Одеса. Прибутковий будинок І. Леві на вул. Льва Толстого (1913-1914 рр.)

Прибутковий будинок І. Леві, арх. А.С. Панпулов, Ф.А. Троупянський, 1913-1914 рр., вул. Льва Толстого, 13
Будинок на мапі
Стиль: неокласицизм.

Реконструкція первісного проекту будинку І. Леві на вул. Льва Толстого. Автор креслення: автор даного блогу.

Відомі власники ділянки:

• кін. ХІХ ст. – 1899 р. – А. Юковська
• 1899 р. – 1900 р. – І. Ставро
• 1900 – кін. 1913 р. – Соломон Якович Телал
• кін. 1913 р. -до Жовтневої революції – І. Леві

Першим відомим власником ділянки на вул. Льва Тостого, 13 була деяка А. Юковська, яка володіла ділянкою у 1898 році і вірогідно раніше. До того часу на ділянці були розташовані достатньо старі споруди, з яких до нинішнього часу збереглася лише одна. будинок має нетипове планування, і є достатньо масивним, не виключено, що первісно він був складом борошна (магазейном). Фасад його прикрашений ліпним орнаментом, що робить будинок достатньо цінним. Після Юковської приблизно рік ділянка перебуває у власності грека І. Ставро, а у 1900 році її придбав караїм та купець ІІ-ї гільдії  Соломон Якович Телал, який володів ділянкою до самої революції. Телал займався тютюновою торгівлею і вірогідно справи його були успішними тому, що у 1908-1009 роками він придбав ділянку на Розкидайлівській вул., 1в де вірогідно відразу перебудував у сучасному стилі її будинки за проектом архітекторів караїма А.С. Панпулова і єврея Ф.А. Троупянського.

Також С.Я. Телал тримав тютюнову крамницю у будинку А.М. Бродского поряд з пасажем Менделевича. Слід зазначити, що Телал також був одним із старшин Комерційного зібрання (Гаванна вул., 4), яке виконувало роль клуба для купецтва.

Заклади у 1913 р.:

• Мідно-ливарна майстерня С. Гданського
• дамський кравець Л. Кац
• бакалійно-тютюнова крамниця А. Футорянського

Мешканці споруд ділянки у 1913 р.:

• С. Гданський, власник мідно-ливарної майстерні
• Роза Ісаківа Зайдман
• Л. Кац, дамський кравець
• Ісаак Леві (тел. 50-24), співвласник кав’ярні “Дюльбер” у Красному пров., 1 (будинок Дубініна)
• Дж. Ед. Пітерс, викладач Вищіх жіночих курсів (вул. Торгова, 17) (позаштатний викладач Історично-філологічного факультету)
• І. Сарра, торговець мануфактурою
• А. Футорянський, власник бакалійно-тютюнової крамниці

У довіднику “Вся Одесса” на 1913 рік одним з жителів ділянки зазначений караїм І. Леві, який був співвласником кав’ярні “Дюльбер”. У довіднику В.А. Пилявського вказано, що будинок було споруджено саме для Леві, однак у якості року побудови у тому же джерелі казаний 1913 р. Можливо прохання було подано наприкінці 1913 року.

І. Леві вирішив замість попередньої забудови спорудити великий чотириповерховий прибутковий будинок. Проект було виконано все тими же А.С. Панпуловим та Ф.А. Троупянським. Споруджати будинок почали з дальнього кінця подвір’я, а коли на початку серпня Росія прийняла участь у Першій світовій війні головне крило ще не було споруджено. Власник вирішив зберегти певну кількість грошей шляхом спорудження лише половини головного будинку. Це могло бути можливим завдяки окремому розташуванню двох будинків обабіч проїзду. У торці будинку були залишені каміння для стику стін та були влаштовані тимчасово замуровані отвори дверей.

Фасад будинку вірогідно планувався у багато оздобленому виконанні, але за форс-мажорних обставин вірогідно отримав спрощений вигляд і даний будинок можна назвати однією із самих аскетичних споруд архітектора А.С. Панпулова. Фасад оздоблений більшою частиною різними видами русту, на першому поверсі руст має найбільш грубу фактуру і має достатньо цікавий візерунок. Перший поверх був призначений під крамниці і вікна у ньому є дуже великими, деякі з них розподілені на вертикальні групи і спільно з примхливо членованими рамами отвори створюють на фасаді візерунок. Вікна другого поверху є арковими і оздоблені рустом у ренесансному стилі. Вікна останніх двох поверхів є прямокутними, під ними влаштовані фільонки з барельєфами. На четвертому поверсі також у середній частині балкони є відсутніми завдяки чому на ньому розташовано значно більша кількість фільонок. Вони рапортно прикрашені барельєфами плодів та неокласичних розеток. У фільонках на третьому поверсі влаштовані вази з плодами, що є символом благоденства, але до нинішнього часу зберігся тільки один барельєф, і той було частково перекрито зовнішнім модулем кондиціонера. У віконних простінках влаштовані пілястри доричного ордеру з капітелями у стилі раціонального модерну. Аналогічні пілястри також прикрашають будинки Ж.А. Наума на Військовому узвозі (арх. А.С,. Панпулов, 1910 р.) та А.Г. Лейтнекера у Відраді (арх. В.М. Кабіольський, буд. Н.Д. Шульгін, 1913 р.).

Композиція вуличного фасаду є дуже простою. Будинок має одновісеву симетричну композицію, по центру його повинний був бути влаштований еркер, арка проїзду та неокласичний фронтон з рослинним декором у тімпані. У наслідок часткової реалізації фронтон розташований у лівого боку будинку, а фасад є асиметричним. Від брами будинку зберігся лише люнет у якому влаштований оригінальний ліхтар з номером будинку. По крайнім віконним вісям влаштовані розкріповки з балконами, які влаштовані у противагу центральної вісі. Форми еркеру, ліпного декору та кольорова гамма будинку є у вищій мірі схожими на будинок Караїмського товариства на Троїцькій вулиці (арх. А.С. Панпулов, 1913 р.).

Вхід у парадний під’їзд головного крила був влаштований з боку проїзду та з боку вулиці, не виключено, що вхід з вулиці був по сумісництвом входом у ближню до нього крамницю. Ще одна крамниця займає іншу частину крила. Таким чином при добудові головного крила воно би містило чотири крамниці. Нині у крамничних приміщеннях розміщується дитяча бібліотека №26. Під’їзд у головному крилі розташований безпосередньо над аркою і до нього ведуть окремі сходи з вестибюля. сходова клітка є просторою і освітлюється за допомогою великих вікон з дрібним візерунчастим членуванням.

Більша частина квартир будинку розташована у дворових крилах, що вірогідно визначило відносно багате оздоблення дворових фасадів, проте не виключено, що головний фасад відповідно дворовим планувався відповідно мальовничім. Дворові фасади виконані у дусі модернізованого ренесансу і є дуже схожими на творчість архітектора В.І. Прохаски. Парадні сходи влаштовані на стику двох дворових крил і не поступаються за простором та оздобленням головного під’їзду. Освітлення здійснюється за допомогою великих вікон у дворовому фасаді на стку крил та меншими вікнами з боку брандмауеру, що виходить на сусідню ділянку. Ніша з боку брандмауеру практично відсутня і у разі спорудження на сусідніх ділянках багатоповерхових будинків вікна були би перекриті, але вірогідно архітектор і власник розраховували на бідність власників сусідніх ділянок. На сходах під’їздів влаштовані огорожі із вставками на тему Дерева життя, подібні сходи ,але у дещо іншому виконанні присутні у згаданому будинку Караїмського товариства, будинку Шихмана на Пантелеймонівській вул. (арх. А.І. Гольцвурм ,1910-і рр.) та іншіх.

Службові сходи влаштовані на стику головного та бічного крил, а також на стику з двоповерховим флігелем з боку другого подвір’я.

За будинком залишився вільний простір у якому був влаштований двоповерховий П-подібний житловий флігель у тому же стилі. Низька поверховість флігеля обумовлена необхідністю достатньої інсоляції, у разі вищої поверховості друге подвір’я перетворилося би у темний колодязь. У середній частині флігеля влаштовані парадні сходи у яких влаштовані двері дещо іншого дизайну та огорожі сходів у стилі притаманному архітекторам Ф.А. Троупянському та А.Б. Мінкусу, наприклад аналогічні сходи були встановлені на дачі на Французькому бул., 17 к1 (арх. Ф.А. Троупянський, 1910-і рр.) та у флігелі В.С .Петрової на Маразліївській вулиці (арх. А.Б. Мінкус, 1912 р.).

Реконструкція первісного проекту будинку Леві на вул. Льва Толстого. Автор креслення: автор даного блогу.

Стеля проїзду.

Центральний фасад флігеля, парадні сходи.

Лівий торець флігеля, службові сходи.

Флігель, парадні сїходи.

Службові сходи.