Дитячий санаторій ім. Н.К. Крупської в Чорноморці, арх. Ф.А. Троупянський, І.Н. Альтер, А.Л. Копилов, В.Л. Фельдштейн, 1934-1938 рр.; Відбудова та реконструкція, 1950-і рр., вул. Зої Космодем’янської, 1
Будівля на мапі: http://wikimapia.org/24871267/uk
Стиль: міжвоєнний неокласицизм.
Статус: пам’ятник архітектури місцевого значення, номер: 955-Од.
Поселення Люстдорф до революції було потужним осередком німецьких колоністів, поселення було відносно розвинутим, хоча більшість його будинків уявляло собою довгі прямокутні одноповерхові будинки на декілька сімей. З часом поселення стало одним з курортних центрів в околиці Одеси, на березі моря з’явився ряд дач, до найближчого сусіднього курортного центру у 1907-му році було проведено трамвайну лінію, тоді як у Одесі трамвай з’явився лише у 1910-му році. За радянських часів курортна інфраструктура поселення продовжувала розвиватись. На базі колишнього готелю – вілли “Кітті”, яка до революції належала Вільяму Вількоту (вірогідно німцю) Н.К. Крупською був відкритий дитячий притулок , а пізніше санаторій. У 1930-х роках за проектом групи архітекторів був побудований новий корпус санаторію. За даними офіційного сайту санаторію корпус був побудований за ескізами Б.І. Фельцмана, однак вірогідно, що це помилково записане прізвище В.Л. Фельдштейна. Щодо зовнішнього вигляду будівлі, то на її вигляд повинний був зробити вплив архітектор Ф.А .Троупянський, який за даними В.А. Пилявського теж приймав участь у проектуванні будівлі. Санаторій має форму тріліснику, що є дуже характерним для курортних споруд Ф.А. Троупянського, також центральний фасад прикрашає велика арка, яка дуже схожа на арку над головним входом до школи-інтернату ім. П.С. Столярського на Сабанєєвому мосту. Арка санаторію відрізняється від арки школи Столярського головним чином застосуванням квадратних колон, що підтримують арку, навпроти арка школи Столярського є монолітною і замість окремостоячих колон використані напівколони коринфського ордеру з канелюрами. Санаторій обернений головним входом до моря, паралельно морю обабіч арки розташовані два крила, ще одне крило, яке має незначні розміри, розміщено зі зворотнього боку будівлі. Впродовж великих крил санаторію по обом поверхам проходить широка галерея на який могла розміститися велика кількість відпочиваючих. Огорожа галереї уявляє собою прості ґрати з вертикальних поперечин між кам’яних опор. Грати цілком відповідають аскетичному вигляду будівлі і є дуже міцними. Галереї обох корпусів з’єднані за допомогою галереї в арці. У інтер’єрах будівлі були застосована підлога з бетономозаїки, підлога вестибюлю прикрашена візерунком. Також вестибюль прикрашають квадратні колони з іонічними капітелями на кожній грані. Колони підтримують стелю з кесонами. Під час другої світової війни німецькі або румунській війська використовували один з корпусів в якості стайні, але уявляється сумнівним, якщо би для означених цілей використовували головний корпус, таким чином у якості стаєн могла послужити інша будівля. Вже у 1946-му році після повернення радянської влади санаторій знову розпочав роботу. В 1964-му році санаторій отримав назву на честь Н.К. Крупської. В 1993-му році вже за часів Незалежності санаторій ім. Крупської змінив назву на санаторій Люстдорф.
Джерела:
- Стаття “История санатория” на сайті Дитячого спеціалізованого санаторію “Люстдорф” міністерства Охорони здоров’я.
Блог Antique про архітектуру України 