Одеса. Будинок М.Е. Вучіна (ймов. кін. 1890-х рр.)

Будинок Марії Еммануїлівни Вучіна, ймовірно кін 1890-х рр., Єлісаветинська вул., 1
Будинок на мапі
Стиль: історизм.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури і історії 257/2-Од (Рішення Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991 р., № 652 від 25.12.1984 р. Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.)

Відомі власники ділянки:

• 1883 р. – Доре
• кін. ХІХ ст. – 1902-1903 рр. – І. Вучіна
• 1902-1903 рр. – до Жовтневої революції – Марія Еммануїлівна Вучіна

Колись це була єдина кутова з Кінною вулицею ділянка, але у 1890-х спочатку її права третина була продана Веліканової, а потім вже права половина того що залишилось було відокремлено, але обидви половини залишились за І. Вучиною. Між 1902 та 1903 роками власником ділянки стає  Марія Еммануїлівна Вучіна, якій також належала дача на Великому Фонтані.

Фасад споруди є виразним, всередині влаштована кріповка, що увінчана трикутним ризалітом, на протязі другого та третього поверхів влаштовані пілясти з крупними капітелями, останні нібито прикрашені коштовними каменями. Між капітелями розташовані фризи у формі дуги, які спільно з капітелями утворюють своєрідні аркади. У капітелях над капітелями і у дугоподібних фризах прорізані площинні візерунки на які вплинуло мистецтво модерну.

Обабіч проїзду влаштовано дві скульптури атлантів, які не дуже підходять даному будинку. Подібних невдало встановлених атлантів можна зустріти на будинку братів Тарнополь на Канатній вул., 78 (арх. А. І. Гуковський, 1890 р.).

У середині 1900-х років і до 1912-1913 років у будинку мешкав інженер-технік Микола Валеріанович Осінський, який спорудив павільон товариства “Генрі Редерер” для торгово-промислової виставки 1910 року та інші незначні споруди. У 1912-1913 роках Осінський переїхав у будинок Л.К. Цеханович на Коблевській вул., 45 (можливо у флігель власного авторства).

Деякі заклади будинку у 1913 р.:

• Пральня Анастасія  Федорова
• технічна контора інженера Йосипа Федоровича Молдавера.). Уповноважений берлінського акційного товариства “Шеффєр і Валькєр”. Контора пропонувала влаштування центрального опалення, вентіляцію пару та водопостачання всіх систем.
• столярна майстерня Х. Конвойникова

Деякі мешканці будинку у 1913 р.:

• штабс-капітан Олексій Якович Борисов. Зац. інженерних військ. Член міського попечительства дитячих притулків (Будинок І.С. Каца, Грецька вул., 9).
• Марія Еммануїлівна Вучіна
• інженер Микола Васильович Демченко
• інженер Йосип Федорович Молдавер (тел. 42-80), власник технічної контори
• П.О. Дубман
• Едмунд Напок. Захаржевський. Скарбничий Польського дому (Градоначальницька вул., 1), працівник агентурно-комисійної контори “М.А. Штетц”
• Йосип Максимовия Іофан
• Хаїм Ш. Коновойников (Коловойников), власник меблевого магазину (Будинок Навроцького, Садова вул., 5)
• Микола Олександрович Корвін-Павловський, працівник одеської митниці (Митна пл.)
• колезький секретар Африк. Миколайович Криштофорович, штатний лаборант Новоросійського університету (Дворянська вул., 2)
• М. Шарікль, дамський майстер
• Ліна Григорівна Шарова, викладачка німецької мови та рукоділля  жіночої гімназії Л.Д. Чудновської (Будинок Р.І. Майзельса, Єлісаветинська вул., 2)
• Шац, власник складу вугілля та дров
• Ар. Шац (тел. 31-41)

Будинок є пам’яткою історії завдяки тому, що у ньому мешкали:

• у 1891-1911 рр. архітектор, народний архітектор СРСР, лауреат Держ.премії СРСР Б.М. Іофан
• у 1903-1914 рр. засновник вітчизняної памоботаніки, член-кореспондент АН СРСР, академік АН УРСР, лауреат Держ.премії СРСР А.Н. Криштофович

У будинку у 1920-х роках розміщувалась бібліотека профспілки гірняків. Саса профспілка була розташована навпроти у будинку Реви Майзельс.

“Вся Одесса”, 1908 р.

“Вся торгово-промышленная Одесса”, 1914 р.

“Вся торгово-промышленная Одесса”, 1914 р.