Одеса. Будинок І.І. Скроцького (1894 р.)

Будинок Івана Ігнатійовича Скроцького, арх. А.Г. Люікс, 1894 р., пров. Ляпунова, 8
Будинок на мапі
Стиль: еклектика.

У 1894-му році для купця 2-ї гільдії Івана Ігнат’євича Скроцького у провулку Ляпунова був побудований на перший погляд простий двоповерховий будинок. Іван Скроцький був присяжним попечителем у Одеському комерційному суді та вибірним купецтва. Іван Скроцький також мав власний магазин капелюхів, що був розташований у будинку братів Мімі на Преображенській вул., 36. У магазин або у власну квартиру Скроцького було проведену телефону лінію з номером 41-63.

Проект будинку було виконано архітектором Міського кредитного товариства А.Г. Люіксом, який виконував і приватні замовлення. Будинок характеризує відсутність ліпних елементів, але вин має достатньо виразний вигляд завдяки застосуванню русту трьох видів: об’ємного лінійчатого русту на першому поверсі, плаского лінійчатого русту на другому поверсі між ризалітами, та імітацію під руст з блоків каменю у ризалітах на рівні другого поверху. Складається враження, що руст вирізаний на камені, а не виконаний з тиньку.

Будинок має тривісеву композицію, по краям центрального русту влаштовані об’ємні, квадратні у перетині лопатки. Вікна, як і у багатьох спорудах фонової забудови маєть вирізану з каменю лиштву. вікна першого поверху прикрашені віяльними сандріками, а вікна другого поверху у ризалітах трикутними сандріками. У центрі будинку розташований лише один балкон, що дозволяє припустити, що на другому поверсі була розташована лише одна квартира, яка належала Скроцькому, а на першому поверсі розташовано дві квартири. таким чином за плануванням будинок І.І. Скроцького є міським особняком.Дуже майстерно виконана унікальна брама будинку у стилі італійського ренесансу, стулки мають не типовий для більшості брам візерунок, не гірший ніж був у банкових будівлях. Отвір арки багато прикрашений профілями, карнизами та пілястрами, достатньо виразною є і двері під’їзду.

У подвір’ї ділянки було споруджено триповерховий прибутковий флігель, якій зазначений у довіднику В.І. Тимофієнко, як двоповерховий. Можливо власник подав прохання саме на спорудження двоповерхового будинку та флігеля, але пізніше зміг домовитися з Міською управою на збільшення поверхів флігеля. Оздоблення флігеля у порівнянні з головним будинком є не трохи стриманішим, але не дуже значно. Сходова клітка виявляється назовні невеликим ризалітом з арковими вікнами, фасади флігеля також прикрашають тяги руст, фільонки. Різьблені двері під’їзду флігеля як і у головного будинку виконані майстерно. У флігелі впритул одна до однієї розташовані парадна та службова сходові клітки, які сповіщаються за допомогою дверей. Можна припустити, що чорні сходи освітлюються за допомогою ліхтаря на даху. Оздоблення під’їзду виконано на високому рівні, цікавою особливістю є бетоно-мозаїчні майданчики із складними різнокольоровими візерунками. На жаль стеля під’їзду протікає та руйнується, не виключено, що у майбутньому буде зруйнований ліпний карниз стелі під’їзду, або навіть весь флігель.

Будинок Скроцького дозволяє приблизно уявити зовнішній вигляд  споруд, які були зведені за проектом архітектора А.Г. Люікса. На жаль відомо лише декілька проектів архітектора, які, до того ж були виконані через великі відрізки часу.

Дворовий флігель та головний будинок.

Вікно під’їзду головного будинку.

Вірогідно у цьому місті раніше існував балкон.

Дворовий флігель.

На даному знімку і далі: під’їзд флігеля.

У центрі розташований вхід до чорних сходів.

Стеля у флігелі протікає та руйнується ЖЕК нічого не робить.

Аналогічні сходи встановлені у прибутковому будинку Ливанського на Канатній вул., 28 (арх. Г.Ф. Лонський, 1890-і рр.)