Київ. Прибутковий будинок Л. Герцович-Міркіна з готелем «Паласт» (1910-1911 рр.)

Прибутковий будинок Л. Герцович-Міркіна з готелем «Паласт», арх. Й.А. Зекцер, 1910-1911 рр.; Реконструкція, арх. І. Дроботун, проект: 1946 р. реалізація: 1952–1958 рр.; Модернізація інтерєрів, худ. Л. Жоголь, 1975 р.; Реконструкція, арх. С. Бабушкін, М. Дьомін, В. Рубштейн, В. Смирнов, інж,: Л. Казачинський, М. Козоріз, 1999-2005 рр., бул. Тараса Шевченка, 7 / Пушкінська вул., 29

До складу будівлі у 1910-му році також увійшли:
Дворовий флігель, проект: арх. В. Ніколаєв, будівництво: О. Кривошеєв, 1894 р., надбудова та реконструкція, арх. Й.А. Зекцер, 1910-1911 рр.
Вставка, арх. О. Кривошеєв, 1896 р., надбудова та реконструкція, арх. Й.А. Зекцер, 1910-1911 рр.

Будинок на мапі: http://wikimapia.org/23043986/uk/
Стиль: пізній орнаментальний модерн.

Будинок побудований на ділянці Герцович-Міркіних, яку у 1910-му році подарував під будівництво А. Герцович-Міркін свому сину Л. Герцовіч-Міркіну. За даними Михайла Борисовича Кальницького (див джерела проект був розроблений Київським архітектором Йосипом Зекцером. Будівлі даного архітектора вирізнялися вишуканістю, зокрема у тому же році біля Університету почалось спорудження величезний будинок для купця єврейського походження Берко Мороза.
Будинок Герцович-Міркіна побудованій на кутовій ділянці і включає дві перебудовані споруди, які залишилися від забудови ділянки до зведення нового 1910-го року. Всі інші споруди були демонтовані у зв’язку з будівництвом даного будинку. Спорудами що залишились були триповерхові будинок, який виходив фасадом на вулицю Пушкінську та вставка між флігелем та знесеним під час нового будівництва одноповерховим дерев’яним будинком, який теж виходив на Пушкінську вулицю, але був розташований ближче до перехрестя вулиць. Під час будівництва у 1910-х роках нового головного будинку старий триповерховий будинок по Пушкінський та вставка були об’єднані з головним будинком, причому вставка була добудована до шести поверхів. Новий будинок був спроектований Г-подібним у плані і мав шість поверхів з мансардою.

У будинку розміщувались як 11-ікімнатні квартири під оренду, що булі зосереджені у правому крилі будинку (крило по вул. Пушкінській), так і готель “Паласт” на 126 номерів, який займав, ліве крило (крило по бул. Тараса Шевченка) і весь простір мансарди. Приміщення першого поверху призначені під 10-ть крамниць. Назва готелю має походження від транслітерації французької назви “Palast-Hotel”, що у перекладі означає “Палац-готель”. У готелі була проведена телефонна мережа, влаштована бібліотека. На подвір’ї для готелю був влаштований ресторан а також одноповерхові господарчі флігеля. Будинок мав електричне освітлення, центральне опалення і водопостачання з джерела артезіанської води, ліфти. Дворовий флігель також був житловим. Невідомо коли старий будинок по Пушкінській був перебудований і передекорований у стилі кутового будинку.  На фото 1910-х років старий будинок ще  можна розпізнаті і судячи за све він був побудований у типовому для Києва цегляному неоренесансному стилі.

За часів Української народної республіки частина приміщень будинку використовувались різноманітними державними структурами: міністерство праці, резиденція посла Туреччини та генеральне консульство Німеччини. 14 грудня 1918-го року у цьому будинку у резиденції турецького консула гетьман Павло Скоропадський відрікся від влади.
З квітня по серпень 1919-го року до приходу білогвардійських військ у будинку розміщувались деякі установи Народного комісаріату освіту УСРР. Наприкінці 1919-го року будівля використовувалась у якості комунального готелю, а з 1920-го року будівлю перетворили у відомчий гуртожиток профспілок. З 1926-го року у будинку знову влаштовують комунальний готель, який отримав назву “Палас”. Спочатку у готелі містилося 126 номерів, а пізніше 136 номерів. Під час Другої світової війни у 1943-му році будинок згорів, після війни 1946-му році був розроблений проект реконструкції і у 1952–1958 рр. почалось відновлення будинку, який змінив назву на готель “Україна”. У результаті реконструкції замість мансарди був надбудований поверх, замість втраченого високого шатрової бані була встановлена низька півсферична баня, ресторан був перенесений у крамничні приміщення. Також будинок об’єднали з сусіднім шести-семиповерховим будинком з адресою Тараса Шевченка вул, 5, який був побудований одеськими архітекторами А.Б. Мінкусом та Ф.А. Троупянським у 1909 – 1911-х роках. У 1990-х роках готель було приватизовано, у 1995-2005 рр. у дві черги було здійснено реконструкцію, будинок було переплановано. У наслідок реконструкції також був надбудований ще один, восьмий поверх, на якому були влаштовані нові фронтони, на вежі був споруджений велика баня і у результаті ці зміни суттєво змінили загальний вигляд будинку.

Будинок виконаний у стилі пізнього орнаментального модерну, тобто неабияке значення має композиційне розташування елементів будівлі, але ліпне оздоблення теж достатньо розвинуте, хоча і помірне у порівняні з початком 1900-х. Найбільш привертає увагу кутова частина будинку, яка уявляє собою еркер з пілонів між якими влаштовані балкони з кам’яними та металевими огорожами. На північному фасаді влаштовано три тригранних еркера які розташовані на рівні 3-5 поверхів. На еркерах влаштовані балкони шостого поверху з кам’яною огорожею. Над еркерами над шостим поверхом розташовані фронтони у романському стилі  з люкарнами. Карнизами здійснюється горизонтальне членування будівлі, відокремлюючи перший, другий та шостий поверх від подібно оздоблених 3-5 поверхів. Первісно перший поверх був вкритий рустом з рваного каменю або його імітацією, нині фасад на рівні першого поверху вкритий пласким рустом. Другий поверх вкритий стрічковим рустом по непотинькованому цегляному фасаду, інші поверхи зовсім не тиньковані. Фасади оздоблені кахляними вставками на шостого поверху та рослинними ліпними прикрасами у фільонках, тімпанах фронтонів та ліпному фризу, що розподіляє п’ятий та шостий поверхи. Декор будинку має достатньо крупні розміри, фасад по Пушкінський вулиці (праве крило)  оздоблений більш просто. Можливо, що це сталося по причині того, що первісно старий будинок по Пушкінський не планувалось перебудовувати, а для первісного короткого фасаду кутового будинку не була потрібна велика кількість декору. Але після переоздоблення старого будинку праве крило стало у два рази довшим, причому з ліпних прикрас були реалізовані фільонка на еркері та ліпний карниз між п’ятим та шостим поверхами. Первісно кутовий еркер-вежу вінчала барочна шатрова баня із шпилем.

1910-і рр.

1950-і рр.

Панорама з шостого поверху.

План 6-го поверху.

Північний фасад:

Надбудовані поверхи:

Східний фасад:

Кутова вежа:

Джерела:

• Михайло Кальницький, Сергій Кот, Лариса Толочко. Готель”Паласт”. (Звід пам’яток історії та культури України. Київ/: Енцикл. вид.: У 28 т. / Голов. редкол.: В. Смолій та ін. — К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана,  1999—2011 рр.)
• Михаил Кальницкий – Зодчество и зодчие. Киев: Сидоренко И.Б. 2012 р. – 336 с. ISBN: 978-966-2321-22-7
• Сайт готелю “Прем’єр-Палас”.