Одеса. Будинок В.Л. Блюмберга (1910 р.)

Будинок Вольфа Лейбовича Блюмберга, арх. А.Б. Мінкус, залізобетоний каркас і підрядні роботи: інж. В. І. Кундерт, 1910 р., Преображенська вул., 64 / Троїцька вул., 51
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/14858371/uk/
Стиль: пізній модерн.

Відомі власники ділянки:

• кін. ХІХ ст. – 1901 р. – Д. Бєльтакі
• 1901 р. – 1906-1907 рр. – Н. Мечнікова і А. Баулін
• 1906-1907 рр. – кін. 1900-х рр. – Д. Бєльтакі
• кін. 1900-х рр. -до Жовтневої революції – купець І-ї гільдії Вольф Лейбович Блюмберг

Наприкінці ХІХ ст. ділянка наледала Д. Бєльтакі, а у І-й половині 1900-х років ділянкою володіють Н. Мечнікова і А. Баулін. У довіднику “Вся Одесса”, 1908 раптово власником ділянки знову вказується Д. Бєльтакі. Вірогідно Н. Мечнікова і А. Баулін не були власниками ділянки і лише отримали її у Бєльтакі у оренду. Раніше 1910-го року ділянку придбав власник сусідньої ділянки по Троїцькій вулиці купець І-ї гільдії Вольф Лейбович Блюмберг, який займався мануфактурною торгівлею. У його старому будинку на Троїцькій розміщувався мануфактурний склад. Блюмберг був членом Ради духовного правління синагог і молитовних будинків (Базарна вул., 89) та Комісії надання допомоги паливом і мацою бідним євреям міста Одеси (Базарна вул., 89).

У 1910-му році на новій ділянці почалося спорудження технічно досконалого будинку з залізобетонним каркасом. Проект виконали автори тютюнової фабрики Попових та контори Одеського відділення Азовсько-донського банку архітектори А.Б. Мінкус та В.І. Кундерт. Якщо оздоблення будинку виконано у стилі А.Б. Мінкуса і схоже на проект архітектора М.А. Шелковського  – будинок Кройчіка (1909 р.), то проектування бетонних конструкцій та будівельні роботи виконав інженер В.І. Кундерт, який мав багатий досвід з застосування бетонних конструкцій. Будинок має 3800 квадратних метрів вогнестійких залізобетонних перекриттів, каркас складається з 69 колон і 188 погонних метрів прогинів.

Хоча у довіднику В.А. Пилявського та переліку пам’яток архітектури місцевого значення у якості дати будівництва вказаний у 1912 рік, але В.І. Кундерт вже у рекламі у довіднику “Вся Одеса” 19111 рік вказує серед виконаних проектів і будинок Блюмберга. Таким чином даний будинок було по меншій мірі начерно споруджено у 1910-му році (адресні довідники завжди містять дані зібрані у попередньому році).

Будинок в плані С-подібний, складається з трьох крил, два з ний виходять на вулицю і утворюють кут, ліве крило виходить на Троїцьку вулицю, а праве крило, яке в три рази довше виходить на Преображенську вулицю. Ще одно крило розташовано в подвір’ї і прибудовано торцем до правого крила. Перший поверх будинку займали крамниці, а все ліве крило, судячи по відсутності балконів, відводилося під адміністративні приміщення. Кутова частина будинку вдало акцентована чотиригранною бетонною вежею з шатровим куполом. Два перших поверхи будинку рустовані під цоколь, причому над вікнами другого поверху рустовка  імітує сандрикі. Також віна другого поверху єдині на фасадах, що мають лучкову форму. Між першим та другим поверхами простягнулась тяга вірогідно призначена для рекламних вивісок. Подальші поверхи вкриті тиньком ґратчастої фактури. Вікна третього поверху без сандриків і оздоблені декоративними підвіконнями, а між вікнами третього та четвертого поверхами влаштовані типові для А.Б. Мінкуса фільонки. Вікна четвертого поверху прикрашені  прямими сандріками на консолях в області ризалітів і рослинним фризом над вікнами в інших місцях фасаду. В центральній частині головного фасаду правого крила на рівні 3 та 4-го поверхів розташовані неглибокі гранчасті еркери, подібні еркери також встановлені у будинку Л.Б. Гінзбурга у Києві (арх. А.Б. Мінкус, Ф.А. Троупянський, 1910-1912 рр.). На правому краю того же фасаду розташований ще один меньший еркер на рівні одного третього поверху, але з балконом для квартири четвертого поверху на даху. На другому поверсі розташовані балкони призматичного вигляду з суцільною “кам’яною” огорожею, подібні балкони масово використовувались значно пізніше – у 1930-х роках. В кутовій частині будинку над лівим та правим крилами розташовані фронтони, що прикрашена ліпною композицією з медальйоном, стрічками і ліпними гірляндами.  В інших місцях фасаду під дахом  розташовані менші ліпні композиції з вінків, гірлянд та стрічки.

У будинку розташовано не менше трьох під’їздів. Кутовий під’їзд має дуже темний вестибюль завдяки тому що розміщується між крамничними приміщеннями і суміщений відносно сходової клітки. Сама сходова клітка є просторою і освітлюється вікнами на задньому фасаді. Огорожі в сходових клітках під’їздів виконані в раціоналистичній манері з невеликою кількістю геометричних візерунків.

У 1910-х роках часто обидва будинки Блюмберга вказувалися під спільною адресою по Троїцькій вул., 49-51.

Заклади у 1913 році:

Контора “Чорноморске виноробство”, яка здійснювала продаж вина. Вірогіно раніше контора мала назву “Товариство чорноморського виноробства”.

Магазин ПРТТАТ (рос. ЮРОТАТ), який здійснювал продаж аптекарський і парфумерних товарів (тел. 41-76). До 1913 року магазин належав торговому дому “І.Б. Сегаль”.

У 1913 році у будинку мешкали:

• Вольф Лейбович Блюмберг, купець І-ї гільдії, власник ділянки
• Мойсей Вольфович Блюмберг
• Нафт. Вольфович Блюмберг
• Яків Вольфович Блюмберг. Власник особняка на Маразліївській вул., 8. Член товариства Езрас-Хойлім (Успенська вул., 111), товариство грошової допомоги жіночому професійному училищу для найбідніших дітей Б.М. Гольдштейн і Б.М. Шпіглер (Грецька вул., 3).

За радянських часів на першому поверсі з боку Троїцької вулиці розмістилася дитяча бібліотека, яка забудувала проїзд до подвір’я.

Джерело: газета “Одесские новости” № 8316 від 12.01.1911

Еркери подібні тим, що встановлені на будинку Л.Б. Гінзбурга у Києві (арх. А.Б. Мінкус, Ф.А. Троупянський, 1910-1912 рр.)