Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок А. Тарнопольської (1902 р.)

Posted by Antique на четвер, 17 Січень 2013 р. (16:59)

Будинок А. Тарнопольської, арх. В.М. Берг, 1902 р., Тираспольська вул., 16 / Ковальська вул., 42
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/25902126/uk
Стиль: еклектика.
Статус: можливо охороняється спільно з будинком Рудь у якості пам’ятки архітектури та історії 391-Од (Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.)
Атрибутація будинку виконана автором блогу шляхом прив’язки даних довіднику В.А. Пилявського.

Відомі власники ділянки:

  • до 1899 р. – В. і Н. Трандафілови
  • 1900 р. – Є. Трандафілови
  • 1901 – 1905-1907 рр. – А. Тарнопольська
  • 1905-1907 рр. – 1908-1909 рр. – А.М. Бродський
  • 1908-1909 рр. – 1912-1913 рр. – Марк Мойсейович Мазор
  • 1912-1913 рр. – вірогідно до революції – Софія Львівна Рудь

Наприкінці ХІХ ст. велика кутова ділянка на розі Тираспольської та Ковальської вулиць належала В. і Н. Трандафіловам, у довіднику на 1900-й рік вказуються інші ініціали – Є. Трандафілови. У 1901-му році ділянку придбала А. Тарнопольська, яка вирішила побудувати великий чотириповерховий будинок з боку Тираспольської вулиці. Вірогідно у ті роки на ділянці також було розташовано декілька будівель і власник не бажав руйнувати будинок у кутовій частині ділянки.

Проект було замовлено маловідомому архітектору В.М. Бергу, майстерності якого однак вистачило для будівництва достатньо значної та ошатної споруди. Будинок Г-подібний, головний фасад асиметричний, з двома не глибокими ризалітами, що розташовані на різних відстанях від краю будинку. Правий ризаліт розташований у краю будинку, що сповіщає йому достатньо виразну асиметрію, що свідчить про те, що планувалося подальше спорудження кутового будинку. Фасади будинку оздоблені ренесансним та бароковим декором, з другого по третій поверх фасад вкритий рустом з діамантовими вкрапленнями, на третьому поверсі декор отримав більш умовні форми. У ризалітах на рівні кожного поверху розташовані подвійні вузькі вікна, самі ризаліти вінчаються трикутними фронтонами. Огорожі балконів виконані у стилі бароко. Входи до під’їздів розташовані не у ризалітах, що було би логічним з боку оздоблення, а праворуч від них.

Впритул до правого торця будинку влаштована арка проїзду. Стіни арки прикрашена фільонками, але стеля має суто функціональний вигляд – вона навіть не плоска, а викладена з цегли у вигляді хвилястих склепінь. Не виключено що таку конструкцію має все перекриття між першим та другим поверхами.

Фасад з боку подвір’я зовсім не потинькований, цікавим рішенням є розташування у центрі дворового фасаду напівкруглого ризаліту. Ризаліт розташований приблизно посередині між квартирами обох під’їздів і не виключено, що у ньому розташовані службові приміщення та чорні сходи.

Стелі вестибулів та сходових кліток прикрашені ліпними карнизами та розетками, сходові майданчики виконані з мозаїки, з візерунками у центрі. Вікна підїздів первісно були вітражними, але нині збереглися лише поодинокі фрагменти. Огорожа сходів відноситься до поширеного типу і зустрічається у деяких будинках.

На подвір’ї розташований невеликий двоповерховий будинок, якій міг бути споруджений ще у ХІХ ст. У правого боку флігелю розташований вхід оформлений достатньо дивно для житлового будинку. Нежитлове призначеня виявляється і відсутністю балконів. Автентичні сходи у будинку не збереглись, але вірогідно використовувалась огорожа, яка звичайно встановлювалась на чорних сходах. За даними жителів будинку у ньому була розташована лікарня, що є достатньо достовірним – за даною адресою була розташована Лікарня лікарів, що практикували (дані на 1905 р., завідувач доктор К. Богров). Лікарня була відкрита у 1882 році, у 1894 році у лікарні отримували допомогу більше 2000 чоловік, а кількість лікарів дорівнювалася семи. У довіднику на 1913 р. видавництва “Одеські новини” лікарня має назву: Перша лікарня практичних лікарів по всім спеціальностям”. У лікарню було проведено телефон 2317, а ціна поради була стандартною – 50 к. Після жовтневої революції лікарню перетворюють у 1-у Держлікарню, тобто у поліклініку (тел. 18-00), завідувачем якої у 1925 році був доктор Д.Я. Литвак.

Також за даною адресою по внутрішнім та дитячим хворобам приймав лікар Сімон Аббович Аганін з 13:00 до 15600 та з 19:00 до 20:00. Лікар мав власну телефону лінію 2883. (1910 р.), а по жіночим та дитячим хворобам Давід Петрович Фельдман, який приймав відвідувачів з 10:00 до 12:00 та з 14:00 до 17:00. Лікар мав власну телефону лінію 2273. (1910 р.). За даною адресою приймав стоматолог Фон. Петрович Фельдман, який вірогідно був братом згаданого Давіда Фельдмана.

Одним з жителів будинку був присяжний повірений Олександр Дмитрович Ніко (1910 р.), також у будинку жив .Д. Розенштейн, Н.Е. Сафразов. У будинку або флігелі було розташовано аптечний склад або магазин Л. Бідного, галантерейний магазин Гершкович, літографія Х.С. Мукомеля, перукарня Чумакова, чоловічий кравець Я. Векслер, тютюновий магазин С. Бройтмана, годинникова майстерня М. Ерландса. (Всі дані на 1910 р.)

Тарнопольська однак володіла будинком не тривалий час. Вірогідно у часи революції 1905-го року будинок приносив не дуже великий прибуток, або Тарнопольська взагалі залишила місто. Власники змінюються один за одним. Між 1905 та 1907 роками ділянку придбав А.М. Бродський, а у 1909-му році будинок вже належить Марку Мойсейовичу Мазору. Між 1912 та 1913 роками ділянку придбала Софія Львовна Рудь, якій ділянка вірогідно належала до самої революції. Також у 1913-му році на кутовій частині ділянці вірогідно на місці старої будівлі архітектором Ф.Е. Кюнером на замовлення С.Л. Рудь було споруджено новий п’ятиповерховій будинок.

У 1925 році на першому поверсі будинку розмістився вино-гастрономічний магазин №54 (тел. 20-40). У довіднику з даними 1925 року вказано, що у будинку мешкав лікар венеролог С.О. Біберман, гінеколог Д.І. Фельдман.

У цілому будинок А. Тарнопольської створює приємне враження, хоча декор дещо подрібнений, що не було притаманно одеській архітектурі. На жаль проект не був реалізований у повному масштабі і таким чином при всієї якості оздоблення споруда виглядає незакінченою.

Картина невідомого автора, 2000-і рр.

 

Праворуч, на куті ділянки розташований будинок С.Л. Рудь (арх. Ф.Е. Кюнер, 1913 р.).

Стеля арки виконано у вигляді цегляних склепінь.

Автор фото: Олександр Сандлер. Публікація узгоджена з автором.

Джерела:

  • Одесса 1794—1894. Издание Городского Общественного Управления. — Одесса: типография А. Шульце, 1895.
Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s