Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

селище Утьос. Садиба “Утьос” А.Д. Гагариної (1902-1907 рр.)

Posted by Antique на вівторок, 18 Березень 2014 р. (11:49)

Садиба “Утьос” А.Д. Гагариної, арх. М.П. Краснов, 1902-1907 рр., с-ще Скеля, вул. Гагаріної, 5, літер «К»селище Утьос (Алушта)
Будинок на мапі
Стиль: модернізована еклектика / модерн.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури національного значення номер 1228-Н

Відомі власники ділянки:

  • поч. ХІХ ст. – 8 грудня 1838 р. – Андрій Михайлович Бороздін
  • 8 грудня 1838 р. – 1849 р. – Марія Андріївна Бороздіна (Поджіо, Гагаріна)
  • 1849 р. – 1857 р. – Олександр Іванович Гагарін
  • 1857 р. – 1917 р. – Анастасія Давидівна Орбіліані-Гагаріна

На початку ХІХ ст. велику ділянку у Кучук-Ламбаті біля мису Плака придбав генерал у відставці Андрій Михайлович Бороздін (1765-1838), який раніше відбував службу у Семеновському полку. У 1807 — 1816 він працював на посаді Таврійського громадянського губернатора. У маєтку Броздіна було закладено сад та споруджено садибу “Утьос” у стилі пізнього класицизму. Поряд з ділянкою Андрія Михайловича була розташована ділянка його брата Михайла Михайловича Бороздіна, на який він спорудив садибу під назвою “Карасан” (не збереглася).

У А.М. Бороздіна була донька Марія, яка вийшла заміж за декабриста Йосипа Поджіо. Після арешту Поджіо його ув’язнили у Петропавлівській фортеці, а батько умовив доньку вийти заміж за Олександра Івановича Гагарина, який був ад’ютантом таврійського генерал-губернатора М.С. Воронцова. У 1849 році Андрій Бороздин вмирає і маєток отримує у спадок Марія Андріївна, а після її смерті власником маєтку стає її чоловік О.І. Гагарін. ОА.М. Бороздін і М.А. Гагаріна були поховані у склепі на території маєтку, склеп зберігся до наших часів.

Новий власник одружився на грузинській княжні Анастасії Давидівни Орбіліані-Гагариній (1832-1907), але теж прожив з нею не довго тому що, у 1857 році був вбитий грузинським князем Дадешкелиани. Таким чином з цього року маєток був у власності А.Д. Орбіліані-Гагариної.

У 1902 році вона вирішила спорудити нову садибу, стара садиба не збереглася і вірогідно була розібрана, а проект нового будинку було розроблено головним міським архітектором Ялти Миколою Петровичем Красновим (1864-1939), який спорудив більше ніж 60 архітектурних об’єктів на всьому узбережжі Криму, серед яких переважали приватні садиби. Найбільш відомою спорудою архітектора був Лівадійський палац (1909-1911 рр.) імператора Миколи ІІ.

Архітектор Краснов працював у різних стилях, але найбільш гідним для курортній місцевості був стиль романтизму. Архітектор, як і інші, у якості взірців використовував мотиви курортної архітектури Альп, британську готику, орієнталізм.

Маєток княгині Гагариної був виконаний у суміши стилів французького, флорентійського та німецького ренесансу, англійської готики, романського стилю, модерну. Стилі органічно поєднані один з одним, але що стосується архітектоніки, то будинок у цьому плані не має цілісного вигляду.Споруда складається з численних різновеликих об’ємів, з кожного боку має зовсім інший вигляд і здалека сприймається як комплекс будівель.

Фасади будинку не тиньковані, а вкриті облицювальною цеглою, грані прикрашені русту з квадрів рваного каменю. Достатньо масивним є північний фасад який уявляє собою призматичну вежу. парковий південний фасад менш масивний завдяки сходчастим об’ємам. Також південний фасад прикрашений гербом роду Гагариних. З боку східного фасаду влаштований вхід до парадної сходової клітки, вікна першого поверху даного фасаду прикрашені сандрикамі у стилі німецького ренесансу. Більш різноманітним є західний фасад на якому влаштований готичний балкон, а вікна першого поверху прикрашені сандриками у стилі флорентійського ренесансу.

Дах виконаний у стилі французького ренесансу і увінчаний великою кількістю різновеликих веж, а також двома шатровими куполами. Найбільший купол, розташований з південного боку, деякі вікна під ним виконані у стилі модерну (напівкруглі), а з торців купол прикрашений романськими фронтонами.

Інтер’єр сходової клітки був виконаний суто у стилі модерну віденської школи, але по мальовничості відповідає зовнішнім фасадам. Натомість огорожа сходів виконана із звичайних прутів, що притаманно більше стилю класицизм.

Палац будувався достатньо довго, до 1907 року, окрім нього було також споруджено винний льох та окрему будівлю каплиці. У тому ж році княгиня вмерла і її було поховано на території означеної церкви.

Після революції на базі маєтку створили санаторій “Утьос”, який діє і понині. У радянські часи церква вірогідно не працювала  і можливо втратила автентичний дах, нинішній високий шатровий дах не відповідає архітектурі церкви і вірогідно був встановлений у 1990-х роках.

Садиба “Утьос” є однією з самих значних та мальовничих кримських садиб. При відсутності ліпних прикрас на фасадах архітектор, натомість спромігся створити гіперболізовану романтичну споруду.

Вид з півночі, ХХ ст.

Вид з заходу, ХХ ст.

Загальний вигляд з Південного Заходу.

Південний (парковий) фасад.

Південний (парковий) фасад.

Південний (парковий) фасад.

Південний (парковий) фасад.

Західний і південний фасади.

Східний і північний фасади.

Східний фасад.

Східний і північний фасади.

Східний і північний фасади.

Східний фасад.

Східний фасад.

Східний фасад.

Західний фасад.

Західний фасад.

Західний фасад.

Західний фасад.

Парк маєтку.

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s