Одеса. Римо-католицький собор св. Кліментія з будинком причту (1899-1913 рр.)

Римо-католицький собор св. Кліментія, проект арх. В. О. Домбровський, 1899 р.; Будівництво за участю арх. Ф. А. Троупянського, 1900-1910 рр., пізніше нагляд здійснював ймовірно В. І. Прохаска. Освячений у 1913 році Зруйнований у 1936 р., Балківська вул., 207

Будинок причту римо-католицького собору св. Кліментія, проект: арх. В. О. Домбровський, Балківська вул., 207

Стиль: еклектика (неороманський стиль з елементами готики та німецького ренесансу).

У районі перехрестя Балківської та Заньковецької вулиць знаходилась численна Польська колонія яка складалась з невеликих дерев’яних будинків. Наприкінці ХІХ століття було вирішено побудувати для колоністів католицький собор тому що у Одесі до того існував тільки костел на Катеринінській вулиці. 10 жовтня 1892 р. у міську управу поступило прохання каноніка Р. Рейхерта на виділення ділянки для будівництва костелу, будинку причту, училища і притулку. 16 листопада міський голова Г.Г. Маразлі дав на це згоду, передав католицькій громаді ділянку 1659 кв. саж., але будівництво костелу почалося значно пізніше тому що не були зібрані необхідні кошти на складання проекту та будівництво.Ділянка, яка була надана костелу була розташована у Польській колонії біля перехрестя Балковської та Заньковецької вулиць. Польська колонія уявляла собою селище, що складалося з невеликих приватних будинків. Колонія, була повністю знищена у 1930-х роках, а на її місці лише у 1950-х роках були побудовані багатоквартирні житлові будинки.

Проектування костелу було доручено В.О. Домбровському, поляку за походженням. Згідно проекту 1895-го року опублікованому у альбому “Г.В. Барановский – “Архитектурная энциклопедия ХІХ века” костел мав інший вигляд, ніж споруда що була побудована – т.е. цілком у романських ремінісценціях. Дуже подібні риси отримав костел у місті Миколаєві, який згідно даними інтернету будувався у 1894-1895 рр. і таким чином вірогідно проект Одеського костелу був складений на основі миколаївського проекту. У 1899-му році проект костелу на Молдаванці був перероблений у бік збільшення декоративності.

У ті часи архітектор Домбровський утілив у життя лише декілька проектів у різних містах України, займаючись більше підрядними роботами, однак це був вже другий проект сакральної споруди. Перший костел Домбровського був побудований у 1896-му році у Миколаєві у 1894-1896-х роках, вигляд костелу лише незначно відрізняється від одеського проекту 1895-го року . У 1899-му році за даними В.І. Тимофієнко був побудований костел у Житомирі, якій вірогідно не зберігся. У 1903-му році почалося будівництво костелу у Фастові, який був оздоблений відомим київським скульптором Еліо Сала.

У 1900-му році на Костел і інші споруди було зібрано 160 тис. рублів, а під час наступного збору ще 25 тис. рублів. Серед благодійників зустрічається і прізвище Влодек. Імовірно що саме архітектор Лев Влодек зробив грошовий вклад. Окремо слід відмітити Костянтина Володковича, якій окрім загальних пожертвувань на власні кошти побудував одну з дзвіниць костелу.

Нині же будинок причту відремонтований і знову належить католицької громаді з 6-го грудня 1993-го р., яка використовує будинок у якості костелу також освяченого на честь св. Кліментія. Будинок має гарний вигляд, але існує вірогідність, що будинок причту був перебудований і наново оздоблений, щоби більше походити на зруйнований великий костел.

Головний фасад будинку причту, як і костелу обернений на Північний Захід, апсида колишнього домового (нині головної)  храму розташована у південно-східній частині будинку. Отвори потрійних вікон виконані у характерному романському стилі, білого кольору, вони створюють контраст з цегляними стінами з червоної цегли, які первісно були непофарбовані. Новий коричневий колір фасадів придає будинку більш стриманий вигляд.

Тільки 10 березня 1903-го року відбулося урочисте закладення костелу. Храм був закладений єпископом барон Едуардом Роппом, на закладному камені було відзначено, що костел будується під час правління папи Лева ХІІІ та імператора Російської імперії Миколи ІІ-го. Міська управа зобов’язала побудувати костел за три роки і у разі невиконання католицькою громадою умов відібрала би ділянку назад, але костел встигли побудувати начерно у 1906-му році, але роботи по оздобленню продовжувались цілих десять років.

На листівках костел  підписаний, як “Новий костел”, але можливо під час зйомок він був ще не освячений. Відомо, що костел освятили на честь св. Кліментія, настоятелем храму був призначений Йосип Шейнер.

Костел загальною площею 3220 кв. метрів мав дві вежі-дзвіниці висотою 64 м дещо нагадував за плануванням Кельнський готичний собор. Над нефом була розташована менша за розмірами вежа у готичному стилі. Первісне сполучення білого та яскраво червоного кольорів було дуже ефектним,  про що згадували деякі сучасники будівництва храму. Костел мав два широкий неф з приділами за яким починалася апсида складної конфігурації. Загалом у храмі було сім вівтарів та шість сповідалень. Було влаштовано електричне освітлення, підлога виконана з бетоно-мозаїки. Звичайно ж у соборі був встановлений орган. Головний фасад та приділи мали східне вирішення з великими готичними розеттами та потрійними романськими  вікнами над ними.  Фасади костелу на рівні першого поверху виконані також з елементами німецького ренесансу. Між собором і будинком причту був розбитий парк у англійському стилі.

За радянських часів костел працював до трицатих років, коли радянська влада надумала ліквідувати польську колонію. Житлові будинки були розібрані, поляки депортовані, а костел у 1932-му році зачинений та у 1936-му році зруйнований, хоча споруда була дуже видатною і у свій час потрапила до архітектурної енциклопедії Г. Барановского. Але радянську владу більше цікавила відсутність згадок про те, що в цей місцевості колись жили поляки. На місці костелу у 1950-х роках були побудовані два житлових будинки. Дивом зберігся тільки невеликий будинок причту з фрагментом огорожі, яку добре видно на знімках часів Російської імперії та денний притулок Католицької громадт на протилежному боці Балківської вулиці (арх. Л.Л. Влодек, 1903 р.). Також за даними В. П. Нетребського та В. В. Шерстобитова між будинками за адресами Заньковецької вул. №11 та№11а збереглись сходи, що вели до костелу.

Костел на фото часів Російської імперії:

Будівництво костелу.

Ранішній проект римо-католицького костелу, 1895 р.

 

Будинок причту. Північно-західний (головний) фасад:

Південно-західний фасад:

Північно-східний фасад:

Південно-східний (задній) фасад:

Огорожа:

Джерела:

• Сайт Одесько-Сімферопольської єпархії римо-католицької церкви.
• Фотогалерея Odessastory (альбом: “Балковская улица (Фрунзе)“).