Одеса. Прибутковий будинок М.-А. А. Шифф-Райзмана (1911 р.)

Прибутковий будинок М.-А. А. Шифф-Райзмана, арх. А.С. Панпулов вірогідно за участю Ф.А. Троупянського; Будівництво: вірогідно Ш.Е. Каменецький, 1911, Успенська вул., 27
Будинок на мапі
Стиль: неокласицизм.
Атрибуція проведена Дмитром Борисовичем Шаматажі.

Відомі власники ділянки:

• кін ХІХ ст. – 1902-1903 рр. А. Воллєрнер
• 1902-1903 рр. – 1906-1907 рр. – А. Дулов
• 1906-1907 рр. – вірогідно до Жовтневої революції – Мендель-Авраам Аббович Шіфф-Райзман

За даними В.І Тимофієнко триповерховий будинок на Успенській вулиці, 27 було споруджено Ш.Є. Камєнецьким у 1911-му році, однак у довіднику В.А. Пилявського у якості архітектора вказується Ю.М. Дмитренко. В.А. Пилявський помилився, архітектор Дмитренко спорудив у тому же році будинок на сусідній ділянці для італійця А.А. Анатри, а будинок під №27 належав єврею М.-А. А. Шифф-Райзману. Хоча обидва будинки було споруджено у ретроспективному стилі, але будинок Шифф-Райзмана виконаний у стилі типового модернізованого неокласицизму, тоді, як споруди Дмитренко мають велику схожість з будинками періоду еклектики.

Фотографу Дмитру Борисовичу Шаматажі у деякому зошиті з планами будівель, що зберігається у одеській Національній науковій бібліотеці ім. Горького вдалося знайти ескіз фасаду будинку, у якому зазначений автор споруди, але надпис зберігся лише фрагментарно і нагадує прізвище “Панпулов”. За аналізом споруди, який був проведений автором цього блогу на предмет належності до творчої спадщини архітектора А.С. Панпулова даний будинок і дійсно було запроектований А.С. панпуловим. По це говорить загальна композиція із напівколонами у простінках, яка найбільш за все нагадує прибутковий будинок торгово-промислового товариства “А.К. Дубінін” побудованого у тому же році. Також притаманним даному архітектору є декоративне оздоблення кромок віконних отворів, застосування аркових вікон, огорожі балконів верхніх поверхів, характерне тинькування дворових фасадів, примхливе геометричне членування вікон під’їзду. Можливо участь у проєктуванні також приймав архітектор Ф.А. Троупянський, якій часто працював з архітектором А.С. Панпуловим. Безпосередньо схожим на його творчість є напівкруглий ризаліт у задньому дворовому крилі, якій є схожим на ризаліт будинку Х.Г. Вольфа на Разумовській вул., 33 (арх. Ф.А. Троупянський, А.І. Гольцвурм, 1910-і рр.).

Вірогідно що участь архітектора Ш.Е. Каменецького складалась у наглядом за будівництвом або у виконанні підрядних робіт. У довіднику Вся Одеса, 1914 р. ініціали архітектора вказані не як Ш.Е., а С.І., причому інженер-архітектор Семен Ілліч Каменецький проживав саме у даному будинку, а у його квартиру було проведено телефону лінію номер 39-43. Не виключно, що С.І. Каменецький був євреєм, а Семен Ілліч – це російськомовний аналог єврейського Шимон Еліяхович, або польського – Шимон Еліашович (наприклад Szymon Eliasz Kamieniecki) .

У будинку серед інших жителів жив І. Берштейн, командир 16-го стрілецького Імператора Олександра полку полковник Георгій Миколайович Мірановський (тел. 24-13), акушерка А.М. Керцман-Лівшиць, голова правління  і директор розподільного товариства “Генрі Редерер” Михайло Якович Розенберг (тел. 51-53).

16-й стрілецький Імператора Олександра полк був розташований у колишній складській будівлі, яка розташована на вул. Новосельського. 64 і є достатньо віддаленою від місця мешкання полковника Г.М. Мірановського, який був згоден їздити до місця роботи через все місто тому, що йому вірогідно подобався район біля Олександрівського парку (парк ім. Т.Г. Шевченко).

М.Я. Розенбрг був промисловцем, директором лікеро-горілчаного заводу на старосінній площі та товариства “Генрі Редерер” з виробничими міцностями на Французькому бульварі, 32. Товариство виникло у 1897 році, а Я.М. Розенберг (батько М.Я. Розенберга) був одним з його членів. Товариство виготовляло шампанське із французького виноматеріалу винороба Генрі Редерера. Після винної кризи 1902 року Генрі Редерер і частина інших акціонерів залишила товариство, але М.Я. Розенберг спромігся зробити товариство рентабельним, однак фактично він та його родина стали власниками підприємства. Після смерті Я.М, Розенберга його власність у спадок отримав син М.Я. Розенберг. У 1911 році на його замовлення була споруджена нова будівля контори “Генрі Редерер” у Відраді, а сам він проживав достатньо недалеко від неї у будинку Шифф-Райзмана.

На ділянці Шифф-Райзмана розташований головний будинок та флігель. Головний будинок П-подібний має чотири поверхи та житловий підвал, перший поверх є схожим на крамничний, але первісно входів з боку фасаду не існувало і таким чином перший поверх був суто житловим. Ліве крило будинку є дещо довшим ніж праве і у даній частині є розкріпований. У розширеній частині влаштовані малокоштовні квартири із входом з боку службового крила.

Головний фасад будинку має двочастну композицію, особливістю якої є виражений пріоритет верхніх двох поверхів, тоді як два перших поверхи уявлені у якості цоколя. Така виразність досягнута більш вільною та розвинутою композицією декоративних елементів на верхніх поверхах, що протипоставлена скупому декору 1-го та 2-го поверхів. Найбільшу увагу пригортає колонада з напівколон іонічного ордеру, яка переходить у пілястри у області ризалітів на кутах. Різаліти увінчані фронтонами у стилі модернізованого неокласицизму. достатньо цікавою є широкий балкон другого поверху, який дозволяє припустити, що на другому поверсі існувала лише одна квартира у який проживав сам власник. Огорожа даного балкону виконана у стилі ар-деко, який тоді у архітектурі ще не виділився у самостійний стиль.

У правій частині головного крила у підвалі розташована квартира яка освітлюється за допомогою приямків як з боку вулиці так і з боку подвір’я. Автентичні огорожі приямків збереглись.

Достатньо цікавим є не тільки головний фасад будинку, але й його подвір’я – крила будинку Шіфф-Райзмана споруджені у пластичних формах з закругленнями на кутах. Сходова клітка заднього крила виявлена назовні напівкруглим ризалітом. У дверях і вікнах сходових кліток влаштовані рами з візерунчастим геометричним членуванням. У сегментах вікон первісно знаходилось кольорове скло. Цікавою прикрасою дворових фасадів є напівкруглі вікна другого поверху.

Стулки брами не дуже відповідають оздобленню фасаду і виконані у стилі рококо. Складається враження, що стулки були запозичені з попередньої споруди, або іншого будинку, що могло відбутися і за радянських часів. Стіни дворового проїзду прикрашені неокласичними осьмикутними картушами, двері головного під’їзду не збереглись. Сходова клітка будинку розташована над проїздом і до неї веде дуже великий вестибюль. Таке рішення дозволило рівновигідне планування квартир 2-4 поверхів, однак квартира першого поверху у наслідок цього займає значно меншу площу, а вікно вестибюлю виходить на балкон однієї з квартир другого поверху. Нині освітлення вестибюлю погіршилося завдяки тому, що власники квартири замурували згадану частину вікна. Також з вестибюлю можна потрапити до квартири підвалу до якої ведуть вниз два марші сходів.

Сходова клітка має закруглений бік з боку вікон і дуже нагадує сходову клітку будинку Х.Г. Вольфа на Розумовській вулиці (арх. Ф.А. Троупянський, А.І. Гольцвурм, 1910-і рр.). Стіни на майданчиках, на які виходять двері квартир прикрашені декоративними нішами. Сходи виконані у стилі декоративного модерну, що за композицією нагадують ті, що встановлені у будинку О.О. Коссаговської, однак вирізняються меншою декоративністю. На останньому нижньому марші сходи закінчуються не декоративною композицією, а закругленням на кшталт споруд 1920 – 1930-х років.

У бічних крилах головного будинку влаштовані службові сходи із типовими огорожами доби еклектики.

Дворовий флігель має лише три поверхи, що можливо зроблено з метою кращої інсоляції, тобто подвір’ї не перетворилося у колодязь. У центрі споруди влаштовано подвір’я, яке є дуже щільним. Огорожі сходів. що складаються з окремих балясин самобутнього дизайну, який віддалено схожий на один з поширених дизайнів огорож. Збереглися кольорові елементи у вікнах під’їзду, натомість від автентичних дверей залишилося лише декілька фрамуг.

Будинок є одним з самих яскравих будинків ретроспективної доби і вирізняється високим художнім смаком, самобутністю та монументальністю. У низки декоративних елементів будинку помітні риси стилю, який у міжвоєнні роки отримає назву Ар-деко. Подібну схожість з ар-деко також має прибутковий будинок А. Рабіновича на Французькому бульварі, 11б (арх. М.І. Лінецький, 1910-й р.). Також помітно, що автори будинку Шифф-Райзмана велику увагу надавали функціональності споруди, що стало пріоритетнім у проектуванні будівель у міжвоєнні часи. Таким чином не зважаючи на цілком ретроспективний вигляд дана споруда була новаторською у архітектурі Одеси.

Огорожа приямку.

Вид на дворовий фасад головного будинку.

Вид на дворовий фасад лівого крила головного будинку.

Вид на дворовий фасад правого крила головного будинку.

Вид на дворовий фасад правого крила головного будинку.

Двері службових сходів у лівому крилі головного будинку.

Вид на дворовий флігель та бічні крила головного будинку.

Вид на дворовий флігель та бічні крила головного будинку.

Парадний під’їзд головного будинку. Вид на марші, що ведуть до квартири підвалу.

Парадний під’їзд головного будинку. Вид на марші, що ведуть до квартири підвалу.

Парадний під’їзд головного будинку. Вестибюль, від у бік вулиці. Вхід до під’їзду розташований у дальній стіни праворуч. Металевими ґратами огорожені сходи, що ведуть до квартири підвалу.

Парадний під’їзд головного будинку. Вестибюль, від у бік подвір’я. Вікно вестибюля виходить на балкон квартири другого поверху і нині  у даній частині  замуровано.

Парадний під’їзд головного будинку. Вестибюль, від у головної сходової клітки.

Парадний під’їзд головного будинку. Головна сходова клітка, майданчик між першим та другим поверхами, вид у бік вестибюля.

Парадний під’їзд головного будинку. Головна сходова клітка, майданчик між першим та другим поверхами.

Парадний під’їзд головного будинку. Головна сходова клітка, майданчик між другим та третім поверхами.

Парадний під’їзд головного будинку. Головна сходова клітка, майданчик між третім та четвертим поверхами.

Стеля парадної сходової клітки. Первісне оздоблення втрачено.

Оздоблення стіни біля входів до квартир.

Вікно другого поверху службового під’їзду правого крила головного будинку.

Вікно другого поверху службового під’їзду лівого крила головного будинку.

Вікно четвертого поверху службового під’їзду лівого крила головного будинку.

Двері до службових приміщень одної з квартир.

Автентичні міжкімнатні двері.

Автентична фрамуга вікна другого поверху.

Під’їзд флігеля.

Під’їзд флігеля.

Під’їзд флігеля.

Під’їзд флігеля.

Під’їзд флігеля.

Під’їзд флігеля.

Під’їзд флігеля.

Під’їзд флігеля.

Під’їзд флігеля.

Під’їзд флігеля. Від автентичних дверей залишилися тільки фрамуги.