Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Старорізницька вулиця

Posted by Antique на субота, 31 Травень 2014 р. (19:13)

Даний спеціальний нарис присвячений Старорізницькій вулиці будівлі якої існують можливо останній рік.

Прим. Інформація про назви вулиць отримані з публікації Якова Майстрового (див. джерела).

Ще наприкінці ХVIII ст. за планом на півдні міста з’явився Вільний ринок (нинішня Старобазарна площа). За даними Я. Майстрового у 1798 році біля Вільного ринку між Великою та Молою Арнаутськими вулицями спорудили м’ясні крамниці з бійнями. Можливо це було зроблено у зв’язку з санітарними вимогами. Однак за планом Форестера 1902 року на південь від нинішньої Пантелеймонівської вулиці планували спорудити квартали на чотири рівня вглиб і можливо бійні були споруджені на даному місці тимчасово, однак нові квартали за планом так і не з’явились. Згодом м’ясні ряди були влаштовані південніше, вірогідно у 1906 році, коли за проектом архітектора Фраполлі були споруджені нові одноповерхові м’ясні крамниці між сучасними Малою Арнаутською і Старорізницькою вулицями та між Олександрівським проспектом та Преображенською вулицею.

Раніше 1804 року між нинішніми Старорізницькою та Пантелеймонівською вулицями були влаштовані рибні ряди, які також були розташовані між Олександрівським пр. та Преображенською вулицею. Обидва ряди відносились до Старого базару, хоча і були розташовані за декілька кварталів від нього.

За планом 1911 року відразу за рибними рядами планувалося провести лінію міських укріплень, а районі рибних рядів спорудити певні військові будівлі, таким чином реалізація даного плану могла привести до знищення рядів, але укріплення, які напівколом облямовували місто провели на місці нинішнього Ново-Щіпного ряду і пізніше дані укріплення стали митним кордоном межі Порто-Франко.

За рибними рядами у І-й чверті ХІХ ст. на околиці степу виник стихійний ринок, який у 1827 року офіційно затверджений у якості Привозного майдану Старого (Вільного) базару. На Старобазарній площі розміщувались інші чотри майдани ринку, наприклад Яловійковський майдан.

У 1817 році архітектор Джованні Фраполлі спорудив капітальні двоповерхові крамниці рибних рядів на Пантелеймонівській вулиці, деякі з будівель у значно перебудованому вигляді збереглись до 2010-х років.

Типовий проект крамниці рибних рядів, арх. Джованні Фраполлі, 1917 р.

За даними Якова Майстрового прохід, що утворився між М’ясними та Рибними рядами вперше згадується у 1823 році під назвою “провулок до рибного ряду”. У 1825 році провулок перейменували в улицю Рибалова, а 1826 році її назву виправили на Рибну вулицю. У 1827 році на Привозній площі побудували капітальні корпуси, а на мапі між ринком та Старорізницькою вулицею виникло ще два невеликі квартали, які дозволяли влаштувати на них велику кількість крамниць. По два подібних квартали існували і біля кожного із згаданих міських базарів, а також біля Старокінного базару.

Подальші назви вулиці у різних джерелах відрізняються, Старорізницькою вулиця називалася у 1836-1937 роках. Також у 1853 році вона згадується під назвою Статорибна. У 1892 вулиц була продовжена від Преображенської до Малої Арнаутської ,а у 1902 році даний відрізок був відокремлений він отримав назву Книжковий провулок (у даному нарисі не згадується). У 1938 року вулиця отримала назву на честь члена Політбюро компартії Валеріана Валеріановича Куйбишева, який раніше відвідував Одесу.

На південь від рибних рядів виникли нові рибні ряди, прохід між старими і новими рибними рядами отримав назву Рибної вулиці(пізніше Ново-рибна,нині Пантелеймонівська), яка вперше згадується у 1832 році.

Крамничні ділянки завдяки малій глибині кварталу виходили на обидві його боки. З одного або обох боків таких ділянок споруджувались будинки, переважно з боку більш парадної вулиці. На протилежному боці всіх ділянок влаштовувались дворові проїзди, причому завдяки надзвичайно малій ширині деяких ділянок дві сусідніх ділянки мали спільне подвір’я, а проїзд влаштовувався лише у будинку одного з власників. Крамничні квартали такого типу існували між Старорізницькою та Старопортофранківською вулицями, а ділянки у кварталах між Малою Арнаутською та Старорізницькою вулицею хоч і були вузькими але на кожній з вулиць належали іншим власниками. Згідно вигляду деяких зберігшихся взірців архітектури І-ї половини ХІХ ст. крамничні квартали забудовувались типовими крамничними спорудами які уявляли собою двоповерхові будівлі з колонадою та галереєю перед фасадом. Перші такі споруди з’явилися на Грецькому та Новому базарах у 1810-х роках, їх автором був архітектор Франц Фрапполі. У 1817 році за планами архітектора Джованні Фраполлі були споруджені крамниці рибних рядів на Пантелеймонівській вулиці. У 1830-х роках за проектом архітектора Ф.Й. Моранді було споруджено подібні крамниці і на Старому базарі.

З часом крамниці перебудовувались, колони демонтувались, з боку Старорізницької вулиці споруджувались більш сучасні будівлі. Архітектура більш нових споруд у ХІХ ст. була не такою виразною, а споруди не дуже якісними, зовнішній вигляд будинків відповідав архітектурі робітничих передмість.На початку ХХ ст. виникли нові стилі у мистецтві, що сприяло більш привабливому вигляду нових будинків, у ті часи будівництво відбувалося преважно з боку Пантелеймонівської вулиці де у 1910-х роках виникло декілька будинків самобутньої архітектури, а самим значним будинком був будинок торгового дому А.К. Дубінін (арх. А.С. Панпулов, 1911 р.), де знаходився рибний магазин означеного торгового дому. Деякі власники мали у власності декілька ділянок на Старорізницької та інших сусідніх вулицях, зокрема родина Болгарових, яким належали величезні ділянки.

Після Жовтневої революції будинки були націоналізовані, відкрилися інші торгові заклади. Під час другої світової війни деякі будівлі були зруйновані під час влучення бомб та пожеж, однак більша частина забудови пережила війну. У 1970-х роках забудова правої частини Старорізницької вулиці  була знищена і на її місці були споруджені багатоповерхові панельні будинки. Станом на 1990-і роки будівлі що збереглися мали сильний знос на який вплинули наближеність до ринку, суворі умови експлуатації і відсутність своєчасних ремонтних робіт. Так будинок Дубініна згорів у липні 2009 року (можливо у наслідок навмисної пожежі), у 2013 році зруйнувався будинок на Старорізницькій вул., 9. До 1990-х років залишилася лише одна будівля з колонами, яка у 1990-х була розібрана. Інші подібні  будівлі були перебудовані і втратили не одни лише колони ,а й повністю зовнішній вигляд.

У 1990-х та 2000-х роках ділянки між Старорізницькою та Пантелеймонівською почали придбавати приватні контори під спорудження торгівельно-офісних споруд, у 2004 році Міськрада ініціювала реконструкцію кварталів біля Привозу і до 2014 року забудова на вулиці збереглася у кварталі між Катеринінською вулицею і Олександрівським проспектом, між Олександрівським проспектом та Коггоспним провулком та два будинки між Колгоспним провулком та Преображенської улицею. Квартал між Катерининською вулицею та Олександрівським проспектом був проданий депутату Леоніду Клімову, який зобов’язався переселити жителів з даних будинків, знищити всі споруди кварталу і спорудити багатоповерхові будинки. У 2014 році ділянка була обнесена парканом і будинки поступово почали демонтувати з західного боку. Незабаром історичні споруди кварталу будуть повністю знищені.

Також 21 грудня 2014 року вулиці було повернено назву Старорізницька.

Старорізницька вулиця, ліва сторона. Пантелеймонівська вулиця, права сторона:

Старорізницька вул., 1 / Пантелеймонівська вул., 78


Відомі власники ділянки:
кін. ХІХ ст. – 1911 р. – Н. Логінова (у 1910 р. у оренді Фукс)
1911 р. – до Жовтневої революції – Гаврило Олексійович Логінов

Ділянки №1 та №3 мають спільне подвір’я. На ділянці №1 було розташовано два будинки , які є прямокутними у плані. Наприкінці ХІХ ст. на ділянці розміщувався винно-горілчаний магазин овариства “А.К. Дубінін”, а між 1901-1903 роками його замінив гастрономічний магазин того ж товариства (тел. 13-44). Власна ділянка Дубініна була розташована поряд на Старорізницькій вул., 5, у 1911 році на неї з боку Пантелеймонівській вулиці було споруджено триповерховий будинок з торговим залом, куди переїхав магазин з ділянки Логінова. Під час Другої світової війни будинок №1 з боку Пантелеймонівської вулиці був зруйнований, на фото учасника форуму “Одесский форум” Jorjic, зробленої у ІІ-ї половині ХХ ст. від будинку залишилася фасадна стіна з брамою. За свідченнями Олександра Сандлера будинок №1 ще існував, до 2010-х років всі споруди на ділянках №1 та №3 були демонтовані. Також за думкою Олександра Сандлера будинок на знімку з колекції А. Гамбаряна може бути будинком №1.

Старорізницька вул., 3 / Пантелеймонівська вул., 80

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – до Жовтневої революції – Федір Іванович Неборикін, Василь Неборикін, Олександр Неборикін, Мат. Неборикін(а), Марія Челемпаєів, Ан. Андрієвська

Ділянки №1 та №3 мають спільне подвір’я. На ділянці №3 було розташовано два або три будинки, будинок з боку Старорізницької вулиці має складну конфігурацію. З боку Пантелеймонівської вулиці була розташована типова двоповерхова крамниця І-ї половини ХІХ ст. з колонадою, у ІІ-й пол. ХХ ст. колонади вже не існувало, до 2000-х років жодна із споруд не збереглась.

Торгові заклади за адресою по Старорізницькій (з довідника “Вся Одесса”, 1914): бакалія Ш. Лейдмана, молочні продукти Цави Тетельмана, м’ясна крамниця Бенціона Акермана, хлібна крамниця Хаї Літвинчук.

Мешканці за адресою по Старорізницькій (з довідника “Вся Одесса”, 1914): Григорій Тимофійович Андрєєвський, Ст. Іванович Воюцький (тримав склад фарб), домовласниця Естер-Малка Гельбойм, Хана Гульман (працівниця або власниця аптекарського магазина), Ш. Лейдман, С. Яблонський (власник слюсарно-механічної майстерні).

На фото учасника форуму “Одесский форум” Jorjic, зробленої у ІІ-ї половині ХХ ст. будинок зображений вже без колон. Раніше 2000-х років всі споруди на ділянках №1 та №3 були демонтовані.

Старорізницька вул., 5 / Пантелеймонівська вул., 82

Будинок з боку Пантелеймонівської вулиці (арх. А.С. Панпулов, 1911 р.).

Відомі власники ділянки:

  • ХІХ ст. Антон. К. Дубінін
  • кін. ХІХ ст. – до Жовтневої революції – Варфоломій Антонович Дубінін

Ділянка належала Антону Дубініну ще на початку ХХ ст. де була влаштована рибна крамниця. За даними Є.А. Краснової фірма була заснована у 1816 або 1835 році (на прейскуранті та продукції вказані різні дати заснування). На початку ХХ ст. рибний магазин переїхав на більш престижну ділянку на Дерибасівську, 23, а на даній ділянці ніяких закладів не зазначені. Після спорудження у 1911 році нового триповерхового будинку у стилі неокласицизму (арх. А.С. Панпулов) у ньому влаштували рибний магазин. Даний будинок був найкращою спорудою даного кварталу. Після революції у будинку розміщувалися інші торговельні заклади, а у 2009 році він згорів і був розібраний до другого поверху. більше про будинок можна дізнатися у окремому нарисі.

З боку Старорізницької вулиці був розташований менш значний двоповерховий будинок з проїздом. За адресою Старорізницька вул., 5  у довіднику Вся Одеса, 1914 р. зазначені Позиково-зберігальна і допоміжна каса службовців у торгово-промисловому товаристві “А.К. Дубінін” та м’ясна крамниця Сруля Вурзеля.

Каса “надавала можливість робити заощадження і користуватися позиками, посібниками та іншими видами взаємодопомоги. Дійсними членами можуть бути всі службовці товариства А. К. Дубінін. Членський внесок – 5% річних з заробітної плати, що постійно отримується і 10% з нагородних, що отримуються. Позиками користуються тільки дійсні члени. Процент, що стягувався не перевищував 6-ти.”

Правління:

  • Почесний голова Ю. М. Варшавський
  • голова Олександр Степанович Андріїв,

Члени:

  • І. А. Петров
  • Іван Миколайович Нєдєльков
  • А. А. Аксенов
  • почесний член і скарбничій Георгій Трофимович Варенік

За даною адресою мешкав Варфоломій Антонович Дубінин, який був старообрядницької віри. На його квартирі збиралася Старообрядницька спільнота храму Пресвятої Богородиці, а В.А. Дубінин був головою та скарбничим і приймав по справам спільноти у присутні дні у 7:00-10:00. Настоятель общини (священник) приймав з 9:00 до 16:00, але скоріше за све він приймав у означеній старообрядницькій церкві на Преображенській вул., 75.

Склад ради Старообрядницької спільноти храму Пресвятої Богородиці:

  • голова та скарбничій Варфоломій Антонович Дубінін
  • товарищ Авксентій Іванович Барченков (Будинок М.С. Кузнецова, Успенська, 83)
  • настоятель священик Стефан Кіпріянович Кравцов
  • секретар Кирило Філімонович Кондрашев
  • член ради Степан Андрійович Щепетильников
  • член ради Поліграф Михайлович Привалов
  • член ради Микита Іванович Тюрин
  • член ради Панфил Никифорович Кондрашев (Будинок П.Н. Кондрашева, Старорізницька вул., 29)
  • Іван Афанасійович Стариков

Вірогідно заклади за даною адресою були розміщені у двоповерховому будинку, що виходив на нинішню Старорізницьку вулицю. До 2000-х років він не зберігся.

Старорізницька вул., 7 / Пантелеймонівська вул., 84

Будинок з боку Старорізницької вулиці (ІІ-а пол. ХІХ ст.).

 

Будинок з боку Пантелеймонівської вулиці (арх. І.Д. Шульгин, 1911 р.).

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1899 р. – А. Шулькройт
  • 1899 р. – 1902-1903 р. – К. Споре
  • 1902-1903 р. – до Жовтневої революції – Мєєр Лейбович Фукс

Ділянки №7 та №9 мають спільне подвір’я з проїздом у будинку №9. Наприкінці ХІХ ст. з боку Старорізницької вулиці на ділянці №7 був розташований триповерховий будинок з невисокими вікнами, він зберігся до 2014 року. Він не містить декоративних елементів і є безстилевим, а автентичні балкони не збереглись. Будинок є схожим на №11 і можливо обидві споруди були надбудовані або перебудовані у 1950-і роки.

У 1911 році з боку Пантелеймонівської вулиці було споруджено триповерховий будинок з торгівельним залом у стилі раціонального модерну. Виконував роботи інженер Іван Дмитрович Шульгін на замовлення Мєєра Фукса. На першому поверсі будинку розмістився Іллюзіон “Модерн”. Будинок не має ліпних елементів, його декор вирізаний з каменю, гербові картуші виконані із штукатурки. Облямування вікон третього поверху нагадують творчість архітектора Л.М. Розена, а картуші творчість архітектора М.А. Шелковського. На фасаді над першим поверхом під більш пізньою штукатуркою проглядають літери вивіски (вірогідно ілюзіон Модерн).

З боку Пантелеймонівської вулиці у довіднику “Вся Одесса”, 1914 зазначена агентурно-комісійна контора М. Когос. Преслера, що здійснювала торгівлю колоніально-бакалійними товарами.

Мешканці (з довідника “Вся Одесса”, 1914): Пейсах Лейбович Бернштейн, Натан Борисович Цвейбель (член комітету Товариства взаємодопомоги домовласників та землевласників).

 

Старорізницька вул., 9 / Пантелеймонівська вул., 86

 

Будинок з боку Старорізницької вулиці (кін. ХІХ ст.).

Автор акварелі худ. І.М.Безчастнов, 1950 р.

Будинок з боку Пантелеймонівської вулиці (арх. Д. Фраполл, 1917 р. Реконструкція, вірогідно 1950-і рр.).

Вся Одесса ,1914 (Од. Нов.).

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1901 р. – Г. Саминська (у 1900 р. ділянка належала І. та Я. Саминським)
  • 1901 р. – 1906-1907 рр. – Д. Ожаровкер
  • 1906-1907 рр. – вірогідно до початку революції – Іцхак Давидович Копицький (або Козицький)

Ділянки №7 та №9 мають спільне подвір’я. На ділянці №9 з боку Пантелеймонівської вулиці у значно перебудованому зберіглася крамниця І-ї третини ХІХ ст., яка можливо була виконана за проектом архітектора Ф. Фраполлі. Проект був типовим і скоріше за все вся Пантелеймонівська у межах кварталу була забудована такими крамницями. До 1990-х років збереглося два таких будинки під номерами 86 та 88 (Старорізницька, 11) по Пантелеймонівської, причому №88 зберігав вигляд наближений до автентичного, тоді як №86 втратили свої колони і отримав інші значні зміни у конструкції. Станом на 2011 рік залишився тільки будинок під номером 86.

Будинок №86 є двоповерховим, побудований з відступом від червоної лінії вулиці на яку виходила колонада тосканського ордеру. Невідомо коли були демонтовані колони і будинок втратив ефектний первісний вигляд. З боку Пантелеймонівської вулиці у довіднику “Вся Одесса”, 1914 була вказана торгівля паперовими мішками (пакетна) та типографія А.Ф. Чайковського, а у якості мешканців домовласник Іцко Давидович Капульський  (196) та А.Ф. Чайковський (власник паркетної торгівлі та друкарні). У 1950-х роках згідно акварелям І. Безчастнова будинок ще був подібним до сусіднього №88, але незабаром він був кардінально перебудований, вірогідно отримав нові перекриття і більшу висоту (первісно обидва будинку були врівень). , Перед будинком був влаштований дерев’яний палісадник.

 Наприкінці ХІХ ст. або на початку ХХ ст. з боку Старорізницької вулиці надбудували старий але спорудили новий триповерховий будинок з мансардою та дворовим проїздом. У плані будинок був Г-подібний, з довгим крилом уздовж правого буку ділянки. Края фасаду та проїзд подвір’я виділено рустованими лізенами, а поверхи розподіляються карнизами. Подібні фасади мали будинки, що були споруджені за проектами П.Д. Токарева, Д.Я. Клімова, Л.І. Весселі та інших подібних. Найбільш цікавими у будинку були гарні стулки брами, первісні огорожі балконів могли теж бути виконані у подібної якості, але, на жаль, були замінені за радянських часів. Майданчики балконів виконані з дощок.

У 1913 році у будинку мешкали: Зейл. Погрєльський (фруктова торгівля), Л.Н. Ройтман (склад вапна), Мойше-Йосип Кив. Естерліс.

24 травня 2013 року у 15:00 будинок зруйнувався, а жителі квартир опинились під завалом. більше про будинок №9 написано у окремій статті.

Старорізницька вул., 11 / Пантелеймонівська вул., 88

Будинок з боку Старорізницької вулиці.

 

Будинок з боку Пантелеймонівської вулиці. Автор акварелі худ. І.М.Безчастнов, 1950 р.

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – до Жовтневої революції – Йосип Соломонович Казас

 На ділянці №11 з боку Пантелеймонівської вулиці ще у ІІ-й половині ХХ століття існувала типова двоповерхова крамниця, яка можливо була виконана за проектом архітектора Ф. Фраполлі. Проект був типовим і скоріше за все вся Пантелеймонівська у межах кварталу була забудована такими крамницями. До 1990-х років збереглося два таких будинки під номерами 86 (Старорізницька, 9) та 88 по Пантелеймонівської, причому №88 зберігав вигляд наближений до автентичного, тоді як №86 втратили свої колони і отримав інші значні зміни у конструкції. Однак на жаль даний будинок не зберігся. За даними довіднику “Вся Одесса”, 1914 у будинку з боку Пантелеймонівської вулиці розміщувалась взуттєва майстерня С. Сіліна.

З боку Старорізницької вулиці розташований триповерховий будинок з невеликими вікнами. Він є схожим на будинок на Старорізницької вулиці, 7, причому їх зовнішній вигляд у певній мірі відповідає спорудам 1950-х років, особливо про це свідчить прямокутна арка проїзду, яка не є притаманною початку або середині ХІХ ст. Не виключено, що дані будинки були споруджені вже за радянських часів, або були значно перебудовані у 1950-і рр.

Старорізницька вул., 13 / Пантелеймонівська вул., 90

 

Будинок з боку Старорізницької вулиці (ХІХ ст.).

Будинок з боку Пантелеймонівської вулиці.

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1900 р. – Г. Хаджі, Є. Діаманді
  • 1900 р. – 1902-1903 р. – Є. Янулі
  • 1902-1903 р. – 1906-1907 рр. – Ф. Діамандіді
  • 1906-1907 рр. – кін. 1900-х рр. – спадкоємці К. Дуварджогло
  • кін. 1900-х рр. – 1911 р. – Георгій Христофорович Дуварджогло
  • 1911 р. – Христофор Лазаревич Дуварджогло

З боку Пантелеймонівської вулиці розташований одноповерховий будинок, якій відрізняється чіткими геометрічними формами фасаду. Вірогідно будинок був перебудований або наново спорудженний на початку ХХ ст або у 1920-1930-і рр.

Будинок з боку Старорізницької вулиці має два поверхи і несе на собі ознаки перебудови або надбудови – вікна другого поверху мають інший ритм, ніж у першого. Напівкругла арка проїзду свідчить, що будинок має дореволюційне походження, збереглася дерев’яна балка люнету брами.

13 – водопровідна майстерня Я. Клеймана. Мешкали: микола Антонович Тузіні (тел. 48-33, працівник підписного відділу видавництва “Одеські Новини”)

Старорізницька вул., 15 / Пантелеймонівська вул., 92

 

Пустопорожня ділянка на місці будинку по Старорізницькій вулиці.

Будинок з боку Пантелеймонівської вулиці (1910-і рр.).

Відомі власники ділянки:

  • до 1898 р. – 1906-1907 рр . – М. Гросман
  • 1906-1907 рр . – поч. 1910-х рр. – Фейга Гросман
  • поч. 1910-х рр. – 1911 р. – Сара-Малка Гросман
  • 1911 р. – вірогідно до Жовтневої революції – Ісаак Самсонович Флексор

Не виключено, що на ділянці існував будинок, що був споруджений у 1899 році за проектом А.Б. Мінкуса для М. Гросмана (згадуєтся у довіднику В.А. Пилявського за іншою адресою). Якщо проект Мінкуса був реалізований на даній ділянці, то вірогідно це був зруйнований будинок з боку Старорізницької вулиці.

У 1911 році ділянку купив Ісаак Самсонович Флексор, який жив у одній з квартир дуже вишуканого будинку Іцко Лейбовича Айзенберга на Успенській вул., 26.

Вірогідно саме за часів його володіння було споруджено наявний триповерховий будинок з боку Пантелеймонівської вулиці. У плані будинок П-подібний з короткими дворовими крилами у бік подвір’я. Фасад асиметричний, в лівій його частині розташований фронтон у ризаліті. Фронтон має риси віденського сецесіону, у цілому оздоблення будинку не дуже різноманітне, однак враховуючи малу ширину фасаду будинок виглядає достатньо цікаво. Вікна об’єднані у групи по два декоративними підвіконнями, групи розподіляються лопатками прикрашеними канелюрами та ліпними вінками. Схожі вінки, але з горизонтальними профілями влаштовані над вікнами третього поверху і спільно із згаданим фронтоном є самим виразними елементами будинку. У простінках між вікнами другого поверху влаштовані влаштовані профільні стрічки. Весь перший поверх займає крамниця із входом у ризаліти, однак автору не вдалося знайти у довідниках за даної адресою жодного закладу. Вхід у під’їзд вірогідно знаходиться з боку подвір’я.

Будинок дещо нагадує прибутковий будинок К.М. Ламзакі на Кінній вул., 12, який було споруджено у 1900-х роках. Автором будинку на Кінній називають М.І. Лінецького, однак даний будинок лише фрагментарно відповідає його стилю, а справжнім архітектором будинку міг бути деякий інший, наприклад архітектор Ф.Е. Кюнер.

У будинку мешкали лікар Еміль Семенович Лагранський (тел. 36-75, вів приватну практику на дому), Веніамін Алтуфійович Радбіль та інші. Більше інформації про будинок є у окремому нарисі.

З боку Старорізницької вулиці був розташований двоповерховий будинок, який пізніше був надбудований (судячи по залишкам фарби на брандмауері сусіднього будинку). У 1966 році він ще мав два поверхи (згідно фото В.А. Чарнецького). У будинку у 1913 році були розташовані курси бухгалтерії та бухгалтерський кабінет М.Є. Оструна. Мешкав серед інших Зальм. Пинк. Собель (працівник Бельгійського анонімного товариства пробкової мануфактури).

Старорізницька вул., 17 / Пантелеймонівська вул., 94

Руїни будинку (ХІХ ст.) з боку Старорізницької вулиці.

Будинок (сер. ХІХ ст.) з боку Пантелеймонівської вулиці.

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – до Жовтневої революції – Песя Осипівна Левін

Ділянки №17 та №19 мають спільне подвір’я з проїздом у будинку №17.

На ділянці №17 розташовано два двоповерхових будинки, які на відміну від більшості інших у цьому кварталі мають декоративне оздоблення. Вікна у будинках є невеликими і не виключено, що дані будинки є переоздобленими пізніше спорудами І-ї половини ХІХ ст. будинок з боку Пантелеймонівської вулиці має вікна з бароковими отворами у простінках між якими влаштовані лопатки.

Будинок з боку Старозізницької вулиці має проїзд і оздоблений за допомогою вирізаного з каменю декору, зокрема лучкових сандриків.  На жаль до 2000-х років будику залишився лише фрагмент стіни. По Старорізницькій вулиці у довіднику “Вся Одесса”, 1914 одним з жителів вказаний Матвій Інозємцев (власник пекарні).

У 1913 році у будинку за адресою Пантелеймонівська вул., 94 розміщувалась майстерня металевих виробів М. Фреймана.

Старорізницька вул., 19 / Пантелеймонівська вул., 96

 

Будинок (ХІХ ст. Рек. поч. ХХ ст.) з боку Старорізницької вулиці.

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – вірог. 1913 р. – Вільгельм Іларіонович Лобміллер (Любміллер)
  • вірог. 1913 р. – вірог. до Жовтневої революції – Роділенки (В.Т.-П.О., 1914) або Вільгельм Іларіонович Любміллер

Ділянки №17 та №19 мають спільне подвір’я з проїздом у будинку №17.

На ділянці №19/№96 з боку Пантелеймонівської вулиці збереглися залишки одноповерхової споруди.

З боку Старорізницької вулиці розташований двоповерховий будинок з невеликими вікнами який було споруджено приблизно у І-й третині ХІХ ст. На початку ХХ ст. він був перебудований і отримав по меншій мірі новий фасад у стилі раціонального модерну. Під вікнами з’явилися характерні полиці, а над дахом був влаштований аттик у відповідному стилі. Не оминула реконструкцію і огорожу балкону, яка відноситься до типових бюджетних огорож початку ХХ ст. З боку Старорізницької вулиці у довіднику “Вся Одесса”, 1914 вказаний аптекарський магазин Нех. Чернявської.

У 1914 році мешкали (Старорізницька, 19): Абрам Махідзе (м’ясна торгівля), Х. Рабінович (молочна торгівля), Ш. Стойчев (рибна торгівля), С. Чернявський (працівник аптекарського магазину Н. Чернявської).

Старорізницька вул., 21 / Пантелеймонівська вул., 98

Будинок (І-а пол. ХІХ ст.) з боку Старорізницької вулиці.

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – до Жовтневої революції – Євангел. Германович Стамателато (Стамателатос)

Будинок з боку Пантелеймонівської вулиці не зберігся, однак судячи по посліду на брандмауері будинку на Пантелеймонівській вул., 100 він мав лише один поверх.

З боку Старорізницької вулиці розташований двоповерховий закинутий будинок. Він був надбудований, про що свідчить різний ритм вікон. Надбудова повинна була статися ще у ХІХ ст., тому що з низу доверху по краям будинку проходять лопатки, що притаманні дореволюційній добі.

У довіднику “Вся Одесса”, 1914 з боку Старорізницької вул., 21 вказана пральня Дувана Сріжевета.

Старорізницька вул., 23 / Пантелеймонівська вул., 100

Будинок (І пол. ХІХ ст.) з боку Старорізницької вулиці.

Будинок (ХІХ ст.) з боку Пантелеймонівської вулиці.

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – до Жовтневої революції – Вольф Айзекович Високий

Ділянки №23 та №25 мають спільне подвір’я з проїздом у будинку №23. На ділянці з боку Пантелеймонівської вулиці розташований двоповерховий будинок який втратив все оздоблення фасаду. У ньому у 1913 році був розташований  фотомагазин купця Вольфа Айзековича Високого (тел. 14-55), власника даної ділянки.

Мешканці (“Вся Одесса”, 1914, Пантелеймонівська, 100): купець Вольф Айзекович Високий, парикмахер В. Дагончо.

14.01.2013 року у будинку у магазині “Ортопедичні матраци” сталася пожежа.

З боку Старорізницької вулиці розташований двоповерховий будинок який є одним з небагатьох у цьому кварталі у якому ритм вікон першого та другого поверхів співпадає. Чассткуово збереглося оздоблення другого поверху, фронтон та автентична огорожа брами.

Старорізницька вул., 25 / Пантелеймонівська вул., 102

<” /> Будинок з боку Старорізницької вулиці (арх. А.І. Гольцвурм, 1910-і р.)

Будинок з боку Старорізницької вулиці (арх. А.І. Гольцвурм вірогідно спільно з Ф.Е. Кюнером, 1910-і р.)

Будинок з боку Пантелеймонівської вулиці (арх. А.І. Гольцвурм вірогідно спільно з Ф.Е. Кюнером, 1910-і рр.)

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1906-1907 рр. – Т. Тюхтіна
  • 1906-1907 рр. – кін. 1900-х рр. – спадкоємці Т. Тюхтиної
  • кін. 1900-х рр. – до Жовтневої революції – Олександр Тимофійович Донцов

Ділянки №23 та №25 мають спільне подвір’я з проїздом у будинку №23. Невідомо, які будинки були розташовані на ділянці №25 у ХІХ ст. тому що наприкінці 1900-х років її викупив Олександр Донцов, де скоріше за все у 1910-х роках спорудив два схожих за оздобленням будинки з боку Пантелеймонівської та Старорізницької вулиць. Ще раніше, у 1901 році він став власником сусідньої ділянки №27б, яка не мала з даною ділянкою спільного подвір’я.

Будиник є одними з найкраще оздоблених будинків на Пантелеймонівській вулиці, а їх штукатурка виконана з цементу. Фасади виконани у стилі можернізовного неокласицизму і мають певну пластичність, яка є притаманною будинку І.Р. Коріман на Великій Арнаутській вул. , 99 (арх. Ф.Е. Кюнер, А.І. Гольцвурм, 1913 р.). За фотоданими Дмитра Шаматажі огорожа у будинку є аналогічною парадній огорожі головної секції будинку Шихман на Пантелеймонівській вул., 32 (арх. А.І. Гольцвурм). Таким чином даний будинок також є твором архітектора А.І. Гольцвурма і вірогідн Ф.Е. Кюнера, більше про будинок можна дізнатися у окремій статті.

Торгівельні заклади(Старорізницька, 25, !Вся Одесса, 1914″): массажний кабінет Сороткіної, торгівля алебастром Сімхи Печаєва.

 

Старорізницька вул., 27б / Пантелеймонівська вул., 104

Об’єднанні та перебудовані будинки 106 та 104 з боку Пантелеймонівської вулиці.

Відомі власники ділянки:

  • 1900 р. – 1901 р. – Ілля Самойлович Ічаджик
  • 1901 р. – до Жовтневої революції – Олександр Тимофійович Донцов

До початку 1900-х років ділянка №27 мала одного власника, але у 1901 році частину ділянки у Іллі Самойловича Ічаджика придбав Олександр Тимофійович Донцов. Не з’ясована яка саме частина ділянки належала О.Т. Донцову, у довідниках на 1910-і роки з боку Старорізницької вулиці згадується лише власник іншої частини ділянки Ічаджик, а з боку Пантелеймонівської присутні і Ічаджик і Донцов.

Нетиповим є і розміщення споруд на ділянці. Якщо з боку Пантелеймонівської вулиці було розташовано дві одноповерхові споруди, то з боку Старорізницької вулиці впритул до правого краю був споруджений невеличкий одноповерховий флігель (не виключено, що існувало і ліве крило). У центрі ж ділянки був споруджений двоповерховий будинок з аркою проїзду до двох будинків на Пантелеймонівській.

Будинок №104 уявляв собою одноповерхову будівлю з фасадом у три вікна розчленованим лізенами, на даху був влаштований аттик. Подібна споруда існує і на ділянці по Пантелеймонівській вулиці, 90.

Будинки з боку Пантелеймонівської вулиці станом на 2000-і роки були об’єднанні, вікна закладені, аттик зруйнований, але лізени залишились.. Вірогідно у ньому можливо була влаштована трансформаторна підстанція. Середній будинок був житловим, огорожі його балконів були виконані на початку ХХ ст.

Наприкінці 1900-х років Донцов також придбав сусідню ділянку у іншому подвір’ї №25 де спорудив два триповерхових будинки.

Мешканці (Пантелеймонівська вул., 104, “Вся Одесса”, 1914): купець 2-ї гільдії Самуїл Мордкович (Ш.М.) Файнштейн (тел. 28-16, власник складу кустарних виробів та агентурно-комісійної контори). На ділянці №110 була розташована його крамниця, де здійснювалась торгівля колоніальними товарами.

Весною 2014 року будинки на ділянці були розібрані.

Старорізницька вул., 27a / Пантелеймонівська вул., 106

Будинок з боку Старорізницької вулиці.

Будинок з боку Старорізницької вулиці.

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1906-1907 рр. – Е. Ічаджик
  • 1906-1907 рр. – кін. 1900-х рр. – Абрам Йосипович Ічаджик
  • кін. 1900-х рр. – 1911 р. – Ілля Самойлович Ічаджик
  • 1911 р. – до Жовтневої революції – Ілларіон Борисович Ічаджик, Марко Ічаджик, Юф. Сам. Ічаджик

До початку 1900-х років ділянка №27 мала одного власника, але у 1901 році частину ділянки у Іллі Самойловича Ічаджика придбав Олександр Тимофійович Донцов. Не з’ясована яка саме частина ділянки належала О.Т. Донцову, у довідниках на 1910-і роки з боку Старорізницької вулиці згадується лише власник іншої частини ділянки Ічаджик, а з боку Пантелеймонівської присутні і Ічаджик і Донцов. Після смерті Ілларіона Ічаджика у 1911 році його частина ділянки перейшла до спадкоємців.

Ічаджику з боку Пантелеймонівської вулиці належав будинок у чотири вікна, який до 1960-х років зберігся у значно перебудованому стані. Будинки №106 та 104 станом на 2000-і роки були об’єднанні, деякі вікна закладені.

У центрі ділянки розміщувався двоповерховий будинок з аркою проїзду до двох будинків на Пантелеймонівській вулиці.З боку Старорізницької вулиці існував лише будинок у правого краю, який уявляв собою одноповерхову споруду, що притулилася до правого краю ділянки.

Торгові заклади (Старорізницька вул., 27, “Вся Одесса”, 1914): торгівля бубліками М. Іноземцева, заготовча майстерня Іцко Баркаля.

Весною 2014 року будинки на ділянці були розібрані.

Старорізницька вул., 29 / Пантелеймонівська вул., 108

Будинок з боку Старорізницької вулиці.

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – до Жовтневої революції – Панфил Нікіфорович Кондрашов (Кондрашев)

З боку Пантелеймонівської вулиці був розташований одноповерховий будинок з тьома віконними отворами та аттиком з виразним силуетом, в середині даху був влаштований мезонін. У 1960-і року споруда ще існувала, а станом на 2000-і роки вона вже була розібрана.

З боку Старорізницької вулиці до весни 2014 року існувала одноповерхова споруда. Судячи по поясам з цегли вона була зведена у останній третині ХІХ ст. Будинок мав достатньо мальовничий вигляд, його фасад прикрашав аттик, фільончасті лізени, вікна були прикрашені лучковими сандріками.

Власником будинку був Панфил Кондрашов, який  з боку Пантелеймонівської вулиці влаштував власну бакалію. Він мешкав у даному будинку, був старовіром і членом ради Одеської старообрядницької спільноти храму Пресвятої Богородиці. Церква була розташована на Преображенській вул., 75, а рада збиралася на квартирі голови ради В.А. Дубініна у його власному будинку на Старорізницькій вул., 5.

Старорізницька вул., 31

Секція з боку Старорізницької вулиці (ХІХ ст. Надбуд. арх. Л.Л. Влодек, 1891 р.).

Секція з боку Старорізницької вулиці (ХІХ ст.).

Секція з боку Олександрівського проспекту (ХІХ ст. рек. арх. Л.Л. Влодек, 1903 р.)

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – до Жовтневої революції – Яків Ківович Скульський
  • 1900 р. – 31а,б, в – Яків Ківович Скульський

Під сучасним номером 31 було розташовано дві ділянки із спільним подвір’ями та проїздом з боку Старорізницької вулиці. дана ділянка не виходил на Пантелеймонівську вулицю тому що з цього боку існувала ділянка за адресою Пантелеймонівська вул., 110. У 190- му році ділянка чомусь розділена на три. Станом на початок ХХ ст. дійсно можна виділити з боку вулиць три споруди. Центральний будинок э самим довгим і має невеликі вікна, у 1891 році споруда була реконструйована архітектором Л.Л. Влодеком, вірогідно був надбудований один або два поверхи. Балкони будинку мають різний дизайн, балкон у края ділянки з боку Олександрівської вулиці виконаний з залишків огорожі сходів.

Той же самий архітектор у 1903 році реконструював або спорудив на ділянці ще один триповерховий будинок, вірогідно це вузький будинок у три вікна з боку Олександрівського проспекту. Споруда має вікна великої висоти і ніякого ліпного декору, як і інші на ділянці. Автентичні огорожі балконів не збереглись, за радянських часів у якості огорож були використані фрагменти достатньо коштовних огорож сходів.

У межі ділянки з боку Старорізницької вулиці розташований малий двоповерховий будинок, рівень поверхів якого збігається з рівнем кутового будинку. Вірогідно це лише не надбудована третім поверхом частина кутової споруди. У будинку влаштований проїзд до подвір’я.

У 1907 році у будинку працював оцтовий завод М. Горіманера.

Торгові заклади (Старорізницька вул., 31, “Вся Одесса”, 1914): торгівля вапном Лейби Ройтмана.

Мешканці (Старорізницька вул., 31, “Вся Одесса”, 1914): Мирон та Фейга Золотарі (молочна торгівля), М.І. Клюрман (мануфактурна торгівля), Мих. Стойко (бакалійна торгівля).

Слід зазначити ,що архітектор Л.Л. Влодек є автором пасажу Менделевича та інших високомистецьких споруд, але до кінці ХІХ ст. більшість його проектів уявляло собою бюджетні споруди, а географія діяльності охоплювала як центр, так і Молдаванку.

Весною 2014 року будинки на ділянці були розібрані.

 

Старорізницька вул., 31 (До революції (1910-і рр.) – Олександрівська вулиця., 35)

Фрагмент готівки виписаної у 1909 році.

Будинок Перепелицина, арх. К.М. Попов, кін. ХІХ ст.

 З боку Олександрівського проспекту була розташована ділянка Григорія Івановича Перепеліцина на який був розташований один з найкращих будинків кварталу. Будинок має бвідносно багате оздоблення фасаду по якому можна визначити автора споруди ним є Костянтин Михайлович Попов. Даний архітектор створював споруди різного рівня коштовності, але більшість його численних будинків були самобутніми і мальовничими. К.М, Попов мав власний стиль по якому можна визначити авторство багатьох його споруд, у тому числі і даної.

У будинку на першому поверсі був влаштований бакалійний магазин Перепелицина, а власник вірогідно жив на другому поверсі. Збереглася готівка 1909 року (першоджерело: блог Alex-San07), на якій зображено даний будинок.

На жаль, весною 2014 року будинок на ділянці був розібраний.

Пантелеймонівська вул., 110

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – кін. 1900-х рр. – спадкоємці Пароконні
  • кін. 1900-х рр. – 1911 р. – Сергій Кононович Пароконний
  • 1911 р. – 1912-1913 рр. – Пароконні, Пахалова, Кублицькі
  • 1912-1913 рр. – вірогідно до Жовтневої революції – Василь Володимирович Пароконний

На розі Пантелеймонівської вулиці і Олександрівського проспекту існувала окрема ділянка, яка не виходила на Старорізницьку вулицю на відміну від інших у кварталі.

Будинок на неї був двоповерховим і мав низькі стелі що свідчить про те, що будинок був первісно рибною крамницею початку ХХ ст. які були достатньо приземкуватими, а їх висота була посередині між пізніми одно- та двоповерховими спорудами. Будинок був прямокутний у плані і виходив торцем на Пантелеймонівську вулицю. За ним на Пантелеймонівську вулицю виходило подвір’я курдонер, а впритул до сусідньої ділянки №108 був споруджений одноповерховий будинок. У 1950-1960-х роках двоповерховий будинок був розібраний до першого поверху, а більшість його вікон було закладено. Курдонер був перетворений у замкнене подвір’я влаштуванняям одноповерхової вставки з боку Пантелеймонівської вулиці.

У будинку розміщувалась крамниця Самуїла Мордковича (Ш.М.) Файнштейна (тел. 28-16), де здійснювалась торгівля колоніальними товарами та корзинами. Сам Файнштейн мешкав  на Пантелеймонівській вул., 104.

Старорізницька вул., 33

Перетин  Старорізницької вулиці та Колгоспного провулку.

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1911 р. – Абрам Борисович Пампулов
  • 1911 р. – до Жовтневої революції – Бюб. Берах. Казас

33 (2)

  • 1899 – 1900 – І. Машкін

33а

  • 1900 р. – А. Донцов

33б

  • 1900 р. – Г. Перепеліцин

На ділянці де раніше були розташовані м’ясні ряди було три великих ділянки. Збоку старорізницької була розташована лише одна ділянка, яка належала у 1900-х караїму Абраму Пампулову, а у 1910-х роках караїму Казасу. У однієї із споруд ділянки розміщувалася фабрика цукерок та пряників Мовші А. Райміста (тел. 41-33), яка була заснована у 1863 році і проїснувала до Жовтневої революції. У 1912 році на фабриці було 25 робітників. Річний оборот закладу 25 тисяч рублів.

На розі Колгоспного провулку та Старорізницької вулиці розміщувалась одноповерхова крамниця І-ї третини ХІХ ст. із колонадою тосканського ордеру. Дана крамниця вірогідно була споруджена у 1906 році за проектом архітектора Франца Фраполлі.  Будівля була споруджена із відступом від Колгоспного провулку, і на майданчику, що утворився таким чином вірогідно раніше розміщувались відкриті м’ясні ряди. Далі у бік Старорізницької вулиці розташовувався двоповерховий будинок у класичному стилі, по Колгоспному провулку до крамниці примикав безстилевий одноповерховий будинок.

У 1913 році (“Вся Одесса”, 1914) у будинку мешкав купець 2-ї гільдії Мовша А. Райміст.

У 2000-х роках всі споруди у кварталі були розібрані.

Пантелеймонівська вул., 112


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – кін. 1900-х рр. – спадкоємці Кірьякови
  • кін. 1900-х рр. – 1911 р. – Олександр Іванович Яшинський
  • 1911 р. – 1912-1913 рр. – Всеволод Іванович Кірьяков
  • 1912-1913 рр. – до Жовтневої революції – Іван Захарько і Ан. Г. Захарько

На ділянці на розі Олександрівського проспекту та Пантелеймонівської вулиці був розташований двоповерховий будинок, який вірогідно був споруджений у І-й половині ХІХ ст.  У 2000-х роках всі споруди у кварталі були розібрані.

Пантелеймонівська вул., 114

Вся Одесса, 1909 (вид. Лисянського).

\
Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – до Жовтневої революції – Олександра Ол. Анатра, Мих. Анатра, Єлізавета Анжелівна Анатра (брати Анатра, спадкоємці).

Ділянка на розі Пантелеймонівської вулиці та Колгоспного провулку наприкінці ХІХ ст. належала деяким членам родини італійців Анатра. Братам Анжело та Антону на вулиці Чорноморського козацтва ,20 належав млин, що  був споруджений у 1877 році. Приблизно у І-й половині ХІХ ст. був споруджений Г-подібний двоповерховий будинок з проїздом з боку Колгоспного провулку. Наприкінці ХІХ ст. він був реконструйований ,фасад оновлений – перший поверх вкритий стрічковим рельєфним рустом, другий поверх оздоблений виразною лиштвою.

Наприкінці 1900-х років на ділянці розміщувався овочевий склад Ш.Л. Родіна (33-06), пізніше він у довідниках більше не згадується.

У 2000-х роках всі споруди у кварталі були розібрані.

 

Старорізницька вул., 35 / Пантелеймонівська вул., 116


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1902-1903 рр. – Василь Болгаров
  • 1902-1903 рр. – 1908-1909 рр. – Степан Васильович Болгаров
  • кін. 1900-х рр. – до Жовтневої революції – Марія Іванівна Болгарова

У даному кварталі були розташовані лише дві ділянки, причому 2/3 його площі займала ділянка Болгарова. Даний власник володів великими ділянками біля привозу та толкучого ринку, де були розташовані довгі двоповерхові будинки з крамницями. Можна припустити, що родині Болгарових дані ділянки належали ще з І-ї половини ХІХ ст. і будинки були споруджені вже за часів їх володіння.

На ділянці Болгарова на Старорізницькій вул., 35 / Колгоспному провулку / Пантелеймонівській вул., 166 розміщувалась низка закладів (“Вся Одесса”, 1914): бакалія Б. Брудерзона, бакалія Д. Гурвіча, бакалія Х. Резецької, м’ясна крамниця Боруха Аріновича, м’ясна крамниця Абрама Ароновича, м’ясна крамниця Мєєра Бруна, м’ясна крамниця Давіда Гарбульського, м’ясна крамниця Абрама Гарта, м’ясна крамниця Сруля Дашевського, м’ясна крамниця Мойше Кіжнерда, м’ясна крамниця Мовші Кофа, м’ясна крамниця Абрама Махідзе, м’ясна крамниця Мордко Тайчера, м’ясна крамниця Мих. Щіглова, м’ясна крамниця Рувіма Елінкрота, торгівля паливом Іося Шарканського.

Також ділянку займав Одеський особливий комітет попечительства про народну тверезість з власними закладами:

а) чайна-їдальня №1, завідувач: полковник Володимир Дем’янович Герман.

б) театр (тел. 177)

в) Аудиторієя з бібліотекою читальнею (часи праці: 10:00-21:00). Наглядач: Леонід Антонович Марцинковський.

г) Комісія народних читаннь в установах попечительства. Наглядач: Петро Семенович Шестериков.

Головою комітету були міськи градоначальники. У 1903-1904 рр. головою комітету був градоначальник статський радник Дмитро Борисович Нейдгарт (Сабанєєв міст, 5), члени: управляючий акцизними зборами статський радник І.А, Данський (Канатна вул., 25) та інші.

Театр, або зала, призначався для робітників та селян, таким чином його можна вважати народним. У театрі відбувалися вистави на українську тематику, у тиждень два – три рази. У 1920-і роки у залі розмістився єврейський театр.

До наших часів жодна споруда кварталу не збереглася.

 

Старорізницька вул., 37 / Пантелеймонівська вул., 118


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – кін. 1900-х рр. – Н. Шапошников
  • кін. 1900-х рр. – до Жовтневої революції – Анна Костянтинівна Шапошникова

На даній ділянці, що виходила більшою своєю частиною на Преображенську вулицю був розташований одноповерховий будинок Шапошникових, дее окрем квартир та крамниць розміщувалась фабрика пряників та цукерок купця 2-ї гільдії Василя Павловича Жиліна (Вся Одесса, 1914). У довіднику Вся Одесса, 1899 зазначено, що фабрика кондитерських виробів та печива належала Шапошникову.  Власник фаблрики також мешкав у цьому будинку і був членом купецького комерційного суду).

Жителі (Вся Одесса, 1908): купець І-ї або ІІ-ї гільдії І.Ф. Романов

Старорізницька вулиця, права сторона:

Старорізницька вул., 2

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – кін. 1900-х рр. – І. Крейзель
  • кін. 1900-х рр. – 1911 р. – Мойше Айзекович Крейзель
  • 1911 р. – до Жовтневої революції – Абрам Йосипович Крейзель

Старорізницька вул., 4


Відомі власники ділянки:

  •  кін. ХІХ ст. – 1911 р. – Іван Якович Мелешев (Молешев)
  • 1911 р. – до Жовтневої революції – Любомир Іванович Павлов

У 1907 році здійснював торгівлю мінеральними водами М.Х. Арзуніан. У 1913 році у будинку розміщувалась м’ясна крамниця Мих. Щіглова.

 

Старорізницька вул., 6


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1911 р. – Хаїм Гершкович Сан
  • 1911 р. – до Жовтневої революції – спадкоємці Хаїма Гершковича Сани (Перля Сан, Соня Сан, Ріва Сан, Фр.-Роня Сан, Йохим Майнблюм, Етля Бернштейн)

Торгові заклади (“Вся Одесса”, 1914): бакалія Н. Прусяна, квашені продукти Дувана Томчинського, м’ясна крамниця Сури Соколовської. Приймала массажистка, акушерка та оспощепленниця Є.І. Майнблюм

У 1913 році (“Вся Одесса”, 1914) у будинку мешкав Є.І. Майнблюм.

Старорізницька вул., 8


Відомі власники ділянки:

  •  кін. ХІХ ст. – 1900 р. – Х. Шраєр,  Герш Мошкович Шраєр
  • 1900 р. – до Жовтневої революції – Герш (Григорій) Мошкович (Моісейович) Шраєр

У 1913 році у будинку розміщувалась бакалія Д. Фінкеля. Вів приватну практику лікар Є.Я. Швалє.

Старорізницька вул., 10


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1911 р. – Хаїм Гершкович Сан
  • 1911 р. – до Жовтневої революції – спадкоємці Хаїма Гершковича Сани (Перля Сан, Соня Сан, Ріва Сан, Фр.-Роня Сан, Йохим Майнблюм, Етля Бернштейн)

У 1913 році у будинку розміщувалась бакалія І. Ратнєра.

Старорізницька вул., 12

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – до Жовтневої революції – Даба (Доба) Аврумович (Ніс.) Перельмутер

У 1913 році у будинку розміщувалась бакалія В. Кейдана.

Старорізницька вул., 14 / Шалашний пров.


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – кін. 1900-х рр. – Йосип Гельбойм
  • кін. 1900-х рр. – 1912-1913 рр. – Естер Малка Шаєвна Гельбойм
  • 1912-1913 рр. – вірогідно до Жовтневої революції – Беніамін Гельбойм, Фрейда Йосипівна Гельлбойм

Ділянка №14 була розташована на розі Старорізницької вулиці та Шалашного провулку. На неї згідно знімку В.А. Чарнецького 1966 року був розташований двоповерховий будинок з житловим напівпідвалом з простим фасадом без оздоблення. Арка проїзду була розташована з боку Шалашного провулку.

У 1913 році (“Вся Одесса”, 1914) у будинку мешкала домовласниця Фрейда Йосипівна Гельбойм.

Старорізницька вул., 16 / Шалашний пров.


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – кін. 1900-х рр. – Нухім Зельдес та інші
  • кін. 1900-х рр. – 1912-1913 рр. – Прима Давидівна Зельдес
  • 1912-1913 рр. – вірогідно до Жовтневої революції – Фрима-Єн. Дуванівна Зельдес, Біна Розенфельд, Сося Нухимівна Рапопорт

Ділянка №16 була розташована на розі Старорізницької вулиці та Шалашного провулку.

Старорізницька вул., 18


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1899 р. – Д. Кумбарі
  • 1899 р. – 1901 р. – спадкоємці Кумбарі
  • 1901 р. – до Жовтневої революції – Іцко Янкельович Кут, Янкель Іцкович Кут

Вся Одесса, 1904-1905: лікар І.Я. Ройзман.

Торгові заклади (“Вся Одесса”, 1914): бакалія Х. Кучука, взуттєва майстерня Х.А. Унгера, пекарня Німальштейна.

Мешкали (“Вся Одесса”, 1914): Іось-Хаїм Реф. Зельцер, Х.А. Унгер, Авраам Волькович Шихман.

 

Старорізницька вул., 20


Відомі власники ділянки:

  •  кін. ХІХ ст. – 1911 р. – Лейб Фішельович Кофман
  •  1911 р. – до Жовтневої революції – Йохим Айзекович Кофман та інші спадкоємці Лейби Фішельовича  Кофмана

За даними В.А. Пилявського у 1883 році для Лейби Кофмана було споруджено будинок за проектом Ф.Й. Коловича, а у 1891 році архітектор П.В. Йодко зробив реконструкцію будинку.

Торгові заклади (“Вся Одесса”, 1914): бакалія Х. Гойхмана, взуттєва майстерня І. Нейборака.

Мешкали (“Вся Одесса”, 1914): І. Неборак, Мєєр Стойчев (бакалійна торгівля).

Старорізницька вул., 22


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1911 р. – Дувід Файфельович Фефер
  • 1911 р. – до Жовтневої революції – Хаїм-Мордко Фефер і Моісей Дуванович Фефер

Торгові заклади (“Вся Одесса”, 1914): бакалія Н. Мєша, торгівля паливом Хани Сіроти.

Мешкали (“Вся Одесса”, 1914): Нух. Брудерзон, Ар. Сікарь (молочна торгівля).

Старорізницька вул., 24 / Олександрівський пр.


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1899 р. – С. Клейнер
  • 1899 р. – кін. 1900-х рр. – спадкоємці Клейнер
  • кін. 1900-х рр. – 1911 р. – Абрам Захарович Клейнер та спадкоємці
  • 1911 р. – до Жовтневої революції – Рухля Гурович Пастернак, Ц. Пастернак, Ест.-Малка. Флексор, Етля Левінсон, Сіма Гублер, Сруль Аврамович Клейнер, Мойше Клейнер, Мир. Клейнер.

Ділянка №24 був розташована на розі Старорізницької вулиці та Олександрівського проспекту.

Торгові заклади (“Вся Одесса”, 1914): молочні продукти Діни Лемуд, кравецька майстерня Цаля Гуральника (тел. 56-56).

У 1913 році (“Вся Одесса”, 1914) у будинку мешкав Цаль Гуральник.

 

Старорізницька вул., 26 / Олександрівський пр., 36 / Мала Арнаутська вул., 107 / Колгоспний пров.

Будинок К. Іванова. Ріг Олександрівського проспекту та Малої Арнаутської вулиці.

Будинок на розі Колгоспного провулку та Старорізницької вулиці.

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – кін. 1900-х рр. – Василь Болгаров, Василь Олександрович Александров
  • кін. 1900-х рр. – до Жовтневої революції – Олександр Васильович Болгаров, Василь Олександрович Александров (ВТ-ПО, 1914:  Міське громадське управління)

Ділянка №26 був розташована у кварталі обмеженому Старорізницької вулицею, Олександрівським проспектом, Малою Арнаутською вулицею та Колгоспним провулком. ділянка належала родині Болгарових, які володіли декількома великими ділянками з торговоми будинками. На Старорізницькій вулиці Болгаровим належала також ділянка №35. На ділянці будо розташовано декілька будинків, у 2014 році ще існувало дві схожі двоповерхові споруди, які були зведені у І-й пол. ХІХ ст. Довгий П-подібний будинок, що розташований по Малій Арнаутській, Олександрівському проспекту, та Щіпного провулку за заними довідника В.А, Пилявського було споруджено для К. Іванова архітектором Л.Б. Камбіаджо у 1845 році. На першому поверсі, де розміщувалися крамниці вікна мають аркові ренесансні отвори ,вікна другого поверху мають лучкові отвори ,кути будинку мають закруглення.

Будинок на розі Колгоспного провулку та Старорізницької вулиці має невеликі розміри, його зовнішній вигляд подібний довгому будинку. Аркові отвори першого поверху прикрашені карнизами, під вікнами другого поверху влаштовані фільонки. Висота стель будинку є малою, що дозволяє припустити ,що споруда була побудована раніше, ніж довгий будинок. У 2000-х роках у будинку була влаштована Церква Покрова Пресв’ятої Богородиці (УПЦ МП).

Торгові заклади (“Вся Одесса”, 1914):  торгівля крупою, мукою, сіллю, стручковими продуктами Лейзера Заславського, м’ясна крамниця Двойри Соколовської.

Мешкали (“Вся Одесса”, 1914): Ехіель Гершкович Апфельцвейг (тел. 43-21) (власник складу), Хаїм Гельбанд (торгівля крупою та борошном).

Вірогідно Мала Арнаутська вул., 107 (“Вся Одесса”, 1914): торгівля мінеральними водами А.К. Соколова, молочна торгівля Рони Слобіцької, м’ясна крамниця Борщанського, торгівля домашніми птахами Хаї Тепер і Рейзи Гальбер, їдальня Менаще. Капеля.

Старорізницька вул., 28 / Колгоспний пров.


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1908-1909 рр. – А.Б. Бортнік
  • 1908-1909 рр. – до Жовтневої революції – Мош-Ср. Абрамович Дубовіс, Абрам Дубовіс, Шен. Герш. Дубовіс

У 1898 році у будинку розміщувався завод шипучих вод А.А. Беттітоні,

Торгові заклади (“Вся Одесса”, 1914): бакалія Х. Магдіа, торгівля мінеральними водами Мордко Арзуніана, мідно-ливарна і механічна майстерня Г. Лейбмана.

Мешкали (“Вся Одесса”, 1914): Г. Лейбман, Фазл. Магіда, Н. Пазадін (бакалійна і тютюнова торгівля), Д. Стрижевський (власник пральні), Герш Сухман (власник їдальні).

 

Старорізницька вул., 30 / Мала Арнаутська вул., 111

Будинок з боку Малої Арнаутської.

Будинок з боку Старорізницької вулиці.

Відомі власники ділянки:

  • 1880-і рр. – Штеккель
  •  кін. ХІХ ст. – 1900 р. – Л. Небє
  •  1900 р. – кін. 1900-х рр. – М.(А) і Ш. Дубовець (Дубовіс)
  •  кін. 1900-х рр. – 1911 р. – Луїза Соломонівна Нєбє
  • 1911 р. – до Жовтневої революції – Франц. Фр. Мах

Ділянка №30 розташована на Малу Арнаутську і Старорізницьку вулиці. З боку Малій Арнаутській вулиці розташований будинок, який раніше був двоповерховим. Його вигля є достатньо простим, але не виключено, що виною тому є реконструкція, якак була проведена у межах 1990-х – 2000-х років. За даними довіднику В.І. Пилявського будинок було споруджено для Штеккель у 18880му році за проектом архітектора А.К. Вейтко. У будинку влаштований проїзд до подвір’я.

Торгові заклади (“Вся Одесса”, 1914): білошевська майстерня Р. Авербуха, шевська майстерня Міхеля Кінберга, млиново-будівельна та технічна контора Шимона Грінблата (двигуни, двигунові паси, двигунові ремені, сталі та інше, тел. 34-96), крамниця купальних та дитячих кошиків А. Товбіса, меблеровані кімнати Р. Теплича, чайний трактир Дмитра Брехова

З боку Старорізницької вулиці розташований одноповерховий безстилевий будинок.

 

Старорізницька вул., 32 / Преображенська вул., 94

 

Будинок з боку Преображенської вулиці.

Будинок з боку Старорізницької вулиці.

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1900 р. – Д. Дуварджогло
  • 1900 р. – К.Н. Дуварджогло
  • 1906-1907 рр. – кін. 1900-х рр. – спадкоємці К.Н. Дуварджогло
  • кін. 1900-х рр. – до Жовтневої революції – Георгій Христофорович, Христофор Лазаревич та спадкоємці (ВТ-ПО, 1914:  Міське громадське управління)

На Преображенську вулицю вихотить головний одноповерховий будинок з аттиком та фронтоном над брамою, його фасад розчленований рустованими лізенами. З боку Старорізницької вулиці було споруджено одноповерховий будинок, який для економії опалювальних матеріалів було занурено у землю.

У 1913 році на ділянці розміщувалось Товариство взаємної допомоги у випадку смерті.

Торгові заклади (“Вся Одесса”, 1914): графічний заклад Єфр. Іріхимовича (тел. 45-41), мраморні вироби Я. Бітмана.

 

Велика подяка Олександру Сандлеру за уточнення.

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s