Одеса. Будинок Сігала на Коблевській вул., 4 (кін. ХІХ ст., 1912 р.)

Будинок У. Сігала, 1894 р. Реконструкція для Віктора Івановича Свінцицького, гр. інж. Ф. Е. Кюнер, 1912 р., Коблевська вул., 4 / вул. Новосельського, 13

Будинок на мапі
Стиль: модерн (віденська сецесія).

Ліцензія дійсна для тексту і фото. Джерело

Відомі власники ділянки:

• 1874 р. – Крузе
• 1883 р. – Сєгал
• кін 1890-х рр. – 1900 р. – Г. Сігал
• 1900 р. – 1902-1903 рр. – Н. Рейдер
• 1902-1903 рр. – 1906-1907 рр. – Т. Соколов
• 1906-1907 рр. – до Жовтневої революції – Віктор Іванович Свінцицький

За даними В. О. Пилявського за адресою Коблевська, 13 було споруджено архітектором Весселі будинок для У. Сігала. Станом на 1895 році Сігалу не належала ділянка по Кобевській, 13 і ймовірно упорядником довідника була зроблена помилка і малась на увазі адреса Ямська вул. ріг Коблевської, 13, адже ділянка по Ямській, 13 (Новосельського вул.) належала Сєгалу.

У 1898 році ділянка № 2 належала Г. Сігалу, а її площа становила 234 кв. саж., у 1900 році ділянку придбав Н. Рейдер. Між 1902 та 1903 роками південна частина ділянки була відокремлена і продана розподілена на дві частини і продана Т. Соколову. Нова ділянка отримала № 4 і таким чином нумерація на вулиці була зсунута. Між 1906 та 1907 роками ділянку № 2 придбала С. Лобова, а ділянку № 4 придбав інженер Віктор Іванович Свінцицький. Між 1908 та 1909 роками В. І. Свінцицький придбав також і ділянку № 2. У 1912 році на його замовлення за проектом цивільного інженера Ф. Е. Кюнера у єдиному стилі були реконструйовані старі будівлі і споруджені нові. Між 1912 та 1913 роками ділянка № 2 була продана потомственому почесному громадянину Володимиру Костянтиновичу Веліканову.

Комерційні заклади, що вказані за адресою Коблевська вул., 4 у 1913 році:

• бакалійна крамниця І. Склярського
• пивна крамниця Матільди Людвіговни Кемпе (одна з численних пивних крамниць М. Л. Кемпе)

Деякі жителі, що вказані за адресою Коблевська вул., 4 у 1913 році:

• Є. К. Баєва
• колезький асесор Михайло Станіславович Бранік, працівник головної складської митниці
• Іван Георгійович Славкін, шкільний учитель
• Ніна Миколаївна Тандітна, член товариства «В. Т. Пташников»
• Євген Михайлович Клейн, лікар жіночих та акушерських внутрішніх хвороб

На ділянці розташовано по меншій мірі три споруди, які відрізняються дворовими фасадами та рівнями поверхів. Ззовні ж всі споруди виглядають як єдине ціле. На Коблевській вулиці, на ділянці № 4, розташований будинок кінця ХІХ ст. з аркою проїзду у його північного краю. У арці розташовані дві брами, стара брама пересунута у середину арки, а нова, що була встановлена під час реконструкції 1912 року, розташована ближче до вулиці. У плані будинок Г-подібний, задній фасад прикрашений масивними викладеними з каменю тягами.

Оздоблення вуличних фасадів виконано у суміші віденської сецесії та південноєвропейського ретроспективізму. Привертають увагу ліпні вінки та фільонки з канелюрами, на осях сходових кліток розташований декор рослинного характеру. Також заслуговують металеві огорожі приямків. Найбільшу виразність будинку надає його клиноподібна форма. Кутова частина підкреслена еркером та куполом, останній прикрашає скульптура орла, що є подібною до скульптур у будинку Ламзакі на Кінній вулиці і будинку Раллі на Пушкінській, 7.  Під еркером розташований вхід до одного з магазинів першого поверху. У цілому можна спостерігати спорідненість будинків Ламзакі та Свінцицького, окрім скульптури орлу вони виконані у споріднених формах сецесії з використанням зображення лавру, будинки також мають однакові огорожі сходів. Вірогідно автор будинку той же самий, що автор будинків Веліканова та Свінцицького. Також співавтором даних будинків скоріше за все був архітектор М. І. Лінецький, з яким інженер Ф. Е. Кюнер працював у 1910-х роках.

Будинок № 4 та будинок № 2 з вулиці є єдиним цілим.

Ліворуч – будинок № 4, у центрі і праворуч – будинок № 2.

Стара брама будинку.

Дворова частина будинку, що виходить у бік вул. Коблевській (ліворуч) та будинок, що виходить у бік вул. Новосельського (праворуч).