Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок благодійного товариства панянок духовного звання (1913 р.)

Posted by Antique на Вівторок, 19 Серпня 2014 р. (01:06)

Будинок благодійного товариства панянок духовного звання, арх. Д. Т. Мірошниченко, 1913 р., Старопортофранківська вул., 41
Будівля на мапі
Стиль: віденський сецесіон.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення номер 829-Од (Наказ МКТ  №728/0/16-08 від 20.06.08 р.).


Відомі власники ділянки:

  • до 1903 р. – В. Карцов
  • 1903 (приблизно) – 1911 – Марія Федорівна Карцова
  • 1912 – вірогідно до революції – Благодійне товариство панянок духовного звання.

Благодійне товариство панянок духовного звання на початку ХХ ст. збиралося у власній квартирі голови Клавдії Георгійовни Флоровської на Соборній площі, 12. Не виключено, що К.Г. Флоровська була дружиною голови Херсонської єпархіальної училищної ради кафедрального протоієрея Василя Антоновича Флоровського. Товариство займалося благодійними справами і складалося з жінок у сані, які працювали у Одеських храмах та інших церковних закладах.

У 1912-му році ділянка М.Ф. Карцевої на Старопортофранківській вулиці була придбана означеним благодійним товариством панянок духовного звання при Одеському кафедральному соборі, де у 1912 році було споруджено їдальню означеного товариства за проектом В. А. Короповського, у той же час планувалось спорудити і триповерховий житловий будинок також за проектом епархітального архітектора Короповського, але плани вочевидь не були реалізовані, тому що у 1913 році був затверджений проект епархіального архітектора інженера Д. Т. Мірошніченко. Триповерхова прибуткова будівля дозволяла отримувати товариству стабільний прибуток, ціни на оренду квартир у Одесі у ті часи поступово зростали.

Проект прибуткового будинку виконаний у стилі Віденського сецесіону, причому споруда тяжить саме до столичних віденських взірців, завдяки чому даний будинок суттєво відрізняється від інших одеських споруд доби модерну. У цілому декор прибуткового будинку нагадує твори одеського архітектора М.І. Сталя, якого також приваблювала віденська сецесія. Фасади прибуткового будинку мають кращій художній рівень, ніж будинок їдальні, що обумовлено потребою у зовнішній привабливості прибуткової споруди. У цілому декорування будинків є дуже бюджетним, хоча завдяки майстерності архітекторів це не помітно.

Прибутковий будинок і їдальня утворюють спільне подвір’я. Прибутковий будинок займає найкращу частину ділянки і його фасади виходять на Старопортофранківську вулицю та провулок, будівля їдальні розташована з боку провулку.

Особливістю оздоблення прибуткового будинку є мала глибина рельєфу прикрас і помірне застосування декору, яким у основному виступають профільовані сандрикі вікон та фронтони, що заповнені синіми метлахськими кахлями. Таке використання кахлів є нетиповим для одеської архітектури, де будинки могли прикрашати лише кахляними фризами, що проходили під дахами будинків, або заповнення кахлями з еклектичними візерунками невеликих фільонок. Огорожі балконів є типовими для 1910-х років і встановлювались у деяких інших будинках.

Проїзд до подвір’я влаштований у прибутковому будинку і розташований з боку Старопортофранківської вулиці. Над проїздом влаштована кімната двірника, з вікном скрізь яке двірник міг спостерігати за можливими відвідувачами, які бажали потрапити до будинку у нічний час, коли брама була зачинена.

На відміну від вуличних фасадів дворові фасади будинку не декоровані зовсім.

Парадний під’їзд розташований праворуч від проїзду близько до кутової частини. Він є достатньо щільним, що обумовлено незначною площею будинку. У під’їзді встановлені достатньо оригінальні огорожі сходів у стилі модернізованого ретроспективізму, які також були використані ще у 1911 році Е. Я. Меснером у якості балконної огорожі при реконструкції будинку І.П. Розенблата  на вулиці Жуковського, 43 і огорож сходів флігеля І.Є. Суворова на Олександрівському пр., 4 (автором якого міг бути В. А. Короповський). Під’їзд освітлюється вікнами звичайних розмірів, які аналогічні вікнам флігелю Суворова. Для кращого освітлення нижніх поверхів простір між останніми маршами збільшений.

Дані будинки є діамантами одеського модерну, але вони є достатньо маловідомим завдяки тому, що розташовані на околиці центру міста.

Центральне крило.

Праве та центральне крила.

Вхід до службових сходів у правому крилі.

Ліве крило.

Ліве крило.

Ліве крило.

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s