Одеса. Будинок А. і. А. Едліс (І-а пол. ХІХ ст. Рек. 1910-і рр.)

Будинок А. і А. Едліс, І-а пол. ХІХ ст. Реконструкція, арх. Ф.А. Троупянський, 1910-і рр., Утьосова вул., 11
Будинок на мапі
Стиль: неокласицизм.

Відомі власники ділянки:

• кін. ХІХ ст. – 1899 р. – С. і А. Вальц
• 1899 р. – 1902-1903 рр. – Г. Срібнер
• 1902-1903 рр. – Прасковья Федорівна Попова
• нач 1910-х рр.  – 1912-1913 рр. – Іван Юр’євич Попов
• 1912-1913 рр. – вірогідно до Жовтневої революції – Абрам Гершкович і А.Х. Едліси

Невелика ділянка на вулиці Утьосова, 9 змінила за початок ХХ ст. 4-5 власників. Скоріше за все це було обумовлено малими та невигідними для будівництва розмвірами ділянки, вона є дуже довгою та вузькою. У 1902 – 1913 роках ділянкою вролодіють Попови, причому у довідниках різних видавництв вказані у якості власників різні члени родини Попових. Останніми власниками ділянки Була родина Едлісів. Один із співласників Абрам Гершкович також мав власну ділянку з боку Базарної вулиці, 110, що примикала до спільної ділянки Едлісів на Утесова де й жив (тел. 19-62). Інший власник А.Х. Едліс жив у спільному будинку на Утесова, 9. Саме за адресою на вул Утесова, 10 була розташована пивоварня Абрама Едліса.

Вірогідно саме на замовлення останніх власників було споруджено або реконструйовано наявний двоповерховий Г-подібний у плані будинок. На жаль будинок Едлісів тільки частково зберіг свй первісний вигляд. Теоретично будинок повинний був мати проїзд до подвір’я, але у припустимому місці під фронтоном нині розташовані житлові приміщення. Існує певна вірогідність, що проїзду у цьому первісно неїснувало і використовувався проїзд у будинку співвласника на Базарній вул., 110, але за радянських часів існувала практика об’єднання сусідніх ділянок і влаштування у невикористовних проїздах додаткових житлових приміщеннь. Прикладом таких дій можє слугувати ділянка на Кінній вул., 24.
Первісне тинькування першого поверху будинку Едлісів знищено і первісно могло бути прикрашено рустом. Набагато краще зберігся другий поверх фасад якого прикрашений неокласичною ліпниною – невеликими розетками над вікнами та композицею у арковій фільйонці у ризаліті над вікнами. У ризаліті також влаштований балкон та тридільні вікна. Над другим поверхом розташовані залишки нібито напівмансардного або третього поверху. Враховуючи значність ліпнини у ризаліті можна зробити висновок, що за радянських часів будинок було надбудовано, але потім горище не використовувалось, або у випадку півноцінного поверху його розібрали. Так чи інакше надбудова над поверхом у нинішнього вигляді складає уявлення незакінченності споруди.

Щодо вірогідного архітектора будинку, то слід визначити два момента. 1. Декор будинку у значній мірі містить елементи у стилі неокласицизму, а не у модернізованих формах, що було притаманно тільки деяким з архітекторів. 2. Декор у фільонках під викнами та балкон містять риси Єгипетського стилю, що набув певне поширення у Одесі.

Однак скупність певних рис дозволяє стверджуватии, що будинок Едлісів був реконструйований архітектором Ф.А. Троупянським, такими рисами є огорожа балконів, яка має гірлянди під завитками, що є аналогічним дворовим огорожам балконів будинку братів Тарнополь (1911), композиції з вазою, яка присутня на головному фасаді того же будинку. Фільонки з гірлндами у тих же стилевих рисах зустрічаються у будинку Мандельблата (1912) та будинку т.д. “Авіч та Ізраільсон” (1910).

За деякими даними саме у цьому будинку жив Лазарь Йосипович Вайнсбейн який будучи пізніше артистом виступав під псевдонімом Утесов. У переліку пам’ятників однак вказаний будинок під номером 11. Неподалік, на вул. Заславського, 38 жив деякий Меер Мошкович Вайнсбейн, який міг бути родичем Лазаря.