Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок Биховського (1846 р., 1890 р.)

Posted by Antique на п’ятниця, 12 Вересень 2014 р. (12:34)

Будинок О. Шемякіної (вірогідно склад), арх. К.Й. Далл’Аква, О.С. Шашін, 1846 р. Реконструкція, гр. інж. В.О. Сгібнев, 1890 р., Гоголя вул., 9
Будинок на мапі
Стиль: історизм (з елементами бароко).
Охороний статус: пам’ятка архітектури та історії номер 173-Од (Рішення Одеського облвиконкому № 480 від 15.08.1985р., № 381 від 27.07.1971р. Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.)
Джерела: довідник В.А. Пилявського, довідник В.І. Тимофієнка.

Відомі власники ділянки:

  • 1840-і рр. – О. Шемякіна
  • 1890-і рр. – кін. 1890-х рр. – Биховський
  • кін. 1890-х рр. – 6.01.1909 р. – Софія Олександрівна Бурназо (турецьке підданство)
  • 6.01.1909 – до Жовтневої революції – Костянтин Еммануїлович (у “Вся Одеса” – Еммануїл Костянтинович) Бурназо

Вулиця Гоголя масово почала забудовуватися у 1940-х роках, коли на неї з’явилися будинки заможних жителів міста. У 1846 році за проектом К.Й. Далл’Акви було споруджено масивний будинок, який розмістився торцем до вулиці. Вірогідно первісно дана споруда була складом з проїздами уздовж боків будівлі для зручного завантаження. Вірогідно у ті ж часи було споруджено і дворовий флігель, який виходить одним з фасадів у бік Військової балки. Однак враховуючи характер забудови не виключено, що у 1846 році було переобладнано під житловий будинок раніше побудованої складської споруди. За даними В.А. Пилявського у ті часи ділянкою володіла деяка О. Шемякіна. У 1881 році архітектор Г.Ц. Оттон, що жив навпроти у власному будинку спорудив два простих флігеля по бокам ділянки.

У 1890 році головний будинок та лівий флігель були реконструйовані маловідомим архітектором В.О. Сгібневим. Єдина інша його відома праця – надбудова будинку Бродського на Пушкінській вул., 14, але навіть не відомо, чи відноситься сучасний фасад будинку Бродського до авторства даного архітектора. Будинок на вулиці Гоголя у той час належав Биховськогому на замовлення якого і були здійснені переробки. З обох боків будівлі складу були влаштовані вставки такм чином головний фасад будинку значно збільшився. Новий фасад отримав важке примхливе бароково-класицистичне оздоблення. Композиція фасаду є одновісевою, у центрі розташований ризаліт з балконами, дах вінчав трикутний фронтон з гербовим картушем у тімпані. Вікна у ризаліті тричасні і можливо збереглися ще з 1840-х років, коли часто використовувались тричасні вікна. У простінках ризаліта на другому поверсі влаштовані іонічні пілястри, над ними були розташовані консолі балкона та можливо деяка ліпнина, нині ж у даній зоні відсутнє оздобленя. Над вікнами ризаліту третього поверху розташовані ліпіні прикраси у два яруси. Безпосередньо над вікнами влаштовані барельєфи з жанровими сценами у виконанні путті (на жаль пластмасовий піддашок заважає їх розгледіти). Над ними між рокайлями розміщений картуш з монограмою Биховського з букв Б та С схрещених вмісті, причому Б розташовано дзеркально. Аналогічні монограми прикрашають чудові вхідні двері. Вхід влаштований у ніші де по бокам були встановлені скульптури теламонів на постаментах, на жаль постаменти не збереглись і скульптури “висять” у повітрі. Завдяки Т-подібному плануванню сходи були розміщені всередині будинку і освітлюються ліхтарем.  Задні фасади будинку зовсім не оздоблені, як і фасади бічних флігелів. За даними В.І. Чепелика архітектор Сгібнев виконував деякі праці над одним з флігелів, вірогідно лівим, який має чотири поверхи, де він скоріше за все надбудував останній поверх і встановив нові двері квартир у бароковому стилі.

З кінця ХІХ ст. будинком володіє грецька родина Бурназо, про яку у довідниках майже нічого не сповіщається. З переліку пам’ятників лише відомо, що вже у 1838 році існувала ділянка С. Бурназо у Успенському пров. 25, а на вулиці Гоголя, 4 у 1970-му році для родини Бурназо було споруджено гігантський для тих років прибутковий будинок. На початку 1900-х років ділянкою володіла Софія Бурназо, яка згідно метричної книги вмерла від перітоніту 6 січня 1909 року і була похована на І-му християнському кладовищі. Її спадкоємцем був Костянтин Еммануїлович Бурназо, який народився у Греції у 1886 році. Таким чином на момент Смерті Софії йому било лише 23 роки. Після революції він продовжував жити у Одесі і коли Греція стала незалежною він отримав грецьке громадянство. У 1930-х роках СРСР поча впроваджувати репресії проти деяких народів, у тому числі  греків, Костянтин Бурназо був заарештований, а 11 лютого 1938 року розстріляний.

У 1890-х роках у будинку жив архітектор Микола Костянтинович Толвінський (7.2.1857 – 7.12.1924), який спорудив значну кількість громадських споруд у Одесі (у тому числі Медичний факультет Новор. унів., лікарню на Куяльнику).

У 1913 році у будинку розміщувалися:

  • Одеський комітет іностраної цензури (тел. 1-85)
  • Тимчасовий комітет по справам друку (тел. 1-85)
  • агентурна та комісійна контора Янкеля Когана (тел. 28-32)
  • посередник Ф. Ульрихович Каннер (тел. 1-10)
  • здійснював приватну практику по внутрішнім хворобам лікар В.А. Тотті

У 1913 році на ділянці мешкали:

  • купець Едуард Ансельм (за деякими даними Єлизавета Василівна) (тел. 33-26). Він був членом піклувальної ради Сховища для гувернанток, учителів і бонн (вул. Пастера, 62), членом попечительства про хворих дітей м. Одеси (Старопортофранківська вул., 38), членом попечительства “Крапля молока” (Будівля тов. пікл. хвор. діт., Старопортофранківська вул., 38).
  • купець Янкель Борухович Коган (Каган) (тел. 28-32, 24-34)
  • практикуючий лікар Йосип Абрамович Бірштейн (тел. 44-84)
  • Оскар Альбертович Вагнер, член Одеського кредитного товариства (вул. Гоголя, 12).
  • Ф. Ульрихович Каннер
  • помічник присяжного повіреного Євсей Якович Коган (Когон) (тел. 28-32, 24-94)
  • помічник присяжного повіреного Овш. Якович Коган (Когон) (тел. 28-32)
  • С.Б. Кодвянська (тел. 67-01)
  • лікар Петро Іванович Лашін. Працював береговим лікарем Добровільного флоту, вів приватну практику.
  • Анатолій Карлович Меммерт
  • Михайло Семенович Перуцький
  • Фекла Іванівна Перуцька
  • титулярний радник Олексій Петрович Пллетнев. Младший цензор комітету іноземної цензури та тимчасового комітету по справам друку  (даний будинок)
  • Аглая Фемистоклівна Склаво, працівниця газети “Южная мысль” (Будинок Ісаковича, Гаванна вул., 12).
  • Іоаким Шмельц

Будинок є пам’яткою історії завдяки тому, що на ділянці мешкали:

  • 1900-1928 – історик літератури і літературний крітик І.І. Іванов
  • 1903-1911 рр. – професор офтальмолог С.С. Головін
  • 1906-1946 рр. – психіатр, засновник та перший директор психиатрічної клініки проф Є.А. Шевальов
  • 1915-1954 рр. – професор офтальмолог В.П. Філатов (переїхав з будинку на Преображенській вул., 1).
  • 1945-1954 рр. – професор А.М. Агаронов

“Вся Одеса”, 1910 р.

“Вся Одеса”, 1910 р.

“Вся Одеса”, 1910 р.

“Вся Одеса”, 1910 р.

Знімок вірогідно з зібрання Одеського краєзнавчого музею.

Лівий барельєф.

Центральний барельєф.

Правий барельєф.

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s