Одеса. Денний дитячий притулок на Південній вулиці (1913 р.)

Денний дитячий притулок, арх. М.В. Осінський 1913 р., Південна вул., 26 / Ленінградська вул.
Будинок на мапі
Стиль: модернізований неокласицизм.

На розі Південної та Градоначальницької вулиці розташована достатньо загадкова будівля, яка за даними Пилявського була зведена архітектором М.В. Осінським для денного дитячого притулку. Відомості про данний притулок відсутні у всіх наявних довідниках (1899-1914 рр.), хоча земля належала місту обидві перші декади ХХ ст. та напевно і у ХІХ ст. теж.

За даними В.А. Пилявського двоповерховий будинок у стилі модернізованого класицизму було споруджено інженером Н.В. Осінським для денного дитячого притулку. Однак у жодному довіднику “Вся Одесса” не вдалось знайти якихось відомостей про це місце. Ділянка належала місту по меншій мірі два десятиліття і навряд чи була порожньою. Можливо на неї і насправді спорудили дитячий притулок і можливо його не встигли внести в довідники 1914-го року, хоча вони містили дані на кінець 1913 року.

Дитячі денні притулки були подібні дитячим садочкам, які теж тоді існували у Одесі, але Денні дитячі притулки призначалися лише за догляду за дітьми у перебігу дня, тоді як у дитячих садках здійснювався виховний процес. Денні дитячі притулки відносилися до благодійних закладів, ними користалися у основному робітники фабрик, які не могли найняти гувернантку.

Будівля має прямокутну форму і розташована на червоній лінії південної вулиці, тоді як з боку Ленінградської вулиці влаштована огорожа з брамою. Колись головний вхід до будинку був розташований у центрі головного фасаду і оформлений у вигляді порталу, але за радянських часів він був замурований. Слід зазначити, що капітелі колон є ідентичними капітелям вхідного порталу будинку Чернігова, Шестопалла та Паппе (арх. Л.М. Чернігов, Ф.Л. Паппе, 1911-1913 рр.) та не можна виключати можливість участі архітекторів Л.М. Чернігова або Ф.Л. Паппе у проектуванні будинку на Південній вулиці.

Декоративні елементи виконані з великою часткою умовності, головний фасад акцентований окрім порталу також розривом карнизу, та вузькими неглибокими ризалітами обабіч входу.

У першу половину 1920-х років у будівлі розмістилися ясла ОХМАТДИТу №2, які переїхали у будинок №6 раніше 1930 року. Подальша історія використання споруди є невідомою, нині у будинку розташована монтажна фірма та виробничі заклади.

Незважаючи на скромний кошторис проекту М.В. Осінському вдалося створити будівлю, що має солідний вигляд.