Одеса. Дача Фонтана (ХІХ ст.)

Дача Фонтана, ХІХ ст., вул. Леонтовича, 11 (дорев. адр. Евангелійський пров., 7)
Місто на мапі: http://wikimapia.org/21257360/uk/

Відомі власники ділянки:

• 1864 – Фонтана
• ІІ-а пол. ХІХ ст. – 1890-і рр. – Віллям Вагнер
• раніше 1899 р. – 1908-1909 рр. – В. Мікулін
• 1908-1909 рр. – до Жовтневої революції – Віктор (Вікентій) Станіславович Шеміот і Казимир Антонович Кржечковський

Проглядаючи старі мапи міста можна запримітити ряд будівель, контури яких які окремо прорисовані на мапі. Багато з них кануло у Лєту, однак інші стоять і досі.

Позаду Евангелійської лікарні пригортає увагу парк з двома будинками у центрі, навколо яких проходить еліпсоїдна паркова стежка. На плані міста 1864 року складеного Криловим, у якості власника вказаний Фонтана. Можливо саме для нього був побудований даний будинок. Пізніше ділянка перебувала у власності Вагнера, ймовірно це був Віллям Вагнер, якому належала суміжна ділянка з південного боку.

Вагнер був власником “Англійського магазину” у власному будинку на Дерибасівській вул., 16. Магазин був дуже відомими широким асортиментом, товарами з Західної Європи. Так, у магазині у 1910-х роках здійснювалась продаж шевських машин Pfaff. Само домоволодіння на Дерибасівській вулиці було дуже прибутковим, у будинку розміщувалась величезна кількість різноманітних закладів. Вагнеру належала також дачна ділянка у Аркадії.

Дача складається з трьох будівель. Головна будівля – особняк, прямокутний у плані, фасад у бік моря більше розвинутий. Із зворотної сторони практично впритул побудована напівкругла будівля (мапа). Можливо, що це були стайні подібні таким у Воронцовському палацу. На південь від цих великих будівель розташований невеликий господарчий одноповерховий флігель (мапа). З боку Лермонтовского провулка краще видно фасад особняка обернений до моря. Вікна прикрашені сандриками а над колом розташована мансарда,яка скоріше за все влаштована за радянських часів.

З протилежного боку (з подвір’я багатоповерхового будинку у Мукачевському провулку) можна помітити подібні службові приміщення, які були запроектовані у кутовий частині. З цього можна зробити висновок, що особняк був побудований ще у роки класицизму, коли існувало кріпосницьке право і володар міг дозволити собі багато прислуги.  Також на фасаді оберненому у бік міста розташовані сходи винесені у окремий об’єм. З боку Мукачевського провулку можна побачити і деякі деталі оздоблення першого поверху “морського” фасаду, які виражені рустом і віяльним сандриком вікна.

За мапами 1890-х років за мапами ділянки на Ланжероні все ще були власністю Вагнера, однак у довіднику Вся Одесса, 1899 його ім’я не зазначено. За аналізом довідників різних років у 1898 році ділянка належала В. Мікуліну.

Між 1908 та 1909 роками ділянку придбали два заможних пана польського походження Віктор (Вікентій) Станіславович Шеміот і Казимир Антонович Кржечковський. Кржечковський оселився у особняку. Він працював на посаді директора-розпорядника торгового дому “Князь Юрій Гагарін і Ко“, який займався постачанням будівельних матеріалів, у тому числі і з закордону. Його брат також працював у даному торговому домі, але мешкав у будинку Герма у Воронцовському провулку., 8.

Суміжні ділянки вище по Евангелійському провулку також належали полячкам, сестрам Володкович і Држевецькій.

У будинку також мешкала Щел. Кржечковська, вірогідно дружина Казимира Кржечковського, яка була леном і можливо і співзасновником культурно-просвітницького товариства “Польський дім“.

Віктор Станіславович Шеміот мешкав у власному прибутковому будинку на Єлісаветинській вул., 21. Він був депутатом Одеського приватного ломбарду, гласним повітового земства (Пантелеймонівська вул., 17), член землеоблаштувального комітету, член взаємодопомоги католицької жіночої прислуги ім. св. Зіти (Будинок Шеміота, Єлісаветинська вул., 21), член приходського благодійного товариства при Римо-католицькій церкві (Деволанівський узв., 9).

Мешканці будинку у 1913 р.:

• інженер-технік Григорій Маркович Вольфензон (тел. дом. 33-68, раб. 2-64). Товарищ голови одеського відділення імператорського технічного товариства (Князівська вул., 1). Член товариства взаємного страхування фабрикантів і ремісників (Будинок Перець, Дерибасівська вул., 5), член технічної ради товариства для доглядання за паровими котлами (Будинок Баханова, Пушкінська вул., 11), член товариства для страхування робітників від нещасних випадків (Будинок Баханова, Пушкінська вул., 11), член товариства піклування про дітей (Старопортофранківська вул., 46). У тому же провулку у будинку №4 мешкала А.Л. Вольфензон.
• Тетяна Львовна Вольфензон (тел. 2-64). Член товариства піклування про дітей (Старопортофранківська вул., 46), голова товариства допомоги нужденним учням комерційного училища К.С. Гефтер (Будинок Гінзбург, Преображенська вул., 37)
• генерал-майор Еммануїл Християнович Калнін (тел. 3-18). Окружний генеральний квартирмейстер штабу Одеського військового округу (Окружний штаб, Пироговська вул., 6).
• Щел. Ед. Кржечковська, член “Польського дому” (Градоначальницька вул., 1).
• Казимир Антонович Кржечковський (тел. 3-67). Директор-розпорядник торгового дому “Князь Юрій Гагарін і Ко” (Софіївська вул., 26), член польського споживного товариства “Зберігання” (Будинок Діалегмено, пров. Нахімова, 8), член попечительства про недостатніх учнів комерційного училища ім. Миколи І (Преображенська вул., 8).

Також за даною адресою знаходився механічний завод Іди Літовської (тел. 33-68). Можливо, що Литовські на Лермонтовській вулиці є її родичами.

Розпорядженням 7 жовтня 1927 року будинок було передано до Туберкулезного інституту, що знаходився на протилежному боці провулку (колишня Євангелійська лікарня, вул. Бєлінського, 11). На знімку Luftwaffe 1940-х років від частини провулку між лікарнею та дачею вже нічого не залишилося.

 Ніні від сусідніх вулиць будинок прихований забором, але другий поверх особняка можна розгледіти з Лермонтовського та Мукачевського провулків.

Мапа 1917 року. Дані стосовно власників ділянки застарілі.

Південний бічний фасад зовсім не оздоблений, у якості прикраси можна врахувати напівкруглу люкарну на даху. Посеред фасаду розташовані приміщення для прислуги із стелею у половину висоти володарських кімнат.

Господарчий флігель: