Прохідна і контора 5-го шкіряного заводу шкіртресту ім. Тищенка, арх. А. Б. Мінкус, 1928 р., Слобідська вул., 56 / вул. Гаріна
Будівля на мапі: http://wikimapia.org/25163075/uk
Стиль: функціоналізм.
У 1905 році був заснований шкіряний завод Кріона А. П. і Рубінштейн Ш. М., у 1910-х роках він мав назву “Кріона А. і Ко”. У 1912 році на заводі працювало 45 робітників, управляючим був Д. А. Кріона. На заводі був один паровий двигун у 25 к.с.. Щорічно на заводі виготовляли продукції на 200 тисяч рублів.
Після революції завод був націоналізований, у рамках модернізації підприємств Шкіртресту завод на Слобідці піддали розширенню. До існуючої ділянки були додані деякі сусідні, які належали до того приватним власникам.
У період 1920 – 1930-х років за даними В.І. Тимофієнко архітектором А.Б. Мінкусом були побудовані нові корпуси шкірних заводів. Тимофієнко пише про заводи №1, №2 та №3, однак у період 1925-1930-х рр. завод №1 в довіднику відсутній, хоча можливо, що під номером 1 малося на увазі шкіряне виробництво за адресою Троїцька вул., 13. Чинбарня № 4 також була відсутня, але на Слобідці існувала чинбарня № 5. Чинбарня № 5 продовжувала справу “Товариства шкіряних заводів Кріона і Ко”, яке відносилось до типу товариств на вірі.
У 1927 році було складено проект роздягалень у парних, а у 1928 році проект підняття даху, а також проект прохідної і контори. Можливо всі ці проекти виконав А. Б. Мінкус, у Обласному архіві не зберігся лише проект роздягалень.
Нова одноповерхова будівля контори була споруджена ліворуч від старого одноповерхового будинку, що виходив на вулицю. Пізніше старий будинок було перебудовано у стилі нової контори, або замінено новою будівлею. Дуже подібна за архітектурою будівля була споруджена на 2-му шкірзаводі на Бугаївці.
Будинок у плані прямокутний і має один поверх з напівпідвалом. Вікна згруповані по три – центральне вікно звичайного розміру і два вузьких, подібний засіб був застосований і на одноповерховій будівлі на 2-й чинбарні. З боку Слобідської вулиці розташований вхідний портал (нині закладений), який за зовнішнім виглядом нагадує портал дитячого садку Єврейського товариства та допоміжний вхідний портал однієї з лабораторій Селекційно—генетичного інституту.
Станом на 2011-й рік будівля закинута, головний корпус знаходиться в напівзруйнованому стані.
Блог Antique про архітектуру України 