Одеса. Будинок П. Аркудинського (І трет. ХІХ ст., поч. ХХ ст.)

Будинок П. Аркудинського, І-а третина ХІХ ст. Реконструкція з надбудовою для Миколи Федотовича Сухомлінова, імовірно інж. А.В. Юргевич,  поч. ХХ ст., Ніжинська вул., 12 / Новосельського вул., 31
Будинок на мапі
Стиль: безстилевий.

Відомі власники ділянки:

• кін. ХІХ ст. – 1899 р. – П. Аркудинський
• 1899 р. -1905 р. – А. Аркудинська
• 1905 р. – до Жовтневої революції – херсонський губернський ватажок дворянства дійсний статський радник Микола Федорович Сухомлінов

У 1898 році. нинішня велика ділянка №12 складалася з трьох колишніх ділянок: Ніжинська 12 П. Арукдинського, Ніжинська 14 Жоржа Іаффе та Ямська, 33 І. Зайченка. У 1899 році власником ділянки стає А. Аркудинська, яка викупає ділянку №14 у Іаффе, але якимось незрозумілим чином між ділянкою Акрудинського та сусідньою Ділянкою Лапідусів з’являється ділянка Н. Ріхтера. Можливо, що Лапідуси або Аркудинська відокремили частину своєї ділянки, яку придбав Н. Ріхтер. Між 1902 та 1903 роками А. Аркудинська також придбала ділянку Зайченка на вул. Ямській (Новосельського) і об’єднала її раніше придбаною.

У 1905 році Аркудинські продали ділянку, але після подовжили жити у своїй квартирі за даною адресою. Новим власником став дійсний статський радник Микола Федорович Сухомлінов, який був херсонським губернським ватажком дворянства, гласним міської Думи, гласним повітового земства, директором від державної комісії попечительства про тюрми товариства, членом державної ради по виборам від дворян, членом Одеського комітету по піклуванню дітей осіб, що загинули у війну з Японією та одеського міського попечительства дитячих притулків (обидва: Грецька вул., 9), членом одеського особливого комітету попечительства про народну тверезість (Старорізницька вул., 35), почесний мировий суддя (Французький бул., 1а), членом Імператорського російського товариства рятування на водах (Чорноморська вул., 9), членом технічної комісії заохочувального скакового товариства (іподром на 3-й ст. В.Ф. лінії), президентом товариства сільського господарства півдня Росії, членом одеського відділення попечительства государині імператриці Марії Федорівни про глухонімих.

Спільно з жінкою Надією Артемівною Сухомліновою Микола Федорович проживав у влсному особняку на Лідерсовському бульварі, 5 через один будинок від особняка М.К. Кузнецова. На жаль особняк не зберігся. Також окрім особняку на Лідерсовському бульварі і будинків на Ніжинській вулиці Сухомлінову належали дві ділянки на Балтській дорозі. А

У 1908-1909 роках Сухомлінов став головою піклувальної ради приватної жіночої гімназії Софії Іванівні Відінської, яка розміщувалась на Новосельського, 94. Також почесним попечителем стала Надія Артемівна Сухомлінова. У той же час начальницею гімназії замість Софії Іванівни Відінської стала В.І. Мельницька, яка отримала дану гімназію на утримання. У 1909 році на ділянці Сухомлінова на Ніжинській замість попередніх будівель за проектом архітектора В.М. Кабіольського була зведена будівля чотириповерхової гімназії Відінської, куди гімнзія і переїхала з орендованого приміщення на вулиці Новосельського, 94. Жодна з державних гімназій не мала стільки поверхів. Цікаво, що власниця сусідньої  ділянки Марія Ріхтер також мала власну гімназію, але сам навчальний заклад був розташований на Коблевській вул., 40.

На початку ХХ ст. був також реконструйований будинок Сухомлінова по Ніжинській вулиці суміжний з ділянкою М. Ріхтер, вірогідно був надбудований третій поверх, хоча він і має такі самі низькі стелі, як і другий. Реконструкцію вірогідно здійснював той же самий архітектор, що реконструйував будівлі на ділянці Ріхтер –  загальний простий вигляд притаманний обом спорудам на Ніжинській, а подвійні люкани мансард мають однакові пропорції. Таким архітектором міг бути А.В. Юргевич, який оздобив фасад будинку Р. Александрової лопатками подібно, як і фасад будинку Ріхтер з боку вулиці Новосельського.

Один з під’їздів будинку Сухомлінова влаштований ближче до правого краю будинку і має вхід з боку вулиці.

У 1013 році у будинках ділянки (не можливо встановити у яких саме) серед інших проживали такі мешканці: Наталі Павлівна Аркудинська, яка працювала у чоловічій гімназії В.І. Малярова (Ніжинська вул., 42) і жіночої гімназії А.В. Горелової (Ковальська вул., 35); Єфр. Кріцу, власник пивної; донька надвірного радника Катерина Леонівна Сілла (або Де-Сілла), яка працювала у міському народному училищі №15-16 (Старопортофранківська вул., 24).

Джерела:

• В.І. Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть. Біографічний довідник— Київ: НДІТІАМ, 1999