні міста у інших країнах. Концепція проіснувала проблизно до Другої світової війни.
Відкриття мережі електричного трамваю у 1910-му році у Одесі зробило ідею таких садів у межах Одеського градоначальства можливою, а нестача дешевої вільної території під нову забудову та зріст цін на нерухомість обумовив актуальність ідеї міста-саду. У Одесі перше місто-сад товариства “Самопоміч” виникло у 1911 році, однак втілення ідеї прийшлося на 1913 – 1914 роки. Селище “Самопоміч бкло розташовано на Середньому Фонтані на 5-й станції Великофонтанської лінії і пропонувало житло для верхівки середнього класу. У 1912 році з’явилося товариство селища “Новосілля”, у 1913 році товариство селища “Згода”, а у 1914 році товариство селища “Костянтинівка”, яке очолював підприємець Бурда.
Де було розташовано селище “Новосілля” невідомо, але “Згода” та “Костянтинівка” були розташовані поблизу села Крива Балка. Дане місце не можна було назвати привабливим, однак безумовне земля тут була дешевою, неподалік був розташований потік, колодязі і проблем з водою не повинно було бути. Існувала теоретична можливість подовження слобідської трамвайної лінії, проведення комунікацій. Відстань до міста була не більше, ніж з селища “Самопоміч”. Єдиним суттєвим недоліком було розташування між селищем та містом передмістя “Слобідка-Романівка”, яке було населено не заможними жителями.
Невідомо чи взагалі почали розбудовувати інші селища, окрім “Самопомочі”, як показала практика даного селища, потрібно було приблизно два роки на організацію та збір коштів. Таким чином інші початок влаштування селищ міг відбутися перед Початком першої світової війни і зупинитись на початковій стадії. Лише назва “хутори Бурди” може вказувати на те, що декілька коттеджів “Костянтинівки” все ж таки було побудовано.
Селище Н. П. Дмитрієва
Про намір влаштувати селище повідомлялося у декількох номерах газети “Одесскія новости”.
№5994 від 10 жовтня 1903:
Нам повідомляють, що членом управи Н. П. Дмитрієвим придбана величезна ділянка пустопорожньою землі прилеглої до Слобідці-Романівці, поблизу Дюковського саду, на якій їм будуть побудовані окремі будиночки-особняки в один і два поверхи. Таких будиночків Н. П. Дмитрієв передбачає побудувати понад 100, при чому при кожному з них буде влаштовано дворове приміщення, сад і всі необхідні служби. Будиночки-особняки будуть віддаватися в найм з тим розрахунком, що вносячи найману плату, власник одночасно сплачує частину вартості майна, і через відомий період часу майно переходить у власність наймача. Докладний проект організації цієї справи розробляється тільки тепер. Придбана ділянка землі належала Лєщінскому. Н. П. Дмитрієв планує влаштувати тут водопровід, каналізацію і веде переговори про зручне сполучення з містом.
Дана ділянка межувала з Дюківським садом і була розташована на південь від нього. Південная межа ділянки була розташована трохи вище нинішньої Ленінградської вулиці (тоді Петропавлівська). У 1903 – 1913 роках вона мала адресу Балківська, 52.
Вірогідно намір Дмитрієва створити селище були зіпсовані революцією 1905 року у наслідок якої тривали роки будівельна діяльність у Одесі була більш, ніж скромною. Не виключено, що декілька будинків все ж таки було побудовано – на знімку Luftwaffe є декілька невеликих будинків в глибині ділянки, які під адресою Балківська, 52 існують і понині.
У 1907 році ділянка нібито належала Бортнікєру, але на плані міста його ділянка була розташована вище Дюківського саду. Між 1908 – 1909 роками власником ділянки № 50 вказаний Лєщинський, а № 52 – Казарми Замосцького полку. У адресній книзі Вся Торгово-Промислова Одеса, 1914 власниками ділянок вказані:
- 50а – І. А. Лєщинський
- 52 – Одеське міське кредитне товариство
- 52а та 52б – С. Р. Лукомський
- 52в – Н. С. Буклукчі
Таким чином пізніше ділянка Дмитрієва буда розподілена між різними власниками і до питання розбудови селища більше не повертались
План Одеси 1917 р.
Знімок Luftwaffw 1941 – 1942 рр.
Селище товариства “Самопоміч”
Розташування селища “Самопоміч” на мапі
Газета “Одесские новости” № 8313 від 8.01.1911:
У товаристві “Самопоміч”. Невдовзі відбудеться засідання тимчасового господарського комітету товариства” Самопоміч”, в якому будуть проведені вибори деяких комісій в допомогу комітету. Під час свят деякими членами тимчасової комісії була здійснена екскурсія для огляду відповідних ділянок для влаштування майбутнього селища. Таким чином були оглянуті дачі Грубер, Георгі, Яловікова, Агеєвої, Тіктіної та інших. Вчора ввечері відбулося засідання президії товариства, на якому було повідомлено, що Російський для зовнішньої торгівлі банк обіцяє надати фінансову підтримку в справі покупки необхідних ділянок землі для влаштування селища. Постанова була звернутися до загальних зборів з пропозицією: дати повноваження господарському комітету на покупку ділянок землі, які виявляться придатними для спорудження селищних квартир.
Газета “Одесские новости” № 8319 від 15.01.1911:
Третього дня відбулося засідання тимчасової господарського комітету товариства “Самопоміч”. Був проведений додатковий прийом дійсних членів суспільства. Прийнято 43 людини, так що число членів досягає тепер 85. Постановлено скликати загальні збори 23 січня і 30 січня цього року.
Газета “Одесские новости” № 8320 від 16.01.1911:
До правління товариства” Самопоміч “надійшло кілька заяв від іногородніх осіб, які висловили бажання бути зарахованими до числа членів товариства.
Газета “Одесские новости” № 8332 від 30.01.1911:
В общество “Самопомощь” в настоящее время усиленно поступают предварительные взносы в 200 рублей, в счёт задатка под предполагаемую к покупке землю с тем, чтобы деньги эти зачислялись в паевой капитал ежемесячно в течении 8 месяцев. Как выясняется, теперь членам общества по выборке желаемой площади земли на участке придётся внести обществу приблизительно по 2 -3 р. за каждую квадратную сажень, причём в уплату будут засчитаны предварительные взносы в 200 р.
В насирящее время членом хозяйственного комитета инж. А. Н. Клепининым разрабатываются планы и эскизы гигиенически обставленных квартир-особняков по примеру английских коттеджей, в 2 комнаты с кухней, в 3, 4, 5 и 6 комнат со службами. По приблизительному расчёту г. Клепинина, домик – особняк в 2 комнаты с кухней обойдётся участнику посёлка в 2 тысячи р., а дом – особняк в 6 комнат может обойтись в 6000 – 6500 р. Домик, состоящий из трёх комнат с кухней устраивается так, что кухня по миновании надобности превращается в комнату посредством раздвижной стены, закрывающей службу. В виду того, что некоторые французские финансисты выразили согласие вложить свои капиталы в названное предприятие, обществом, печатается теперь устав на французском языке.
На сегодня утром созывается второе общее собрание членов для дополнительных выборов 3-х недостающих членов хозяйственного комитета, одного кандидата в члены комитета и одного члена в ревизионную комиссию.
Газета “Одесские новости” № 8333 від 1.02.1911:
В обществе “Самопомощь.
Третьего дня состоялось второе общее собрание членов общества “Самопомощь”. В собрание явилось 78 членов. В члены хозяйственного комитета избраны: Ф. Э. Эндер, И. С. Флексор и Ф. Ф. Уппит; в кандидаты к членам еомитета – И. Г. Гринберг и в члены ревизионной комиссии – В. В. Язев. Председатель общества К. В. Ляхницкий, после выборов, обратился к присутствовавшим в собрании членам с просьбой поспешить внесением предварительных взносов в 200 рублей в счёт задатка под предполагаемую в покупке участка земли, так как обществу необходим для задаточной суммы собрать 30 тысяч рублей.
По закрытии общего собрания между членами общества состоялся обмен мнений по вопросу о наиболее желательном районе для устройства посёлка и по вопросам финансового характера. Было высказано пожелание, чтобы предполагаемый к покупке участок земли находился вблизи линии будущей электрички и по возможности недалеко от моря. Выяснилось, что для покупки земли каждый член общества должен внести до 2 рублей на квадратную сажень. Имеется несколько предложений от иностранных капиталов по финансированию посёлка, т. е. на устройство домиков-особняков, канализацию, водопровод, замощение улиц, устройство тротуаров, а также на сооружение зданий общественного характера, как электрической станции, прачечни, хлебопекарни, торговых помещений и пр. Но хозяйственный комитет предлагает начать переговоры с капиталистами не ранее, чем состоится покупка земельной площади.
Згідно звітам товариства влаштування та благоустрою селища “Самопоміч” перше зібрання відбулося 23.01.1911 (ст. ст.), однак зареєстровано товариство було лише 30.11.1911. Товариство своєю метою ставило організацію котеджного селища за типом-місто сад на 4-ї станції Великофонтанської лінії парового трамваю, де були придбані земельні ділянки у приватних осіб. Транспортне з’єднання з містом було зручним, ділянки розташовувались біля трамвайної лінії на Великий Фонтан, неподалік був і курорт Аркадія. У селище планувалося провести водогін, електрику, влаштувати торговельні точки та інші громадські заклади. Генеральний план селища склав інженер Михайло Рафаілович Шапіро.
Проект першого будинку було подано на затвердження міськуправи 20.09.1911 (ст. ст.). Це був проект двоповерхового кам’яного будинку на одну квартиру у п’ять кімнат з дерев’яними міжкімнатними сходами і залізними зовнішніми противопожежними сходами. Однак проект не був затвердженний, знайдені недоліки: сходи передбачалися не з огнестійких матеріалів, а також був відсутній план підвального поверху. План на виправлення знову не подався, підписка техніка також відсутня. Не виключено, що проект було подано пізніше новим проханням.
Будівництво особняків почалося у 1912 році, коли було споруджено 15 котеджів, у 1913 році воно досягло максимуму – 32 котеджі, ще 14 котеджів було побудовано у 1914 році. Вірогідно у 1915 році будинки не споруджувались тому, що йшла Перша світова війна. Товариство планувало перенести дату обов’язкового закінчення забудови членами до кінця війни Котеджі були одно та двоповерховими, більшість двоповерхових котеджів було розраховано на дві квартири, однак самі заможні жителі зводили двоповерхові особняки. Коттеджі споруджалися у стилях раціональого модерну та ретроспективних течіях. На території селища було прокладено декілька хвилястих вулиць, які отримали назви на тему природи: Кленова, Тополева, Платанова, Каштанова, Ясенева, Сонячна та інші.
21.04.1921 році селище “Самопоміч” було перетворено у Перше показове дитяче містечко, жителі селища були примушені залишити свої домівки. Після Другої світової війни на базі приблизно третини котеджів селища “Самопоміч” було створено дитячий санаторій ім. Чувирина, інші котеджі знову віддали під приватне житло. У 1960-х – 1970-х роках була знесена частина котеджів селища під багатоповерхову забудову. Пам’ятку містобудівного мистецтва почали знищувати. У 1990-х роках на місці декількох котеджів було споруджено будівлі Університету “Юридична академія”, у 2000-х роках на місці двох котеджів виріс житловий комплекс “П’ятий елемент”. У 2010-х роках планується зруйнувати ще декілька котеджів під багатоповерхіову забудову. Котеджі, що залишились до нинішнього часу, за радянських часів були спотворені різноманітними прибудовами.
Газета “Одесские новости” № 8320 від 16.01.1911
Газета “Одесские новости” № 8326 от 23.01.1911
Прибывший в Одессу представитель петербургской фирмы В. Ротефт и Ко, А. Д. Левенштейн обратился к хозяйственному комитету общества “Самопомощь” с предложением приобрести для постройки домов посёлка изготовляемой фирмой огнестойкий строительный материал — бетониты (смесь цемента и песка). Между комитетом и господином Левенштейном идут по этому поводу переговоры.
Газета “Одесские новости”, № 8478 от 27.07.1911.
Газета “Одесскія новости” №9164 від 26 (8.11).10.1914
Газета “Одесскія новости” №9376 від 9 (22).06.1914
Газета “Одесскія новости” №9380 від 13 (26).06.1914
Селище службовців Р. Т. П. т. Т.
На початку 1911 року на зборах уповноважених службовців Російського товариства пароплавства та торгівлі було вирішено ініціювати будівництва гігієнічно облаштованих квартир. 23.01.1911 виступали з докладами С. В. Родзевич та громадський інженер, що працював у товаристві А. І. Клепінін, причому останній представив альбом споруд. Було вирішено будувати 1-2 поверхові будинки на 2-6 кімнат. Мінімальний взнос 1200 рублів, що складало 40% коштів на спорудження двокімнатного особняка, залишок сумму міг бути погашений протягом 20 років, також передбачалась позика від Р.Т.П.т.Т. (Газета “Одесские новости” № 8326 от 23.01.1911).
Селище “Новосілля”
У Російській державній бібліотеці зберігається “Устав Общества устройства поселка “Новоселье” в г. Одессе. Одесса, 1912″, шифр V 112/800. У 1913 році організацією селища відав той же архітектор А. Н. Клепінін, якій розробив нереалізовані проекти для селища “Самопоміч”. Селище згадується лише у одній з адресних книг: “Вся торгово-промышленная Одесса. Одесса, 1914”. Невідомо чи передбачалося планування за концепцією міста саду або це було селище звичайного типу на кшталт селища “Застава-1”. Відсутні будь які відомості щодо реалізації проекту, однак товариство було націлено побудувати селище на Середньому Фонтані. Це могли бути вільні хутори південніше 5-ї станції, наприклад поблизу Аркадії на дачі Раллі на 8-9 станціях, або у аналогічному зручному місці.
Селище “Згода”
Можливе розташування селища “Згода” на мапі
У Російській державній бібліотеці зберігається “Устав Общества устройства и благоустройства поселка “Согласие” в г. Одессе. Одесса, 1913″, шифр 112/2580. За даними В. А. Пилявського автором плану селища був архітектор Ф. Е. Кюнер, також у довіднику даного автора селище локалізується у районі вулиці Академіка Панкратової. Селище могло бути розташовано лише на вільній ділянці, а таке було тільки на північній межі села Крива Балка поблизу дороги на Хаджибейський лиман у районі нинішньої Озерної вулиці. У тому випадку, якщо розташування у довіднику вказано невірно, то як і селище Костянтинівка селище Згода могло розташовано у будь якому місці поблизу села Крива Балка, наприклад на захід від нього. Також на картах 1910-х років земля обабіч Хуторської вулиці розподілена на великі ділянки однакового розміру. Існує вірогідність, що селище “Згода” так і не було споруджено.
Ділілянки уздовж нинішньої Хуторської вулиці мають впорядковане розподілення і теоретично можуть бути селищем “Згода”.
Комплекс житлових будинків Товариства власників гігієнічних квартир
Пироговська, 13
У 1914 році на придбаній Товариством гігієнічних квартир у Бодаревського ділянці спочатку планувалося спорудити декілька багатоповерхових житлових будинків, але згодом плани були змінені на користь селища двоквартирних двоповерхових котеджів з окремими садами, причому квартири повинні були бути дворівневими. Станом на червень 1914 року здійснювалось спорудження частини з 19 запланованих двоквартирних котеджів [Газета “Одесскія новости” 9381 від 14(27).06.1914]. Однак з початком Першої світовой війни спорудження нових будинків припинилося, до нашого часу дішло тільки шість споруд. Ділянка товариства була відносно вузькою, але дуже довгою і виходила окрім Пироговської і на Семінарську вулицю і таким чином малоповерхова забудова забезпечувала кращу інсоляцію, ніж багатоповерхова. Будинки будо вирішено у стилі ретроспективізму на тему історичної німецької архітектури.
Селище “Костянтинівка”
Розташування селища “Костянтинівка” на мапі
Товариство було зарєєстровано 31.03.1914 (ст. ст.). Планувалося забудувати колишню ділянку одного з співзасновників Володимира Костянтиновича Бурди наприкінці Агрономічної вулиці одноповерховими будинками на 2, 3 та 4 кімнати з ділянками на 200 кв. саж., провести комунікації, трамвайну лінію. Можливо було споруджено декілька будинків, на топографічній карті 1920-х років поблизо від того міста вказані хутори Бурди. Станом на 2010-і роки на місці колишньої ділянки Бурди висаджений зелений масив, де розташована лише одна будівля. Не виключено, що вона є останнею спорудою селища. У іншому випадку жодна споруда до нинішніх часів не збереглась.
2015 р. На карті на колишній ділянці селища “Костянтинівка” присутні об’єкти, які можуть бути колишніми котеджами селища. Джерело: Openstreetmap. Ліцензія: CC-BY-SA
Блог Antique про архітектуру України 
Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму: