Одеса. Їдальня благодійного товариства панянок духовного звання при Одеському кафедральному соборі (1912 р.)

Їдальня благодійного товариства панянок духовного звання при Одеському кафедральному соборі, арх. В. А. Короповський, проек: 1911 р. Будівництво: 1912 р., Старопортофранківська вул., 41
Будівля на мапі.
Стиль: історизм / ретроспективізм.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення номер 829-Од (Наказ МКТ  №728/0/16-08 від 20.06.08 р.).

Відомі власники ділянки:

• до 1903 р. – В. Карцов
• 1903 (приблизно) – 1911 – Марія Федорівна Карцова
• 1912 – вірогідно до революції – Благодійне товариство панянок духовного звання.

Благодійне товариство панянок духовного звання на початку ХХ ст. збиралося у власній квартирі голови Клавдії Георгійовни Флоровської на Соборній площі, 12. Не виключено, що К.Г. Флоровська була дружиною голови Херсонської єпархіальної училищної ради кафедрального протоієрея Василя Антоновича Флоровського. Товариство займалося благодійними справами і складалося з жінок у сані, які працювали у Одеських храмах та інших церковних закладах.

У 1912-му році ділянка М.Ф. Карцевої на Старопортофранківській вулиці була придбана означеним благодійним товариством, де за проектами розробеними у 1911 році було споруджено власний прибутковий будинок (ар. Д. Т. Мірошніченко) та їдальню (арх. В. А. Короповський). Житлова триповерхова прибуткова будівля дозволяла отримувати товариству стабільний прибуток, ціни на оренду квартир у Одесі у ті часи поступово зростали.

Проекти будинків було виконано єпархіальними архітекторами В.А. Короповським та Д.Т. Мірошніченко у різних стилях, але у єдиному комплексі. Будівля богадільні, проект якої розроблений В. А. Короповським вирішений у напрямку історизму, але завдяки схожості віконних сандриків вона має спільні риси з кутовим прибутковим будинком за проектом Д. Т. Мірошніченко виконаному у стилі Віденського сецесіону. Ділянка розташована на схилі, а двоповерховий будинок богадільні має високі стелі, що дозволило досягти одного рівня дахів у триповерхового та двоповерхового будинку.

Прибутковий будинок і їдальня утворюють спільне подвір’я. Прибутковий будинок займає найкращу частину ділянки і його фасади виходять на Старопортофранківську вулицю та провулок, будівля їдальні розташована з боку провулку.

Будівля їдальні має невеликі розміри, два поверхи з підвалом та мансардою. Проїзд до подвір’я влаштований у прибутковому будинку і розташований з боку Старопортофранківської вулиці. У плані будівля богадільні Г-подібна, з крилом уздовж сусідньої ділянки. Стелі мають велику висоту, набагато більшу ніж у сусіднього прибуткового будинку. Сходи до другого поверху влаштовані впритул до прибуткового будинку і частково розташовані у напівкруглому ризаліті. Вхід до під’їзду розташований з вулиці. Поряд влаштований аналогічний вхід, який веде до приміщень першого поверху. Вірогідно за якихось причин виникла потреба ізолювати входи до поверхів. Вхідні двері виконані у псевдо-російському стилі, над входами влаштовані піддашки у тому же стилі, але різні за виглядом. Праворуч від входів за радянських часів була влаштована прибудова, але не не виключено, що у тому місці також існував вхід. Над надбудовою на другому поверсі розташовано широке вікно, дана частина будинку підкреслена неглибоким ризалітом.

На відміну від вуличних фасадів дворові фасади будинку не декоровані зовсім, деякі вікна були пізніше об’єднані.  У бік подвір’я виходять вікна підвалу та мансарди.

За даними В.П. Нетребського за радянських часів у будинку був розташований клуб двірників. Нині будинок вірогідно не використовується.

Будівля їдальні є дуже простою, але самобутнє планування та нетипове виконання вхідних дверей та піддашків робить даний будинок надзвичайно цікавим.

Головне крило. Вид з подвір’я.

Бічне крило. Вид з подвір’я.

Джерела:

• Валерий Павлович Нетребский, Валерий Валентинович Шерстобитов. Аура одесских бульваров. Краеведческие прогулки. Книга І. — Одесса: издательство КП ОГТ, 2009 — 144 стр. с ил.