Одеса. Будинок В. В. Гаврилюка (1903 р.)

Будинок В. Яковлева, нагляд: інж. Александров, 1875 р. Реконструкція та надбудова двох поверхів для В. В. Гаврилюка, отримання планів з міськуправи: А. Л. Копп, нагляд: Гружевський М. І., 1903 р., Ніжинська вул., 56

Текст нарису надається на умовах ліцензії: CC-BY-SA.
Будинок на мапі
Стиль: модерн.
Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення номер 521-Од

Відомі власники ділянки:

• 1890-і рр. – 1899 р. – Михайло Олександрович Яковлев
• 1899 р. – 1907-1909 рр. – В.В. Гаврилюк
• 1907-1909 рр. – до Жовтневої революції – Костянтин Сергійович Веселовський

Ділянка у 1898 році спільно з суміжною кутовою ділянкою належала Михайлу Олександровичу Яковлеву, а у наступному році її придбав В. В. Гаврилюк. Раніше 1904 року (відсутній у проханнях 1904 – 1910) на місці попередньої забудови було споруджено великий прибутковий будинок, лише у задньої межі ділянки залишився двоповерховий флігель.  Між 1907 та 1909 роками власником ділянки став Костянтин Сергійович Веселовський, який тоді ж придбав пустопорожню ділянку на Чорноморській вул., 17. У 1913 році домовласник проживав у будинку Аріадни Костянтинівни Мартинової на Соборній вул., 1 (тел 31-10).

У 1913 році на ділянці розміщувалась бакалійна крамниця Є. Проніної, та кравецька майстерня Г. Мікка. У тому же році році у будинках ділянки поживали доктор медицини Лазар Абрамович Зільберберг (вів приватну практику по лікуванню внутрішніх і нервових хвороб), Анж. Якович Гольфанд, старший швець шевського цеху Тимофій Алексєєв, працівник газетного бюро І. С. Гусєв, генеральний консул і комісійний агент Болгарського царства Борис Пант. Кісімов, провізор, власник аптекарського магазину, голова Одеського фармацевтичного товариства, домовласник Давид Опанасович Лейбензон, довірений акційного товариства “Жирард. м-р Гілле і Дітріх” Карл Августович Рейнерт, власник столярної майстерні І. Хаїт. На ділянці у 1899 – 1922 роках проживала оперна співачка, режисер, народна артистка СРСР Марія Леопольдівна Мельтцер, у 1944 – 1958 роках проживав офтальмолог, професор І. А. Кобозєв.

Фасад будинку виконаний під натхненням Віденського сецесіону, з характерним фронтоном над аркою проїзду та стрічковим облямуванням на перших двох поверхах. Головний фасад будинку має малу кількість скульптурних елементів, декорування було здійснено головним чином за допомогою різноманітного облямування вікон та контрастного фарбування елементів декору. Найбільш виразним елементом будинку є центральний ризаліт, що увінчаний фронтоном. Дах будинку має великий винос як з боку вулиці, так і з боку подвір’я і прикрашений кониками. Металеві грати балконів первісно трималися на кам’яних опорах, але, як у будинку Луцького, опори не збереглись. План будинку первісно був П-подібним, але північне крило зруйнувалося у 1977 році (див. посилання). Дворовий фасад не має ніякого оздоблення, але привертають увагу розвинені об’ємні форми сходової клітки та південного крила. Парадна сходова клітка частково розташована у великому напівкруглому ризаліті, що є нетиповим рішенням для Одеси. Такий ризаліт більше архітектор не застосовував. Двері під’їзду та огорожа сходів у стилі модерну аналогічні таким, що встановлені у будинку Коссаговської на вулиці Ніжинській, 66. Двері квартир і вікна сходової клітки виконані у стилі рококо.

Бічний флігель складається із східчастих об’ємів, у ньому розташована тісна сходова клітка з металевими сходами з простою огорожею у стилі історизму.

Враховуючи використання таких самих дверей і огорожі, як і у будинку Коссаговської дозволяє припустити, що співавтором або автором будинку міг бути архітектор М. І. Лінецький.

Двері квартири першого поверху.

Двері під’їзду

Джерела:

• Строительный триллер на Нежинской (Сайт Думская.нет).