Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Прибутковий будинок Караїмського товариства (1913 р.)

Posted by Antique на Субота, 18 Січня 2014 р. (00:27)

Прибутковий будинок Караїмського товариства, інж. А.С. Панпулов вірогідно за участю арх. Ф.А. Троупянського, скульптор П. Єфімов, 1913 р., Троїцька вул., 33 / Рішельєвська вул., 31
Будинок на мапі
Стиль: неокласицизм.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значеня 865-Од (Наказ МКТ №728/0/16-08 Від 20.06.08 р.).

За даними В.А. Пилявського за нинішньою адресою Троїцька вул., 33 у 1848 році за проектор архітектора Ф.Й. Моранді був споруджений магазейн для Є. Абази. Раніше 1960-го року ділянку придбала караїмська спільнот на замовлення якої у 1860-му році за проектом архітектора Ф.Й. Моранді було споруджено кенаса, тобто молитовний будинок для караїмів.

Караїми є народом, який має похождення від хозар і оселилася у Криму та Туреччині. У 1787 році Крим був Захоплений Російською імперію і караїми розповсюдились у країні. Вони займалися переважно торгівлею та виробництвом і у великих містах існували караїмські осередки. У Одесі караїми з’являються у перші десятиліття існування міста, вперше газан (первосвященник) одеського осередку був призначений у 1827 році, ним став Юсуп Моісейович Кефелі. Зможніми родинами караімів у Одесі були Мангубі, Егізи, Хаджі.
Одеська спільнота ніколи не була дуже великою, але для утримання її закладів потрібні були кошти, і таким чином спільнота час від часу займалася придбанням житлових будинків для надавання житла у оренду. За даними В.І. Тимофієнко у 1848 році за проектом архітектора К.І. Даллаква для товариства був споруджений будинок на вул. Пушкінській, 59. Як було вказано раніше, з деякого моменту (до 1860 р.) ділянка Абази на Рішельєвській вул., 33 перейшла у власність Караїмського товариства. На момент спорудження кенаса у будинку розміщувалося Одеське Караїмське громадське початкове училище для дітей обох статей та будинок головного газана. Відкриття училища було дозволено міністерством освіти 24 жовтня 1846 року, а відкрито 1 вересня 1847 року.

Кількість учнів у різних роках:

  • 1847 р. – 54
  • 1848 р. – 49
  • 1849 р. – 44
  • 1851 р. – 51
  • 1852 р. – 41
  • 1893 р. – 37

У 1913 році викладацький склад був таким:

  • завідувач Євгенія Веніамінівна Кобецька
  • викладач Сара Соломонівна Сінані
  • викладач законоуч. Давид Ілліч Оксюз
  • лікар Борис Семенович Егіз
  • зубний лікар Самуїл маркович Казас

Наприкінці ХІХ ст. Ділянка на Пушкінській вул., 59 належала іншому власнику, проте Караїмське товариство придбало ділянку на Катеринінській вул., 99 у кварталі біля Привозу. У 1911 році архітектор Н.Д. Шульгін спорудив для товариства новий будинок, але він був зруйнований під час Другої світової війни або під час розширення Привозу у ІІ-й пл. ХХ ст.

Влітку 1913 року було закінчено спорудження великого триповерхового будинку на Троїцькій вул., 33. Попередня споруда вірогідно була розібрана. Будинок мав набагато більші розміри ніж кенаса і домінував над нею, що не є принциповим для караїмської релігії. Проект було виконано за проектом громадського архітектора А.С. Панпулова, не виключено, що участь також приймав архітектор Ф.А. Троупянських, який здійснив з Панпуловим багато проектів. Споруда отримала дуже багато оздоблені фасади у стилі неокласицизму. Подібну мальовничість мали споруди і архітектора Ф.Л. Паппе. У плані будинок П-подібний із закругленим кутом на розі вулиць. Кут вінчає класична вежа-ротонда, перший поверх був призначений під крамниці, і містить дуже просторі приміщення. Судячи по розташуванню супермаркета по меншій мірі перший поверх складається з залізобетонного каркасу, не виключено що будинок є повністю на залізобетонному каркасі. Фасадні стіни 1-2 поверхів виконані з цегли, інші з вапняку. Прикраси татиньк виконані із штукатурки на основі бетону, не виключено, що використовувався Терезіт або Терра Нова.Автентичне фарбування будинку також збереглося.

У кутовій частині на розі вулиць на рівні другого поверху влаштовані дві пари барельєфів на тему  землеробства, мореплавства та виробництва – популярні тему капіталістичного часу. Автором барельєфів є невідомий скульптор П. Єфимов, про що свідчить надпис на одному з барельєфів. Подібні барельєфи присутні і на інших будівлях, наприклад у будинках Шестопала-Чернігова-Паппе (арх. Л.М. Чернігов, Ф.Л. Паппе, ск. І.П. Паоліні) та Актарових (арх. Р.А. Радбіль, 1913-1914 рр.). У фільонках будинку Караїмського товариства влаштовані гарні ліпні композиції, вежа композиційно підсилена напівкруглими фронтонами під якими розташовані букви “К” і “О”, що значить “Караимское общество”. Під дахом влаштований простий фриз з кахлі з зелених рамок на білому тлі, але на жаль фриз знаходиться у дуже поганому стані. Динамики фасаду надають призматичні еркери, а певну пластичність балкони із закругленими кутами. Над фризом влаштований аттик із розривами над еркерами. Первісно аттик прикрашали вази, але жодна не вціліла.  Дещо подібні вази ще залишилися на фронтонах будинку житлового комплексу ІІ-го товариства квартироспіввласників на вул. Пироговській, 5 (арх. Я.М. Пономаренко, В.І. Кундерт вірог. за участю А.С. Панпулова, 1912-1914 рр.). У аттику з боку Рішельєвської вулиці розташований ще один барельєф, на якому зображені янголи, що дують у труби.

З боку Троїцької вулиці у двох місцях встановлені автентичні таблички з адресою будинку, та зазначенням власників, а також таблиця, що рекламує архітектора.

У зоні проїзду на подвір’я споруда є дуже тонкою, фактично проїзд є аркою, яка несе декоративну роль. Можливо, що таке рішення було зроблено з метою надати більше простора для кенаси та не погіршити її зовнішній вигляд масивним брандмауером житлового будинку. З боку подвір’я фасади теж потиньковані, стіни прикрашені легким рустом фільонками та простим геометричним декором. Балкони з боку подвір’я обладнані тримачами квітів. У будинку влаштовано три під’їзди, які мають схоже оздоблення. Кутовий під’їзд із входом з боку проїзду є самий просторий, освітлення здійснюється за допомогою ліхтаря на даху. Середній під’їзд освітлюється звичайними вікнами, вхід до нього влаштований з боку подвір’я у наслідок розташування по фасаду великого магазину і не виключено, що первісно він мав вхід з фасаду. Крайній під’їзд схожий на середній, але вхід до нього влаштований з боку Рішельєвської вулиці. Стелі під’їздів вкрити стандартними ромбовидними кахлями із гарним облямуванням по периметру приміщеннь. Стелі виконані у стилі неокласицизму і прикрашені кесонами, сходи огорож є одними з самих мальовничих для 1910-і років. Аналогчні сходи були встановлені у будинку Софії Вольф на Ковальській вул., 52 (арх. А.І, Гольцвурм, арх. Ф.Е, Кюнер, 1913-1914 рр.), та подібні сходи у будинку Марії Значко-Яворської у Відраді (арх. Ф.Е. Кюнер, 1910-і рр.). Особливою майстерністю відрізняються двері квартир, які мають неперевершений дизайн і не схожі ни на які інші.

Вірогідно, що караїмське початкове училище переїхало у даний будинок після його спорудженння, але не відомо де саме воно могло розташовуватися. Враховуючи невелику кількість учнів достатньо було орендувати лише одну квартиру. Також у довіднику “Вся торгово-промышленная Одесса” на 1914 рік для училища вказується адреса Троїцька, 32 за якою розташований будинок Р.Л. Бухштаб, але вона могла бути помилковою або тимчасовою. У іншому випадку згаданий будинок Р.Л. Бухштаб став новою постійною адресою училища.

У будинку серед інших жителів мешкав лікар караїм С.І. Кефелі, який вів вдома приватну практику.

У будинку за адресою Троїцька вул., 30 були розташовані меблева крамниця Гітлі Грінберг та торгівля паливом Шмуля Клецького. Не виключено, що на ділянці існував ще один будинок з боку Троїцької перед кенаса, тоді скоріше за все зазначені заклади відносилися до даної споруди. З боку рішельєвської вулиці жодного закладу не вказано, що вірогідно пов’язано з тим, що до кінця 1913 року дані у довідниках стосовно даного будинку не встигли оновити. Подібна ситуація спостерігається і з будинком М.Л. Кемпе, арх. А.С. Панпулов, Ф.А. Троупянський, 1913 р.) для якого майже не вказані торговельні заклади.

Будинок Караїмського товариства є одним з найкращих прибуткових будинків у стилі неокласицизму модернової доби і вирізняється високим художнім виконанням. На жаль фасад будинку знаходиться у не дуже доброму стані, під’їзди втратили частину свого оздоблення і повні бруду.

Построенъ по проекту гражд. инженера А.С. Панпулова 1913 г.

Дом Одесск. Караимскаго Общества №33/31.

“П. Ефимов”, надпис на барельєфі з боку Рішельєвської вулиці.

Лытери у медальонах: К – караимское, О – общество.

Алегоричний барельєф “землеробство”, автор П. Єфімов.

Алегоричний барельєф “землеробство”, автор П. Єфімов.

Алегоричний барельєф “землеробство”, автор П. Єфімов.

Алегоричний барельєф “торгівля та індустрія”, автор П. Єфімов.

Алегоричний барельєф “торгівля та індустрія”, автор П. Єфімов.

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s