Одеса. Будинок І. Гуковського (ХІХ ст., 1890—1891 рр., 1912 р.)

Житловий будинок, ХІХ ст. Реконструкція і надбудова третього поверху для І. Гуковського, нагляд: Р. Й. Марцинковський, потім І. К. Мальгерб, потім А. І. Гуковський, 1890—1891 рр. Прибудова сходової клітки для Дмитро Августовича Тарасевича і Миколи Миколайовича Косаговського, проект: Шульмейстер, нагляд: Гофман Ж. Л., 1912 р., Пушкінська вул., 16 / Буніна вул., 17

Розташування на мапі
Стиль: історизм.
Статус: пам’ятка архітектури номер 696-Од (Рішення Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991 р.; Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.)

Відомі власники ділянки:

• 1870-і – 1880-і рр. – Верницький
• 1890-і рр. – 1902-1903 рр. – І. Гуковський
• 1902-1903 рр. – до Жовтневої революції – Дмитро Августович Тарасевич і Микола Миколайович Косаговський (упр. І.Х. Хаджопуло)

У 1875, 1883 роках ділянка належала Вереницькому, тоді вже існував даний будинок, який мав два поверхи.

У 1890 році почалася надбудова третього поверху для наступного власника ділянки І. Гуковського, який ймовірно був родичем інженеру А. І. Гуковському. Нагляд здійснював інженер Р. Й. Марцинковський. Однак у вересні 1890 року Марцинковський відмовився від нагляду. Нову підписку дав І. К. Мальгерб, але у наступному році відмовився від нагляду і він. Нову підписку весною 1891 року дав А. І. Гуковський.

Будинок отримав новий урочистий фасад, таким чином дана робота стала найкращою у творчості інженера Марцинковського, який переважно виконував проекти фонової забудови. Також у той час Марцинковський споруджав і житловий флігель у глибині ділянки. Будівництво збіглося з початком у 1891 році конкурсу на проект нової біржі, яку планувалося спорудити на ділянці навпроти (споруджена у 1894—1899 рр.), інші два кути зайняли готелі “Біржа” і “Брістоль”, які також мали кутові вежі і виразний декор.

У 1912 році Тарасевич подав прохання на прибудову до триповерхового будинку сходової клітки. Проект виконував Шульмейстер, а нагляд здійснював інж. Ж. Л. Гофман. Річ йдеться про південну сходову клітку, яка дещо виступає за межу заднього фасаду. Не дуже ясно, яка сходова клітка була там раніше. Також у той же час ті ж самі архітектори надбудували третій поверх флігеля, та фасадний будинок по вулиці Буніна.

Будинок у плані Г-подібний, його кутову частину прикрашає трапецивидний еркер з гарним шатровим куполом зі шпилем ренесансного характеру. Всередині довгого фасаду по Пушкінській влаштований ризаліт з аркою проїзду. Її вісь акцентована важкими тосканськими пілястрами рустованими на рівні другого поверху, дах вінчає трикутний фронтон із картушем у кому могла первісно бути розміщеною монограма. На відміну від інших поверхів другий поверх оздоблений великими важкими елементами. Кожне вікно облямовано портиком з доричними пілястрами та трикутним фронтоном. Фасад другого поверху рустований великими горизонтальними стрічками. Перший поверх також вкритий рустом, але достатньо легким. Третій поверх оздоблений дрібним декором у стилі бароко, простінки між вікнами прикрашають рамки. Оздоблення фасадів для 1890 року є дуже добрим, ліпні елементи мають об’єм та виразність.

Перший поверх призначався для торгових закладів, ліворуч від арки проїзду збереглися автентичні двері однієї з крамниць. Дворовий фасад будинку не має оздоблення, та й у наслідок спорудження флігеля на подвір’ї дворовий фасад є н дуже великим – лише в третину довжини будинку. Біля кутової частини на горищі влаштований мезонін з трикутним балконом, який вірогідно призначався для прислуги, біля флігеля влаштований блок дворівневих квартир прислуги з балконами.

У будинку влаштовані два парадних під’їзди, вхід до кутового під’їзду розташований у проїзді, він освітлюється ліхтарем на даху. Ще один під’їзд розташований біля лівого краю будівлі по Пушкінській вулиці.

Деякі заклади у будинку у 1913 р.:

• Акційне товариство “Артур Копель” (тел. 26-67). Здійснювало постачання рельсів, вагонеток, паровіозів, двигунів Генриха Ланца з Мангейма, сейфи (патент АТ “Панцир”).
• контора Якова Петриковського яка займалася продажем двигунів (тел. 36-63)
• крамниця Павла Бріккера. Продаж паперу для письма та тютюну
• кравецька майстерня П. Герно
• фабрика емальованих вивісок та літер “Емаліограф”

Деякі жителі будинку у 1913 р.:

• П. Герно (або Герін), власник кравецької майстерні
• Микола Степанович Павлов. Член товариства заступництва тварин (Ленінградська вул., 21)

“Вся Одесса”, 1910 р.

“Вся Одесса”, 1910 р.

“Вся Одесса”, 1900 р.

“Вся Одесса”, 1910 р.

“Вся торгово-промышленная Одесса”, 1914 р.

“Вся Одесса”, 1914 р. Видавництво “Одесскія новости”.

“Вся Одесса”, 1914 р. Видавництво “Одесскія новости”.

“Вся Одесса”, 1914 р. Видавництво “Одесскія новости”.

Вхід до крамниці.