Одеса. Прибутковий будинок П.Ф. Наумова (1893 р., 1912-1914 рр.)

Прибутковий будинок Павла Филиповича Наумова, арх. А.Е. Шейнс, 1893 р. Реконструкція, арх. Ф.А. Троупянський, 1912-1914 рр., Буніна вул., 20 / Рішельєвська вул., 16
Будинок на мапі
Стиль фасадів: еклектика / стиль інтер’єрів: неокласицизм.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури номер 743-Од (Наказ МКТ від 20.06.2008 № 728/0/16-08).

За даними В.І. Тимофієнко у 1893 році на ділянці Наумова було споруджено триповерховий флігель та двоповерховий будинок, але нині на ділянці присутні триповерхові будинки та двоповерхові крила. Не виключено, що флігель та крила були знесені, але можливо, що упорядник довіднику помилився і на для Наумова було споруджено наявний кутовий триповерховий будинок і двоповерховий флігель. У іншому випадку запис відноситься до іншої адреси. За переліком пам’ятників місцевого значення будинок Наумова було споруджено у 1895 році, але скоріше за все даний запис відноситься до готелю “Біржа” на розі вулиць Пушкінської та Буніна, 16.

Архітектор Альберт Шейнс займався спорудженням не дуже коштовних будинків, але мав величезний досвід у проектуванні різноманітних споруд. Навіть замовлення на низку коштовних будинків автор виконував у достатньо стриманій манері, але спільно з тим фасади мали пропорційне та збалансоване оздоблення.

У 1890 році А.Е. Шейнс спорудив для С. Райха дуже вишуканий чотириповерховий будинок з житловою мансардою та вежоподібним еркером. Фасади отримали ренесансний вигляд з елементами рококо над вікнами останнього поверху. Подібний фасад отримав і споруджений у 1893 році будинок Наумова. Оздоблення фасадів було спрощено, замість пілястрів були влаштовані рустовані лопатки, сандріки стали менш важкими, замість еркеру було зрізано кут. Вірогідно на таке вирішення кутової частини вплинув будинок Баржанського (арх. Ф.В. Гонсіоровський ,1880-і рр.), якій має схожій силует.  У іншому ж оздоблення будинку Наумова є аналогічному будинку С. Райха.

У 1912 році на ділянці почалося спорудження за проектом Ф.А. Троупянського триповерхового магазину мануфактури Я.А. Гальперіна та внутрішня реконструкція житлового будинку. Будинок отримав нове оздоблення під’їзду, нові стулки брами, планування приміщень вірогідно теж було змінено. Ф.А. Троупянський встановив двері достатньо самобутнього дизайну та огорожу сходів власної розробки, аналогічні огорожі можна зустріти у будинках братів Тарнополь (1911 р.), М.Л. Кемпе (1913 р.) та магазину Я.А. Гальперіна, що розташований на той же ділянці Наумова. Сходові майданчики виконані з мозаїки за виключенням майданчику між 2 та 3 поверхами, що вірогідно обумовлено вибіркової реконструкцією майданчиків.

Будинки на кутових ділянках у діловому кварталі міста, який приблизно обмежувався Приморським бульваром, вулицями Преображенською, Жуковського та Карантинною балкою звичайно містили велику кількість контор та торговельних закладів і будинок Павла Наумова не був виключенням.

У 1898 році у будинку жив та вів приватну практику лікар-венеролог Лейба Олександрович Соловейчик, який згодом влаштував у будинку лікарню по сечостатевим, венеричним та кожним хворобам. У 1907 році години приватного прийому лікаря 10:00-13:00 та 16:00-18:00, а у лікарні  8:00-10:00 та  18:-20:00. Консультація коштувала 30 копійок. Між 1911 та 1913 роками лікарня переїхала у прибутковий будинок Артура Антоновича Анатри, але Соловейчик продовжував жити у будинку Наумова. У тому же році у будинку працювала кравецька майстерня С. Юварлака, магазин чоловічих головних уборів З.М. Висоцького.

Між 1906-1907 роками у будинку розмістилося представництво н’мецької компанії “AEG”, яке у Російській імперії була зарегістрована під назвою Російське товариство “Всезагальна компанія електрики”. Між 1908 та 1909 роками представництво переїхало у будинок М.А. Карасік на Рішельєвській вул., 14. Раніше, у 1903-1905 роках воно було розташоване у будинку О. Здздеховської на  Єлісаветинській вул., 9.

У 1913 році у будинку розміщувались:

• зуболікувальна школа та зуболікувальна клініка доктора А.Л. Редальє (тел. 36-52)
• типо-литографія Іоіля Гурвіца та Льва Оргєевського (тел. 43-31)
• модна майстерня, яка перебувала у оренді М. Ментишевської у М. Волокоса (або Волокола)
• електротехнічна контора братів Беркович (тел. 47-87).

Деякі жителі будинку у 1913 році:

• власник ділянки Павло Филипович Наумов
• власник модної майстерні М. Волокол
• член ОВІТТ Геннадій Горнеман
• співвласник типо-литографії Л. Оргєевський
• лікар-венеролог Лейба Олександрович Соловейчик

У ІІ-й половині ХХ ст. перший поверх будинку приєднали до універмагу “Дитячий світ” (сусідня будівля колишнього магазину Гальперіна).

Довідник “Вся Одесса”, 1899 р.

Довідник “Вся Одесса”, 1899 р.

Довідник “Вся Одесса”, 1900 р.

Довідник “Вся Одесса”, 1908 р.

Довідник “Вся Одесса”, 1910 р.

Довідник “Вся торгово-промышленная Одесса”, 1914 р.

Вид з боку вулиці Буніна. Початок 1890-х років, після сніжної бурі.

1890-і рр.

Кадр з фільму “Город с утра до полуночи”, 1976

Вірогідно даний флігель також було споруджено архітектором А.Е. Шейнсом.