Одеса. Палац П. Лопухіна (Готель “Лондонський”) (1827, 1851-1853, 1898-1899 рр.)

Грудень 2012
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
	1	2
3	4	5	6	7	8	9
10	11	12	13	14	15	16
17	18	19	20	21	22	23
24	25	26	27	28	29	30
31

Posted by Antique на Понеділок, 31 Грудня 2012 р. (18:06)

Палац П. Лопухіна, арх. Ф.К. Боффо, 1827 р.; Реконструкція, арх. Ф.К. Боффо, 1851-1853 рр. Реконструкція під готель “Лондонський”, арх. Ю.М. Дмитренко за участю Ф.А. Троупянського, підрядник Ф.Й. Гайдуков, 1898-1899 рр., Приморський бул., 11
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/1358641/uk
Стиль: історизм (флорентійський ренесанс).
Статус: пам’ятник архітектури національного значення номер 1458/8 (Постанова РМ України № 442 від 06.09.1979 р.) та історії місцевого значення (Рішення Одеського облвиконкому № 652 від 25.12.1985 р.).

Первісно на даній ділянці за проектом відомого одеського архітектора Ф.К. Боффо було споруджено двоповерховий будинок для князя П. Лопухіна у стилі класицизму. Дещо пізніше, у 1851-1853 роках Ф.К. Боффо надбудував особняк третім поверхом, між другим та третім поверхами. Будинок був прикрашений широким ліпним фризом, на третьому поверсі були влаштовані трикутні фронтони. Будиноу мав П-подібний план і з боку подвір’я була розташована полуротонда, також будинок мав галереї, що виходили у бік подвір’я (див. пам. міст. СРСР).

Готель “Лондонський” у будинку зёявився раныше 1890х рокыв, у 1892 роцы власником готелю був Ж. Кошуа.

У 1899-му році готель належав А. Ящуку, який також був власником готелю “Південний” у провулку Чайковського. Ящук вирішив реконструювати старий триповерховий будинок готелю “Лондонський” у сучасний готель. Проект реконструкції виконав архітектор Юрій Мелетьєвич Дмитренко, який у основному виконував споруди благодійного призначення та церкви. Багато споруд Ю.М. Дмитренко відрізнялись мальовничім, і дещо казковим виглядом, що вірогідно послужило для Ящука аргументом для замовлення проекту саме цьому архітектору. Підрядні роботи здійснювались під наглядом Ф.О. Гайдукова, який хоча і будував не дешево, але був відомий якістю своєю роботи. Реконструкція намічалась достатньо кардинальною і полягала не тільки у конструктивних змінах, але й у повному передекоруванні будинку. Головний фасад було виконано у святкових формах флорентійського ренесансу. Новий фасад, однак у черговий раз порушив стильову єдиність забудови Приморського бульвару, всі будівлі якого до 1890-х років ХІХ ст. були виконані у стилі класицизму та класицизуючого ренесансу. Першою кардинальною зміною у оздобленні відзначився будинок Лерхе, який було реконструйовано з передекоруванням фасаду у 1894-му році за проектом архітектора Г.К. Шеврембрандта. На відміну від проекту Шеврембрандта Ю.М. Дмитренко розробив менш примхливе оздоблення, яке за тематикою ренесансного палацу перекликається зі старими класицистичними “палаццо” бульвару.

Фасад будинку суцільно рустований стрічкуватим рустом, першій поверх рустований під цоколь за допомогою фактурного русту, руст другого поверху плаский. ренесансні сандріки завдяки контрастній схемі фарбування виглядають дуже виразно. Ліпні елементи були застосовані у дуже обмежуваному обсязі – У верхній арковій частині вікон другого поверху (картушах) та у вигляді ліпного карнизу під дахом.

Ритм фасаду у горизонтальному напрямку задають чотири дуже не глибоких ризаліти у яких розміщені балкони з кам’яною огорожею у неоготичному стилі. Два центральних ризаліти є більш широкими, ніж крайні, у низу правого ризаліту влаштований парадний вихід готелю з двома великими ліхтарями на ланцюгах, а у лівому влаштована прямокутна арка проїзду до подвір’я. На фасаді над балконами другого поверху були влаштовані тримачі прапорів.

У конструктивному плані будинок також перетерпів деякі зміни. Посередині першого поверху був влаштований новий парадний вхід, замість полуротонди дворового фасаду були влаштовані парадні сходи, З боку подвір’я було прибудоване триповерхове крило, яке зачинило подвір’я будинку. У цілому ж будинок зберіг галерейне планування.

Святкове відкриття готелю з освяченням відбулося 31 грудня 1899-го року, тобто під Новий рік.

У будинку також був розташований ресторан “Лондонський”, що належав Південної-Російській артілі офіціантів.

Будівля готелю “Лондонський” є найяскравішим прикладом будинку у стилі флорентійських палаццо у Одесі, а також одним з самих мальовничих еклектичних будинків міста.

У будинку в різні часи жили видатні діячі культури:

– у 1861 р. Добролюбов М. – критик;
– у 1882, 1891 і 1893 рр. Рубенштейн А.- композитор і піаніст;
– у 1902 р. Шаляпін Ф. І. – співак ;
– у 1902 р. Андрєєв Л. М. – російський письменник;
– у 1902 р. Собінов Л. – співак;
– у 1902, 1915 і 1924 рр. Толстой О. – письменник;
– у 1913 р. Макс Ліндер – актор кіно;
– у 1913 р. Дункан А- американська танцюристка.;
– у 1920, 1925 рр. Луначарський А. – нарком просвіти РРФСР;
– у 1924, 1926, 1928 рр. Маяковський В. – поет;
– у 1925 р. — зйомочна група к/ф “Броненосец Потемкин” на чолі з режисером Ейзенштейном С. М. , кінорежисером Олександровим Г. , оператором Тиссе Е. К. ;
– у 1926 р. Чичерін Г. – нарком іноземних справ;
– у 1927 р. Глазунов О., Прокоф’єв С ., Шостакович Д. – композитори та інші.

План першого поверху.

Палац П. Лопухіна, 1970 р.

Палац П. Лопухіна у межах 1853 – 1898 рр. Джерело: галерея odessastory.info

Палац П. Лопухіна у межах 1853 – 1898 рр. Джерело: галерея odessastory.info

Палац П. Лопухіна у межах 1853 – 1898 рр. Джерело: галерея odessastory.info

Палац П. Лопухіна у межах 1853 – 1898 рр. Джерело: галерея odessastory.info

Меню ресторану на пароплаві В.К. Ксенія з рекламою готелю Лондонський. Джерело: forum.od.ua, користувач Bigbig.