Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Будинок Д. І. Торічеллі на Дерибасівський вулиці, 27 (1837 р., 1901 р., поч. 2010-х рр.)

Posted by Antique на понеділок, 27 Січень 2014 р. (12:08)

Будинок Джорджіо Іоганновича Торічеллі, арх. Д. І. Торічеллі, 1837 р. Реконструкція для Юліуса Людвиговича Вєддє, інж. А.В. Юргевич, 1901 р. Надбудова, поч. 2010-х рр., Дерибасівська вул., 27
Будинок на мапі
Стиль: класицизм.
Охоронний статус: пам’ятник архітектури місцевого значення номер 9-Од (Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.).

Відомі власники ділянки:

  • 1930-і рр. – 1843 р. – Джорджіо Іванович Торічеллі
  • Вєддє
  • кін. ХІХ ст. – до Жовтневої революції – Юліус Людвигович Вєддє

Одним з перших одеських архітекторів Одеси був архітектор італієць Джорджіо Торічеллі, який з’явився у Одесі у 1918 році і деякий час працював у найвідомішого одеського архітектора француза Франца Боффо. У 1826 році він почав працювати самостійно і створив численну кількість будівель у Одесі. Торічеллі був власним архітектором генерал-губернатора Новоросійського краю М.С. Воронцова і створив для нього декілька споруд у його маєтках.

Грецька площа у Одесі тривалий час була забудована тільки уздовж провулків і Олександрівський проспект фактично пронизував її. Однак у 1830-х роках Д.І. Торічеллі зміг отримати дозвіл на забудову північної частин площі, на що можливо вплинула його посада архітектора при Одеському будівельному комітеті. У 1837 році архітектор спорудив дуже великий триповерховий будинок, який у ті часи був однією із самих значних споруд Одеси. Він складався з двох секцій, П-подібною та напівкруглої із вставкою між ними, завдяки чому комплекс будинків утворював два окремих подвір’я. Фасад будинку по вулиці Дерибасівської отримав дуже стриманий вигляд, вікна перших поверхів не мають сандриків, вікна третього поверху з прямими сандриками. Кути будинку облямовують рустовані лізени, а дах вінчає аттик з маленьким трикутним фронтоном. На третьому поверсі були влаштовані балкони на масивних чавунних консолях.

Як первісно виглядала секція з боку грецької площі,  1 не відомо, у 1900-х роках дана секція була переоздоблена невідомим архітектором.

Наприкінці ХІХ ст . будинком володіє Деякий Вєддє, який вмирає раніше 1899 року, а ділянка переходить у володіння спадкоємців. Незабаром, але невідомо коли саме власником став Юліус Людвигович Вєддє.

У 1901 році за проектом інженера А.В. Юргевича були здійснені внутрішні перебудови споруд, а також нове оздоблення магазину Торгового дому “М. і Ко Вєддє”, яка була торговим представником фірми “Ю. Вєддє”. Фірма займалася продажем іноземних товарів, у тому числі дитячих іграшок. Магазин був розташований у центральній частині головного крила, а стелі приміщення мали висоту у два поверхи. У центральній частині була влаштована величезна вітрина, обабіч якої були влаштовані вхідні портали, а за допомогою доричних пілястрів та іонічних напівколон вітрина з входами була вписана у портал. Оздоблення магазину було виконано у оетроспективному стилю, але композиція є достатньо прорессивною, особливо завдяки влаштуванню великої вітрини, аналогів якої у Одесі можливо не було.

У ІІ-й половині 1900-х років напівкругла секція була перебудована у сучасному стилі модерну невідомим архітектором. Схоже оздоблення отримало одеське відділення Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку на Дерибасівській вул., 8.

Між 1902-1903 та 1908-1909 роками з боку Дерибасівської праворуч від магазину Вєддє був розташований чайний магазин купця ІІ-ї гільдії Степана Мироновича Тертуса. Ще один магазин був влаштований у величезному будинку Петра Івановича Кухти на вул. Торговій, 24.

У будинку у 1909 році також розмістився роздрібний відділ Товариства мануфактури Е. Ціндель, меблевий магазин одеського відділення торгового дому братів Тонет (управляючий А.А. Тіховський), фотоательє І. Рижака, праював ювелір Б. Мініц. Також у будинку працював лікар венеричних хвороб Я.М, Шестопал, який працював у венеричній клініці Варшавського університету у Польщі.

У ІІ-й половині ХХ ст. у будинку було влаштовано великий магазин “Дім книги”, за часів незалежності його було приватизовано і у 2000-х роках він переїхав у напівкруглий будинок, що виходить у бік ґгрецької площі, а на його старому місті розмістився бутік.

Проект реконструкції інженера А.В. Юргевича є найкращим відомим його твором, який уявляє собою проект високого рівня у порівнянні із скромними будинками і дворовими флігелями, які мали застарілий вигляд і просте виконання.

Джерело: “Вся Одесса”, 1908 р.

Джерело: “Вся Одесса”, 1908 р., 1910 р.

Джерело: “Вся торгово-промышленная Одесса”, 1914 р.

Джерело: “Вся Одесса”, 1914 р. (видавництво “Одесскія новости”).

Джерело: “Вся Одесса”, 1914 р. (видавництво “Одесскія новости”).

Джерело: “Вся Одесса”, 1910 р.

поч. ХХ ст.

ІІ-а пол. ХХ ст.

Західний фасад. Вид на сходову клітку.

 

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s