Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Гідропатичні заклади І.С. Ісаковича (1876 р., рек. вірог. 1913 р.)

Posted by Antique на четвер, 16 Січень 2014 р. (14:02)

Водолікарня І.І. Ісаковича, арх. А.А. Омаріні, 1876 р. Реконструкція, арх. вірогідно А.С. Панпулов, 1913 р., Преображенська вул., 45
Будинок на мапі
Стиль: романо-готичний стиль.

У 1861 році (за даними кніги “Одеса 1794-1894” у 1867 році) караїм Ісаак Соломоновича Ісаковича були відкриті гідропатичні заклади та лазні.  За даними В.І. Тимофієнко у 1876 році за проектом маловідомого архітектора А.А. Омаріні було споруджено будівлю ванних закладів. Вірогідно дані стосуються будівлі у романо-готичному стилі, що розташована з боку Преображенської вулиці. Ділянка також виходить на Ковальську вулицю де у 1901 році за проектом архітектора С.А. Ландесмана вірогідно замість старої будівлі було споруджено нову будівлю лазень. У закладі був басейн проточної води, який був відкритий з 15 травня по 15 вересня, здійснювалися електричні процедури та масаж.

У 1894 році заклади відвідувало 400 чоловик щорічно, а 40% процентів з них були іногородніми.

У 1905 році у гідропатичному закладі працювало три лікаря. Два лікаря працювало у чоловічому відділенні, одним з них був деякий Майзельс. Відділення працювало у 6:00-9:00 та у 16:00-18:00.
У жіночому відділенні працювала пані Маргуліс-Кіссер, а відділення працювало у 9:00-11:00 та у 16:00-18:00.
Півмісяця лікування коштувало 15 рублів, а місяць – 24 рубля.

За даними Сергія Котелко через деякий час заклади опинився у руках сина засновника Самойло Ісааковича Ісаковича. Він переобладнав заклади, придбав нині зруйнованую дачу на Французькому бульварі і одружився на Рахілі Сесменовні Мангубі, яка вірогідно є родичкою Самуїла Семеновича Мангубі, який проживав у квартирі власного будинку на Тираспольській вул., 12 (арх. вірогідно А.С. Панпулов, Ф.А. Троупянський, поч. 1900-х рр.). Також за даними Сергія Котелко Самуїл Ісакович загинув у автокатастрофі у 1910 році, а заклади отримав у спадок його син Олександр Самойлович Мангубі, який мешкав на вищезгаданій дачі (тел. 2-04). Олександр був людиною освіченою і рахувався членом ОВІРТТ. По меншій мірі у 1910-х роках у будинку жив управляючий гідропатичними закладами караїм Ісаак Банаєвич Леві.

Будівля водолікувальних закладів розташована на вузький ділянці і займає по васаду небагато простору, а дворове крило має велику довжин. Споруда у плані Г-подібна і має два поверхи. Фасад виконаний у суміши романських та готичних мотивів. Центральна частина має форму чотирикутної вежі і має підвищення над дахом. Кутові частини вежі та будинку були прикрашені осьмикутними рустованими колонами, нід дахом влаштований готичний фриз-машікулі, а на даху влаштований високий аттик з фільонками.

Вікна першого та другого поверхів первісно уявляли собою романські аркади, на жаль оригінальні рами вікон не були збережені. На першому поверсі обабіч брами були влаштовані входи до відділень, можливо, що лівий вхід вів до водолікарні, а правий до номерів та ванн.

Дворові фасади будинку до нашого часу втратили свою автентичність.

Не виключено, що наявний вигляд будівля отримала у 1887-1890 рр., коли архітектор М.Г. Рейнгерц спорудив для С.І. Ісаковича дачу на Французькому бульварі, яка мала схожий вигляд з будівлею гідропатичних закладів. У іншому випадку архітектор М.Г. Рейнгерц спорудив дачу у дусі будівлі водоліувальних закладів, якщо фасад закладів і дійсно розробив А.А. Омаріні. У 1910-х роках відбулося чергова реконструкція будівлі, про що свідчать ворота у стилі неокласицизму початку ХХ ст. Не виключено, що роботи були здійснені по проекту архітектора караїма А.С. Панпулова, який займався спорудженням будівель для караїмів. Також у довіднику В.А. Пилявського вказано, що А.С. Панпулов спорудив будинок на Льва Толстого, 13 для деякого І. Леві, однак за даною адресою проживав караїм Телал, а Ісаак Банаєвич Леві проживав у будинку гідропатичних закладів Ісаковича.

Споруда гідропатичних закладів І.С. Ісаковича має незвичний вигляд що було обумовлено її водолікувальною функцією. У Одесі споруда такого типу намагались надати яскравий вигляд і асоціювати їх з турецькими банями або давньоримськими термами. У давньому випадку можлива нестійка асоціація з давньоримськими термами, а неоготичний вигляд будинку був призваний надати споруді неповторного вигляду, тому що неоготичних будинків у Одесі було мало.

Дача Ісаковича (арх. М.Г. Рейнгерц, 1887-1890 рр.) на Францулькому бульварі, 49

Джерело: Валентин Карапива – Легенды Одессы. Ванна, мыло и вода — наши липшие друзья”. Информаційний портал “Одесская жизнь”.

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s