Одеса. Жіноче училище Ф. Я. Гольд (1913 р.)

Жіноче училище Франциски Яківни Гольд, арх. Ф. А. Троупянський, 1913 р., пров. Митракова, 7. Ймовірно зруйновано

Один з основних жертводавців училища — Макс Ізраільович Штейнберг–Зусман 17.07.1913 (за старим стилем) подав прохання на склад будівельних матеріалів по Будівельному пров., 5. Ймовірно влітку був затверджений і проект училища, однак архівна справа про затвердження планів на літо 1913 року розшита і перевірити відомості у найближчі роки не уявляється можливим. У довіднику В. І. Тимофієнка у якості автора проекту вказаний архітектор Ф. А. Троупянський.

18 листопада 1913 року училище було відкрито:

Третьего дня состоялось торжество открытия школы Ф. Я. Гольд, перешедшей в собственное здание. Это — светлое, уютное школьное здание, воздвигнутое по общественному почину, на средства, доставленные правлением общества попечения о нуждающихся учащихся данной школы. Это — первая субсидируемая комитетом общества распространения просвещения между евреями школа, успевшая обзавестись собственным здание.
Крайняя дороговизна найма школьных помещений, приспособленность последних к своему назначению, несоответствие их, в тех или других отношениях, требованиях школьной гигиены — всё это властно поставило перед местными деятелями школьного дела вопрос о приобретении собственных школьных зданий, тем более, что квартирные цены имеют тенденцию из года в год расти и отнимают слишком крупную долю школьного бюджета. Сознавая это, местные культурные еврейские деятели с большой симпатией отнеслись к почину лиц, положивших начало общему делу постройкой собственного здания для школы Ф. Я. Гольд.
На школьный праздник этого училища явилось много представителей местных еврейских школ и почти все члены комитета одесского отделения общества просвещения евреев. В речах ораторов всесторонне освещалось значение этого культурного праздника и заслуги деятелей школы с Л. Л. Дризо и Е. Г. Ройзманом во главе, отмечались крупные пожертвованя гг. Зусьманов и т. д. А главное указывалось, что сооружение здания для этой школы должно послужить добрым примером и для других “просвещенских” школ…
Праздник прошёл с большим подъёмом и присутствовавшие на нём вынесли самое тёплое, хорошее впечатление.” [Газета “Одесские новости” № 9189 от 20.11.1913].

У 1913 році училище було розташовано за адресою Будівельний провулок, 5, що ймовірно відповідає сучасній адресі провулок Митракова, 9. Однак на даній ділянці не розташовано значних споруд, лише на подвір’ї є два вузьких двоповерхових флігеля, які існували ще у 1930-х роках. Навряд чи дані флігелі могли бути пристосовані для училища.

Після революції про школу більше не згадувалось, можливо будівля була зруйнована.

Склад училища у 1913 році:

• завідувач Франц Яковлевич Гольд (проживав у пров. Мітракова, 5 (або у даному будинку))
• учитель закону Божого Лев. Сав. Ойхман
• викладачка російської мови Софія Іл. Бєлявська
• викладачка арифметики Юдіфь Левівна Піковська
• викладачка географії Іда Йосипівна Фельдман
• викладачка рукоділля Софья Самсонівна Землєр
• учитель Самсон Левович Горловський
• учитель Ан. Волод. Кауфман

Одеса. Казарми на Разумовській вулиці, 35 (ІІ-а пол. ХІХ ст.)

Казарми, ІІ-а пол. ХІХ ст., Разумовська вул., 35 / 2-й розумовський пров.
Колишнє розташування на мапі

Одеса. Двоповерховий будинок для виставки землеробних машин фірми “В. Купер і племінники” (1912—1913 рр.)

Двоповерховий будинок для виставки землеробних машин фірми “В. Купер і племінники”, нагляд: В. І. Зуєв, 1912—1913 рр., Ольгіївська вул., 5
Не зберігся

Одеса. Будинок А. Значко-Яворського на вул. Жуковського (кін. ХІХ ст.)

Будинок Аполлона Значко-Яворського, інж. Р.Й. Марцинковський, кін. ХІХ ст. Зруйнований у ІІ-й пол. ХІХ ст., вул. Жуковського, 3 / Карантинна вул., 15
Колишнє розташування на мапі

Відомі власники ділянки:

• кін. ХІХ ст. – Апполон Значко-Яворський
• кін. ХІХ ст. – 1912-1913 рр. – Петро Аполлонович Значко Яворський (управляючий Берко Аксель)
• 1912-1913 рр. – до Жовтневої революції – Гершко-Мєєр Абрамович Левенсон

З кінця ХІХ ст. ділянкою володів заможній дворянський род Значко-Яворських. Значко-Яворські мали родинні стосунки з родиною Бодаревських, так Євгенії Бодаревської (у дівоцтві Значко-Яворській) належав комплекс котеджів на Пироговській вул., 13. Наприкінці ХІХ ст. на ділянці на замовлення Аполлона Значко-Яворського за проектом інженера Р.Й. Марцинковського було споруджено будинок. Вірогідно це двоповерхова споруда з флігелем, що була розташована з боку вулиці Жуковського. З боку Карантиної вулиці існували два одноповерхових будинки, які, враховуючи місцевість, могли бути зерновими складами.

На межі столітть ділянка вже була у власності сина Петра, він мешкав на даній ділянці у будинку по Карантинній вулиці. На початку 1910-х років одним з мешканців ділянки (адреса по вул. Жуковського) був Віктор Аполлонович Значко-Яворський, який рахувався членом правління Одеського товариства взаємного кредиту. Між 1912-1913 роками ділянка була продана єврею Гершко-Мєєру Левенсону, після чого Петро переїхав у готель “Лондонський”, а Віктор оселився  у будинку Ю.Л. Ломєєра на Успенській, 9.

На ділянці У 1913 році був розташований полотерний заклад Івана Малюка. З боку Карантинної вулиці розміщалася бакалія Н. Брацлавської.

Деякі мешканці ділянки у 1913 році:

•  Анастасія Антонівна Значко-Яворська, голова монастирського комітету та член центрального комітету Товариства допомоги бідним (Будинок С.А. Бурназо, Грецька вул., 9), голова товариства допомоги нужденним учням жіночої гімназії С.А Верцінської (Будинок баронеси Бутвіль, Гоголя вул., 17), член Одеського відділення попечительства государині імператриці Марії Федорівни про глухонімих (Будинок М.П. Замарії, Князівська вул., 33).
• Марія Альбертівна Значко-Яворська, власниця будинку на Отрадній вул., 14.
• Іван Малюк, власник полотерної
• В. Каплан, який мав склад вугілля і дров
• Віктор Михайлович Нємченко

Можливо споруди на ділянці були знищені під час авіаналітів у 1940-х роках, або просто демонтовані для нового будівництва у ІІ-й пол. ХХ ст. Так чи інакше будівлі на ділянці не збереглись, нині на неї розташована двоповерхова споруда Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Одеса. Прибутковий будинок Караїмського товариства на Катеринінській вулиці (1911 р.)

Прибутковий будинок Караїмського товариства, інж. І.Д. Шульгін, 1911 р. Розібраний у 1970-х рр., Катеринінська вул., 99
Колишнє місце розташування
Дані: довідник В.А. Пилявського.

Фрагмент фото Luftwaffe, 1944 р.

Вже наприкінці ХІХ ст. дана ділянка у останньому кварталі щільної забудови належала караїмам і вірогідно використовувалась для отримання прибутку шляхом здачі приміщень у оренду. Це був не єдиний житловий будинок караїмської спільноти, на Рішельєвській вул., 33 існувала ще одна ділянка, де був розташована кенаса, житловий будинок та караїмське училище. У 1911 році на означеній ділянці Катериніській вулиці за проекто інженера І.Д. Шульгіна було споруджено сучасний прибутковий будинок. Даний архітектор створював дуже некоштовні споруди   таким чином працював переважно на віддалених околицях міста. У сусідньому кварталі по Пантелеймонівській вул., 84 він у той же рік спорудив маленький триповерховий будинок М.Л. Фукса, який, однак мав достатньо непогане оздоблення при всій його малій бюджетності.

Судячи по знімку Luftwaffe будинок був двоповерховим, можливо йшлося лише про реконструкцію існуючого будинку і спорудження флігеля. Голвоне крило було прямокутним, подвір’я з південної і східної сторони облямовували ще два крила.

 У 1913 році у будинку здійснював торгівлю мінеральними водами Ніс.-Герш. Лібман., працювала продовольча крамниця Спирідона Міхаліно, чайний трактир “Тавріда” Андрія Магули.

Одним з жителів будинку був Григорій Григорович Гутман, працівник типо-літографії С. Альтермана.

У 1913 році на головній караїмській ділянці на Рішельєвській вулиці було споруджено великий чотириповерховий прибутковий будинок з магазинами, але вже за проектом іншого архітектора А.С. Панпулова у зв’язку з набагато більш великим кошторисом.

У 1984-х роках всі будівлі кварталу були демонтовані, а на ділянці спорудили новий ЦУМ, який нині носить назву торговий центр “Острів”.

Одеса. Будинок Д.С. Крилова (1905 або 1911 р.)

Будинок Дорімед. Степановича Крилова, арх. В. М. Берг, 1905 р. або інж. І.Д. Шульгін, 1911 р. Розібраний у 1920-1930-х рр., Болгарська вул., 63
Місце розташування
Стиль: раціональний модерн.
Дані: довідник В.А. Пилявського.

Приблизна схема.

Одеса. Будинок Я. Л. Тарнопольського (ймов. 1900—1901 рр.)

Будинок Я. Л. Тарнопольского, ймовірно 1900—1901 рр. Прибудова північного корпусу, ІІ-а пол. ХХ ст., Знищений 3.04.2014 р., вул. Бєлінського, 16 / вул. Пантелейонівська, 2
Будинки на мапі
Стиль: еклектика.
Охоронний статус: Знищена споруда, колишня пам’ятка архітектури місцевого значення (Виключено за наказом МКТ № 728/0/16-08 від 20.06.2008 р.).

Одеса. Будинок О. Ф. Вайсє (1912 р.)

Будинок Олександра Федоровича Вайсє, отримання планів: Ройтенберг, нагляд: Ж. Л. Гофман, 1912 р. Зруйнований у ІІ-й пол. ХХ ст., вул. Бєлінського, 9
Колишне розташування на мапі