Одеса. Магазин-склад кахлів М.І. Плещицера (бл. 1906 р.)

Магазин-склад кахлів Марка (Мордко) Ісаковича Плещицера, інж. М.Ф. Безчастнов, бл. 1906 р., Соборна пл., 1
Будівля на мапі
Стиль: модерн.

У І-й половині ХІ{ хст. на Cоборній площі на замовлення купця Папудова було споруджено величезний зерновий склад (магазин). У наслідок тенденції переміщення складів за центр міста будівлю поступово переобладнували під житло. На початку 1900-х років власницею ділянки була Аріадна Костянтинівна Мартинова (уродж. Папудова), яка жила на власній дачі на  Французькому бульварі, 50. У ті часи у будинку було 80 квартир, а численість жителів складала близько 750 осіб. У будинку мешкали переважно жителі середнього достатку, інтелігенція, так у ньому мешкало декілька архітекторів і техніків. Будинок Папудової не був добре оздобленим і комфортним, у під’їздах були відсутні мрмурові сходи, в на подвірї було влаштовано два двоповерхових флігеля для зберігання вугілля. Дані флігелі погіршували освітлення нижніх квартир і у 1906 році Мартинова замовила інженеру-архітектору В.І. Зуєву переробки у власному будинку. Інженер Зуєв мешкав у ньому і не виключено, що сам запропонував власниці переробки.

Флігелі були демонтовані, склад було влаштовано під землею у південній частині подвір’я, а над ним за проектом інженера М.Ф. Безчастнова було споруджено невелику одноповерхову будівлю магазину-складу кахлів, що належав купцю 2-ї гільдії Марку Ісаковичу Плещицеру. Цілком не виключено, що магазин Плещицера існував і раніше, по меншій мірі за даною адресою Плешіцер здійснював продаж кахлів ще у 1903 році. Не дуже зрозуміло у якому режимі працював магазин-склад, звичайно такі підприємства були оформлені у вигляді торгових домів, але у даному випадку у адресних довідниках заклад вказується саме у якості складу.

У плані будівля має форму видовженого прямокутника із входом з торця ближчого до центру подвір’я.У торці була влаштована двостулкова брама з отвором у формі напівкола на модерновий манер. З боків споруда була прикрашена пілонами з декоративними верхівками аналогічного дизайну, що і елементи огорожі підземного туалету спорудженого у тому же році інженером Зуєвим за будівлею магазину-складу. Не виключено, що М.Ф. Безчастнов виконував праці на ділянці Мартинової спільно з інженером Зуєвим, а будівля магазину-складу виконана вже самостійно. Пілони були прикрашені польськими поліхромними кахлями акційного товариства керамічних кахлів “Maryvill” (Towarzystwo Akcyjne Płytek Ceramicznych) який був розташований у місті Радом.

Згідно з повідомленням користувача Teomu форуму “towarzyszenie Kolekcjonerów Historycznych Papierów Wartościowych” фабрика була заснована у 1896 році.. На одній із кахлів розміщена назва фабрики. Вироби фабрики були достатньо якісними кахлі для підлоги мали стійке багатошарове покриття, яке витримало вже більше ста років активного використання. Вірогідно постачання кахлів до міста почалося з прочатком закладу Плещицера тому що кахля виробництва даного заводу зустрічається у Одесі у будинках споруджених на початку ХХ ст. Радомські кахлі мали вигляд комбінованих осьми та чотирикутних двоколірних плиток, які мали широке застосування, існували також орнаментально збагачені версії, що використовувались у оздоблені “панських” будинків.

Конкурентами Maryvill були інші європейські виробники та фабрика барона Бергенгейма з Харкова.

Після революції будівля складу була націоналізована і її перебудували у житловий будинок, і більше не змінювала свого призначення. Завод у Радомі був закритий, з 1925 році під назвою Fabryka Wyrobów Szamotowych i Kamionkowych “Marywil” вироблялася продукція керамічного заводу Антоні Ведриховського (fabryka ceramiczna Antoniego Wędrychowskiego).

Джерело: журнал “Зодчій” №24 (17.06.1907).

 

Зразки кахлів фабрики “Marywil”.

Зразки кахлів фабрики “Marywil”.

Зразки кахлів фабрики “Marywil”.

Зразки кахлів фабрики “Marywil”.

Джерела:

• Архитектурный и художественно-техническій журнал “Зодчій” №24 (17.06.1907).