Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок Заля (ХІХ ст., 1875 р., 1886 р.)

Posted by Antique на Неділя, 31 Серпня 2014 р. (23:14)

Будинок, ХІХ ст. Перебудова двоповерхового будинку для купця Заля, отримання дозволу: Брунс, нагляд: Жуковський І. А., 1875 р. Перебудова для жінки Карла Заля, 1886 р. Надбудова мансарди, 2010-і рр., Коблевська вул., 40
Будинок на мапі
Стиль: історизм.
Охоронний статус: пам’ятник архітектури місцевого значення номер 375/1-Од (Рішення Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991 р. Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.).

Відомі власник ділянки: 

  • 1875 р. – Заль
  • кін. ХІХ ст. – до Жовтневої революції – Едуард Карлович Рінк-Вагнер і Карл Рінк-Вагнер

Були здійснені принаймні дві реконструкції будинку, перша — у 1875 році, і друга у 1886 році із переробкою фасаду. При затвердженні проекту у 1875 році плани отримував деякий Брунс — можливо мався на увазі інженер В. Г. Брун.

Наступні власники ділянки невідомі, у 1890-х роках на місці попередньої забудови було споруджено чотириповерховий житловий флігель, який можна назвати найкраще оздобленим дворовим флігелем у місті. У головному двоповерховому будинку ймовірно також були здійснені переробки, у лівій частині влаштований ризаліт із сходовою кліткою.

У 1898 році або раніше ділянка була придбана родиною Рінк-Вагнер, яка походила від відомого одеського купця Уілляма Теодора Вагнера, що мав німецьке походження. Вагнер розбагатів на торгівлі іноземними товарами у власному магазині на Дерибасівській вулиці. Окрім даного будинку він мав дачі на Ланжероні та 9-й станції лінії Великого Фонтану. Після його смерті його власність перейшла у спадок родині Рінк, до прізвища яких було приєднано прізвище Вагнер. У додаток у 1890-х Едуард Карлович Рінк-Вагнер і Карл Рінк-Вагнер придбали ділянки на вулиці Льва Толстого та Коблевській, 40. Е. К. Рінк-Вагнер був протестантом і відвідував Реформатську церкву на вулиці Пастера, 62.

На початку 1900-х років (раніше 1905 року) на ділянці розмістилася приватна жіноча гімназія М.А. Бальц (К. А. Бальц), але вже у 1907 році вона знаходилась на вулиці Льва Толстого, 8, а замість неї на Коблевську вулицю переїхала приватна жіноча гімназія 1-го розряду Ю. Шілейко та М. М. Ріхтер. Дана гімназія теж виникла на початку 1900-х років, а до переїзду знаходилась у будинку А. Ріхтер на Ніжинській вул., 10.

У 1907 році головою педагогічної ради гімназії був статський радник Павло Антонович Цімерман, який вірогідно перебував на даній посаді до початку Жовтневої революції, а об. начальник – Марія Михайлівна Ріхтер.

У 1913 році у гімназії працювали:

  • статський радник Павло Антонович Цімерман (отримав посаду раніше 1904 року)
  • начальник гімназії Юлія Антонівна Шилейко
  • викладач закону божого Петро Григорович Завадський
  • викладач російської мови Анатолій Миколайович Альшанський
  • викладач російської мови Костянтин Антонович Іващенко
  • викладач математики Альміра Павлівна Мільська
  • викладач математики Біскупський Федір Домінікович
  • викладач математики Євген Леонтійович Гуніцький
  • викладач фізики, космографії та природознавства Павло Лукіч Тучанський
  • викладач фізики, космографії та природознавства Ксенія Володимірівна Максимюк
  • викладач географії Петро Миколайович Васильєв
  • викладач географії Марія Йосипівна Ілліч
  • викладач французької мови Адольф Августович Гюбер
  • викладач французької мови Георгій Альфредович Жіллє
  • викладач французької мови Лариса Олександрівна Зубковська
  • викладач німецької мови Вільгельм Антонович Блумберг
  • викладач німецької мови Олена Карпівна Блумберг
  • викладач німецької мови Оттон Робертович Гассельблат
  • викладач чистописання Людвиг Людвигович Змігродський
  • викладач чистописання Влад. Степанович Бальц
  • викладач співу Степан Георгійович Петров
  • викладач рукоділля Марія Олексіївна Шіпілова
  • викладач рукоділля Ганна Семенівна Житецька
  • викладач малювання Євгенія Олексіївна Ісполатова
  • викладач танців Ганна Миколаївна Албєєва
  • викладач гімнастики  Лідія Олександрівна Ксаткіна
  • викладач гігієни Олександра Євс. Бабаджан-Лапкіна
  • класний доглядач Євгенія Полік. Барбовська
  • класний доглядач Тетяна Аполлонівна Барбовська
  • класний доглядач Марія Михайлівна Ріхтер
  • класний доглядач Феод. Миколаївна Трофимова
  • класний доглядач Валентина Іванівна Сербулова
  • підгот. кл. Надія Варфоломійовна Завадська
  • діловод Надія Іванівна Гамова

Штат гімназії був достатньо великим, а серед предметів значну частину складали специфічні жіночі дисципліни.

Головний будинок у наслідок великої ширини ділянки і малої поверховості виглядає дуже довгим, аналогічного розміру ділянка була розташована по сусідству під №38, але на початку ХХ ст. її новий власник О. П. Руссов розподілив ділянку №38 на дві частини. Фасад будинку Заля є одноманітним, не виключено, що частина декору не була змінена при реконструкції 1886-го року. У Центральній частині та з боків були влаштовані ризаліти з рустованими кутами. У центральному ризаліті навіть влаштована композиція у вигляді ренесансного порталу, а її тридільні вікна притаманні добі класицизму і могли існувати ще до реконструкцій будинку ІІ-ї половини ХХ ст. Центральне вікно є арковим, обабіч нього у медальйонах розташовані жіночий та чоловічий барельєфи. над вікном влаштований розірваний лучковий сандрик із картушем з надписом “1886”. Отвори вікон першого поверху є лучковими і прикрашені замками.

Дворовий фасад будинку вкритий штукатуркою із імітацією русту, яку вірогідно було нанесено у 1890-х роках під час спорудження флігеля. Вікна на задньому фасаді розташовані дуже часто і складається враження, що первісно будинок мав відкриту галерею. У лівій та правій частині будинку влаштовані під’їзди, причому правий під’їзд розташований у великому ризаліті із закругленими кутами.

Що стосується відповідності оздоблення почерку архітектора Ф. В. Гонсіоровського, то даному митцю не був притаманний такий дрібний декор та не є характерним даний портал. Не можна виключати, що могла бути зроблена помилка і автором фасаду є інший архітектор.

Джерела:

Лівий край будинку, задній фасад.

Одна відповідь to “Одеса. Будинок Заля (ХІХ ст., 1875 р., 1886 р.)”

  1. Александр Петров said

    Происхождение одесских Ринк-Вагнеров не верно.
    -Вильгельм Фридрих Вагнеру (1802 — 1882) основывает в 1833 г собств торг. дом на базе выкупленного у Картацци магазина на Екатерининской 14.
    – его дочь Елене Вагнер (1845 — 1906) выходит замуж за Карл Вильгельмовича Ринка (1829 — 1895).
    – В семье Ринков Вагнеров 5 детей – дочь и 4 сына . Карл и Эдуард Карловичи являлись хозяивами участка и строений на нем…..

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму: