Одеса. Студентське містечко на Старопортофранківській вул., 71 (І-а черга) (1931 – 1934 р.)

Студентський гуртожиток (І-а черга), проект: 1930 р. Будівництво, нагляд: Божко, 1931 – 1934 рр. Зруйнований у 1940-х рр., Старопортофранківська вул., 71

Первісне розташування на мапі
Стиль: функціоналізм.

Ще у ІІ-й половині ХІХ ст. весь квартал займала оборона казарма №3, яка входила до системи міських укріпленнь (лінія Порто-Франко). Наприкінці 1900-х років казарма змінила номер на №2. У 1910-х роках від даної лінії оборони залишилися також казарми №4, №5, №6 і арсенал. Яка військова частина знаходилась у казармі №3 у довідниках не сповіщається.

У довіднику “Вся Одесса”, 1906 вказано, що у казармі мешкав завідувач пересильної частини Управління Одеського повітового воїнського голови штабс-капітан А.Л. Чекерул-Куш. Само управління знаходилось у будинку Н. і Р. Рейдерів на Спиридонівській вул., 28.

 У 1920-х роках замість всіх обороних казарм вирішили побудувати нові споруди, на місці казарм №4 та №2 було вирішено спорудити студентські містечки – неподалік у різних будівлях по Старопортофранківській вулиці було розташовано декілька навчальних закладів.

Так у 1929 – 1930 роках році на місці казарми №4 на Старопортофранківській вул., 59 було споруджено містечко пролетарського студентства, яке складалося з декількох чотириповирхових об’ємів загальній місткістью на 800 місць.

У 1930 році було складено проект нового гуртожитку, а 15 червня 1931 року  почалось спорудження величезного студентського гуторжитку, яким повинний був мати п’ять поверхів, навіть у дорадянський час кількість п’ятиповерхових споруд у Одесі була вкрай малою. Новий гуртожиток став майже єдиним п’ятиповерховим будинком у Одесі міжвоєнних років.  Будівельними матеріалами будівництво забеспечували Державний університет, Медичний інститут, Медико-Аналітичний Інститут та Педагогічний інститут, вони ж у майбутноьму отримали місця для розміщення у даному гуртожитку студентів.

У газеті Чорноморська комуна (5 вересня, 1933, №1219 – с. 3.) було зазначено, що будівництво житлового містечка має бути закінченим 1 жовтня 1933 р., однак спорудження постійно гальмувалося, станом на 9.08.1933 гуртожиток було закінчено на 90 процентів, але вірогідно що будівництво здійснювалось по секційно і у деяких секціях вже мешкали студенти.

Будинок складався з трьох об’ємів, які утворювали між собою і Старопортофранківською вулицею курдонер. По краям обернених до курдонеру бічних об’ємів були влаштовані напівкруглі ризаліти із сходовими клітками. Аналогічний ризаліт можна побачити у гуртожитку інституту технології насіння та борошна на Канатній вул., 114 (лівий лизаліт).

Цікаво, що студмістечко на Старопортофранківській вул., 71 практично є збільшеною версією корпусу студмістечка на Старопортофранківській вул., 59, який був зруйнований під час ДСВ. Можливо обидва студмістечка були запроектовані архітектором Л. О. Любельським.

Слід відмітити недостатнью кількість художніх методів втілених у Студмістечку, незважаючи на напівкруглі ризаліти будинок сприймався навряд лі краще, ніж казарма яка існувала тут раніше.

У 1934-1939 роках позаду п’ятиповерхового будинку архітекторами Н.М. Канівским, Л.Б. Бєлкиним та Н.С. Бронштейн Н. С. бронштейном був споруджений чотириповерховий гуртожиток, що виходить кутовою частиною у бік площі Льва Толстого. Даний будинок має значно менші розміри, однак краще оздоблення у неокласичному дусі. Недоліком розташування будинку стала погана інсоляція східних приміщень південного крила п’ятиповерхового корпусу, яке затіняв новий гуртожиток.

У 1940-х роках п’ятиповерховий корпус був зруйнований у результаті авіаналітів, у 19050-1960-х роках на його місці були споруджені гуртожитки ПНПУ, ОДАБА, ОНАЗ та ОНМА ім. А.В. Нежданової.

Фото Luftwaffe, 1942 р.

Фотогалерея Odessastory (альбом: “Старопортофранковская улица (Старобульварная, Старопортофранковская, Комсомольская)“).