Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок спадкоємців В.Т. Пташникова на Старопортофранківській вул. (1911-1912 рр.)

Posted by Antique на неділя, 16 Жовтень 2011 р. (19:55)

Будинок спадкоємців В.Т. Пташникова, фасад невідомого автора, проект конструкції: арх. М.І. Лінецький, буд. М.П. Медведєв, 1911-1912 рр. Старопортофранківська вул., 97 / Тираспольська вул., 34

Секція, що виходить на вул. Старопортофранківську на мапі: http://wikimapia.org/17822727/uk/
Стиль: модерн (віденська сецесія).

Ще у ХІХ ст. ділянка на розі Старопортофранківської та Тираспольській вулиці належала Пташниковим. За даними Єви Краснової у 1881 році Василь Тимофієвич Пташников створив фірму, що займалася постачанням галантереї. Наприкінці ХІХ ст В.Т. Пташников вмирає ,але його справу продовжують сини Анатолій, Іван та Микола, які створюють торгово-промислове товариство спадкоємців В.Т. Пташникова.

Пташниковим належало декілька ділянок, у тому числі ділянка на жвавому перетині Старопортофранківської та Тираспольської вулиць. Наприкінці ХІХ ст. на ділянці був розташований простий двоповерховій будинок світлого кольору, який міг мати походження ще з початку ХІХ ст. Споруда мала високий аттик увінчаний вазами. У будинку була розташована контора торгового-промислового товариства “Спадкоємці В.Т. Пташникова”, якому належала дана ділянка. Товариство займалося постачанням тканин, галантереї та одягу і мало численні магазини у Одесі а також у інших містах Херсонської губернії. Окрім вищенаведеного ще існував магазин і у Кишеневі та Ялті.

У 1911 році спадкоємці Пташникова вирішили забудувати ділянку житловими будинками. Замовлення отримав архітектор М.І. Лінецький, який спорудив два різних за оздобленням будинки. Комплекс складається з двох окремих чотириповерхових будинків, які побудовані впритул один до одного і мають спільне подвір’я, а також дворового окремого флігеля, який і розташований у вищезгаданому подвір’ї. На розі вулиць розташований кутовий, призматичного вигляду будинок з крамницями на двох поверхах. З боку Старопортофранківській поруч був побудований прямокутний у плані будинок з симетричною композицією. Будинки мають зовсім різний декор, який було виконано в єдиної стилістиці, горизонтальні віконні вісі збігаються.

Будинки Пташникова будувалися вже тоді, коли у Відні модерн вийшов з моди, але досконала архітектура сецесіону не виглядала засторілою серед одеських будинків того часу. За даними В.А. Пилявського будівлі споруджалися під наглядом інженера Михайла Медведєва. Не виключено, що М.П. Лінецький без узгодження з автором оригінального твору зробив копію фасаду, плагіатори часто подавали свою копію нібито зроблену під натхненням оригінального твору. Не виключено, що і фасад будинку з майоліковими панно також скопійований з іноземного взірця.

У обох секціях розташовані однакові типові огорожі сходів модернізованого неоготичного характеру, які застовувались у Одесі Д.Є. Мазировим, Е.Я. Меснером, С.А. Ландесманом та можливо Ж.Л. Гофманом, а також у Санкт-Петербурзі на початку ХХ-ст. Ще одним цікавим фактом є однакові двері до квартир у будинках М.І Лінецького, що описуваються у цієї статті, та у будинку Е.С. Вернетти (автор: А.Б. Мінкус) на вулиці Ніжинської, 52, який був побудований роком раніше. Враховуючи схожі призматичні обєми будинкім можна припустити, що Адольф Мінкус приймав участь у проектуванні цього будинку, та/або навпаки, М.І. Лінецький допомогав Мінкусу у створенні будинку Е.С. Вернетти. По якимось причинам на останньому поверсі сходової клітки два верхніх невеликих вікна були закладені у наслідок чого освітлення на останньому марші не дуже добре. Стеля сходової клітки оздоблена класичним карнизом і знаходиться у поганому стані – протікає.

Секція з боку Старопортофранківської вулиці має більш пишне оздоблення, у якому можна побачити неповторний підхід у декоруванні одеських будинків доби модерну. Будинок чотириповерховий з житловим підвалом, кожне вікно квартир підвалу має окремий приямок, що захищений оригінальною огорожею. Головний фасад має симетричну композицію, центральна вертикальна вісь якої підкреслена ризалитом оздобленим великою кількістю ліпного декору рослинного спрямування, який розташований у великих фільонках між вікнами. Ризалит трохі вищій, ніж дах будинку та закінчується фронтоном дещо барочного вигляду. Фронтон відокремлений від ризаліту карнизом, під яким розташований великий маскарон з двома майоліковими вертикальними фризами з живописом. На фризах у багатій кольоровій гаммі у рослинному оточенні зображені лелеки, їх голови повернені у напрямку маскарону. Аналогів цього фризу у Одесі немає. Під вікнами останього поверху розташований профільований фриз з шістьма ідентичними великими маскаронами у колах. Звичайно будинки того часу оздоблювались не більше ніж одним маскароном подібного розміру, який призначався для підкреслення ключової частини будинку. Вікна останнього поверху, що розташовані обабіч ризаліту, мають ренесансні риси, а крайні вікна – аркові. У секції влаштовано підворіття, від брами залишилась тільки фрамуга, яка нагадує подібну у будинку на Єлісаветинській, 6. У проїзді знаходиться вхід до єдиного парадного під’їзду. Сходова клітка розташована над брамою, що обумовило незвичний гвинтоподібний перехід з першого поверху до другого. Освітлення сходової клітки здійснюється за допомогою груп з трьох вузьких прямокутних вікон. Сходи мають такий же самий візерунок, як і кутова секція.

Окрім товариства Паташникових на ділянці були розташовані і інші заклади, серед яких був взуттєвий магазин торгової мережі Ісаака М. Каменецького (представник Лібавського механічного виробництва взуття “Ліва”) та взуттєва крамниця Йосипа Філюрина.

 

“Вся Одеса”, 1900 р.

Первісно на ділянці був розташований двоповерховий будинок з гарним аттиком з ваз.

Автор фото: Володимир Георгійович Нікітенко, 1970-і рр.

Автор фото: Володимир Георгійович Нікітенко, 1970-і рр.

ліпний фриз поєднує модернову та класичну стрічки

На фронтоні, який дещо віддалено нагадує бароковий, розташовані дві майолікові стрічки з зображенням лелеки

Обабіч вертикальної вісі симетрії групами по три розташовані однакові маскарони

Стиль будинку балансує на межі між орнаментальною та раціональною течіями модерна, окрім геометричного декору він оздоблений і барельєфами, які дещо згадують декоративний модерн.

Геометричні візерунки балконів схожі на візерунки балконів кутової будівлі, але він дещо розбавлений квітковими візерунками стилізованими під декоративний модерн

 

Від автентичної брами збереглася тільки фрамуга. Схоже вирішення було застосоване у будинку побудованому невидомим архітектором на Єлісаветинській, 6.

Автор креслення: Наталія Золотухина. Джерело: Брами Одеси: каталог / упорядник О.М. Луговий. – Одеса: ФОП «Фрідман О.С.», 2010

Огорожі приямків.

Дворовий фасад секції, що розташована з боку Старопортофранківської

 

Джерела:

  • Старая Одесса: Торговля и промышленность: [книга-альбом/ авт-сост. А.А. Дроздовский]. – Одесса: ВМВ, 2009. – 432 с.: илл. ISBN 978-966-413-088-9
Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s