Одеса. Мебльовані кімнати “Світло і повітря” І. М. Діаманта (1900 р., 1904 р.)

Мебльовані кімнати “Світло і повітря” І. М. Діаманта, 1900 р. Прибудова триповерхового з підвалом будинку, 1904 р., Ольгиївська вул., 7 / пров. Ляпунова
Будинок на мапі
Стиль: історизм.

Відомі власники ділянки:

• кін. ХІХ ст. – 1899 р. – Ж. Іаффе
• 1899 р. -1900 р. – спадкоємці Ж. Іаффе
• 1900 р. – кін. 1900-х рр. – І.М. Діамант і Етля Срулівна Діамант
• кін. 1900-х рр. – до Жовтневої революції – купчиха ІІ-ї гільдії Етель (Етля) Срулівна Діамант, Марія Діамант, Михайло Діамант, Поліна Діамант, Софія Деменітру (тел. 21-70)

З кінця ХІХ ст. складом на початку Ольгиївській вулиці володів Ж. Іаффе. Ділянка виходила як у бік Ольгиївської вулиці так і у бік провулку Ляпунова. У 1900 році був споруджений будинок, що мав прямокутну форму і був розташований торцями у напрямі до означених вулиць з інтервалом між сусідніми спорудами.  Між повулком Лянунова і торцем утворився просторий курдонер, у 1910-х роках курдонер нібито був проданій Павлу Миколайовичу Козінцю.

Близько 1899 року Ж. Іаффе вмер, спадкоємці розподілили ділянку на шість частин, оду з яких у 1900-му році придбала єврейська родина Діамантів. Коштовність ділянок ймовірно збільшилась за рахунок спорудження навпроти замість зернового ринку медичного факультету Новоросійського університету.

Ймовірно І. М. Діамант був купцем, тому що у 1910-х роках його жінка Етля вказана у якості купчихи.  Наприкінці 1900-х років ділянка залишилася у власності його жінки та інших спадкоємців.

У 1900 році Н. І. Діамант подав прохання про виділення місця на тротуарі під склад будівельних матеріалів. У новому будинку на початку 1901 року відкрилися мебльові кімнати “Світло і повітря”. Згідно рекламі у кімнатах мешкали переважно сімейні пари.

У 1904 році було прибудовано триповерховий з підвалом корпус, але важко встановити, яка частина малася на увазі, а будинок взагалі виглядає таким, нібито немає підвалу. Прибудова могла бути здійснена як з подвір’я, так і по фасаду, де у лівому боці будинку вікна мають більш частий ритм, що не є прийнятним рішенням.

У плані будинок Г-подібний, розташований впритул до ділянки № 5. У інтервалі між будинком Діаманта та №9 була влаштована вставка. Принцип оздоблення будинку Діаманта такий же самий, як у будинку Слівінської (арх. Н. І. Гружевський, 1899 р.) на Ніжинській вулиці: декор змінюється ярусами, у простінках між вікнами влаштовані пілястри. Вікна другого поверху розташовані у іонічних порталах -аналогічне рішення було застосовано і у будинку Слівінської. Третій поверх є менш виразним, однак слід помітити схожість у його композиції з головним корпусом Медичного факультету розташованого навпроти. Таким же самим чином над пілястрами розташовані вінки, однак аналогічні вінки можна помітити і на будинку Слівінської спорудженому у 1899 р.

Невідомо чи був розташований парадний вхід до будинку з боку Ольгіївській вулиці. Можливо у 1990-х магазин зайняв вестибюль під’їзду. Нині жильці потрапляють до під’їздів з боку провулку Ляпунова.

На ділянці була розташована взуттєва крамниця М. Козака

Деякі мешканці у 1913 році:

• Софія Деменітру
• Марія Діамант (тел. 21-70), акушерка, масажистка, оспощепленниця
• Михайло Діамант (тел. 21-70), оспощепленник (власник ділянки на Михайлівській вул., 32)
• Поліна Діамант (тел. 21-70)
• купчиха ІІ-ї гільдії Етель (Етля) Срулівна Діамант (тел. 21-70), власниця меблірованих кімнат “Світло та повітря”
• колезький секретар Петро Іванович Мірошевич, працівник казначейства (Пастера вул., 16)
• колезький асесор доктор медицини Михайло Іванович Мурзін. Працівник окружного військово-санітарного управління, гімназії союзу руських людей, гімназії М.І. Сініцина, жіночої учительської семінарії при союзі руських людей. Працівник представительства управи землі і державного майна, старший доглядач каз-обороч ст. одеського повіту, практикуючий лікар.