Одеса. Будинок К.І. Мєля на вул. Буніна, 29 (кін. 1890-х р.)

Будинок Карла І. Мєля, кін. 1890-х р., вул. Буніна, 29
Розташування на мапі
Стиль: історизм.

Відомі власники ділянки:

• кін. 1890-х рр – 1899 р. – Карл І. Мєль (Carl Mehl)
•  1899 р. –  до Жовтневої революції – Арак. Єгорович Унанов (Унанян)

За даними видання “Указатель памятников и памятных мест по городу Одессе” у 1811 – 1819 роках на даній ділянці мешкав болгарський просвітник В .Є. Априлов (1789 – 1847).

У 1890-х роках власником ділянки був часовий майстер Карл Мєль. Він був власником великого часового магазину на Ланжеронівській вулиці. Мелю також належав напівкруглий будинок на вул. Буніна, 36 (нині не існує)  та будинок на вул. Пастера, 29.

Вірогідно саме на його замовлення було споруджено двоповерховий житловий будинок з мансардою. Фасад оздоблений виразно, але декор є площинним. Фасад вкритий лінійним рустом, вікна прикрашають барокові рокайлі, у деяких з них влаштовані маскарони левів. В центрі будинку влаштований широкий ризаліт з фронтоном, ближче до країв розташовані вузькі ризаліти з аттиками та трикутними фронтонами. У бічних фронтонах влаштовані фільонки з ліпними візерунками. Майстерно виконані віконні рами будинку, у другому вікні від лівого краю збереглися поперечини, що є притаманними стилю модерн. Вірогідно даний будинок спорудили на межі століть.

У 1898 році Карл Мель вірогідно вмирає, його часовий магазин у довіднику “Вся Одеса”, 1899 не згадується, а у наступних роках всі його ділянки були продані спадкоємцями. Ділянку на вул. Буніна, 29 придбав  кубанський підприємець вірменського походження А.Є. Унанов (Унанян). На початку 1900-х років він з братом К. К. Анпетковим (Петконяном) створив товариство на паях “А. Є. Унанов і К. К. Анпетков”. У 1903 році на околиці станиці Усть-Лабінській на замовлення товариства був споруджений маслоробний завод “Брунан” у складі лише одного пресового цеху. На заводі працювало 50 робітників.Також товариство здійснювало оптове постачання фруктів.

Між 1906 та 1907 роками роками у місті з’являється представництво товариства, яке розмістилося у будинку Унанова на вулиці Буніна (тел. 6-11), а склади олії та фруктів у будинку І. Атлас на Малій Арнаутській вул, 95. У 1913 році товариство разом з  кубанськими торговими домами«Брати П. і Д. Унанови», «Брати І. і Г. Бабаєви», «І. І. Галанін з братами» увійшло до Акціонерного товариства Південних маслоробних і хімічних заводів «Саломас», після революції товариство було ліквідовано, а завод “Брунан” отримав назву Державний маслоробний завод №3 “Червоний піщовик”.

Унанов вірогідно мешкав у Одесі у будинку на Буніна, він був членом одеського церковного попечительства про бідних прихожанах Вірмено-Григоріанської церкви (Будинок Вірм.-григ. церкви на Катеринінській вул., 69).

Торгівельні заклади будинку у 1913 р.:

• товариство на паях “Унанов А. і Анпетков К.” (тел. 6-11)
• Одеська агенція споживного товариства “Московська спілка” (тел. 55-61)
• магазин колоніальних товарів Мін.С. Суханіанця (тел. 5-61). У тому числі сухофрукти з Персії
• агентурно-комісійна контора Герша Лангмана і Гораца Іфейфеля (тел. 11-13)
• крамниця канцтоварів Карла А. Вєрзєбє

Мешканці будинку у 1913 році:

• Карл А. Вєрзєбє, власник крамниці
• Арак. Єгорович Унанов (Унанян), власник торгового дому

А.Є. Унанов і К.К. Анпетков

Джерела:

• И.В. Арутюнова, Н.Н. Мотырева. Указатель памятников и памятных мест по городу Одессе. Одесса: ФЛП “Фридман А.С.”, 2011. – 140 с. ISBN 966-96-181-X-8
• Жидяева Луиза Никитична. История развития на Кубани маслобоечной отрасли промышленности.