Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Прибутковий будинок Ж. А. Наума (1911 р.)

Posted by Antique на П’ятниця, 22 Листопада 2013 р. (17:37)

Прибутковий будинок Жака Абрамовича Наума, нагляд: А. С. Панпулов, 1911 р., Військовий узв., 3
Будинок на мапі
Стиль: неокласицизм.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури номер 151-Од (Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.)


Відомі власники ділянки (виходила також у Воронцовский пров., 4):

  • кін. ХІХ ст. – 1906-1907 рр. – Г. Рафалович
  • 1906-1907 рр. – 1908-1909 рр. – Єл. Кусса
  • 1908-1909 рр. – до Жовтневої революції – Жак Абрамович Наум

До 1910-х років забудову Військового узвозу складали старі двоповерхові будинки, які не вирізнялися мистецькими якостями, а сам узвіз користувався популярністю у основному серед матросів, які відвідували кабаки та казино у навколишніх будинках, однак ділянки належали дуже багатим власникам, тому що ділянки також виходили і на Воронцовський провулок, який знаходиться безпосередньо за Приморським бульваром. На ділянці № 3 на плато у 1899 році за проектом архітектора Д.Я. Клімова було споруджено великий будинок з простим фасадом для Г. Рафаловича, на узвозі у ті часи вірогідно існувала проста споруда. Нетривалий час ділянкою володіла Є. Кусса.

У 1908-1909 роках ділянку №3 викупив Жак Абрамович Наум, який оселився у колишньому будинку Рафаловича у Воронцовському узвозі.У 1911-му році на достатньо незручній ділянці на схилі узвозу був споруждений триповерховий будинок під наглядом архітектора А. С. Панпулова. Оздоблення фасадів є цілком іншин, ніж наступні його проекти і не відомо, чи був він автором даного будинку, або лише здійснював нагляд. Фасад у більшій мірі характерен для творчості Ф. Е. Кюнера: площинність декору, багата палітра фактур, дизайн металевих елементів. Жак Абрамович Наум спільно з Оленою Іванівною Шаміє був власником миловарного заводу на вул. Чорноморського козацтва, 56 (нині не існує), а контора підприємства була розташована окремо у власному будинку Олени Шаміє на Садовій вул., 14 (тел. 22-35).

Фасад будинку було виконано у стилі неокласицизму, перший поверх, що у правій частині будинку перетворюється у підвал майже ніяк не оздоблений. Другий поверх рустований під цоколь, між другим та третім поверхами проходить притаманний для А. С. Панпулова фільончастий фриз, у даному випадку ньому розміщено лаврові гірлянди. Верхні поверхи вкриті фактурним тиньком та фільонками з геометричним декором. У верхній частині простінків між вікнами четвертого поверху влаштовані стилізовані іонічні капітелі подібні тим, що прикрашають будинок Телала на вул. Льва Толстого (арх. А.С. Панпулов ,1914). Більш цікавий декор влаштований у ризалітах влаштованих по краям будинку. У фільонках розміщений декор із ліпними гірляндами, обабіч аркового вікна четвертого поверху влаштовані гарні медальйони. Карниз над ризалітами розривається. Вікна у ризалітах мають велику ширину. дещо подібне був прикрашений центр фасаду, ще влаштований щипець, який схожий на щипці романської архітектури. Даний щипець спільно із тьмаво сірим кольором фасаду надає будинку похмурий вигляд. Як і у ризалітах верхні вікна будинку мають аркові отвори, а у щипці первісно була розміщена ліпна композиція від якої майже нічого не залишилося.

У плані будинок Ш-подібний із двома окремими подвір’ями, такий план вірогідно утворився при з’єднані двох П-подібних секцій будинку. У споруді є три під’їзди навпроти кожного із дворових крил. Входи до центрального та правого під’їздів розташовані  з боку вулиці, а вхід до лівого під’їзду розташований у арці проїзду до сусіднього будинку. Ще один проїзд влаштований у центральному дворовому крилі для сполучання обох дворів.  Дворові фасади оздоблені профілями, слухові сходи розміщені у закруглених ризалітах. На верхніх поверхах було споруджено дворівневі кімнати для прислуги. Подібна площинність фасадів та аналогічний дизайн огорожі сходів зустрічаються у будинках Ламзакі (арх. А. І. Гольцвурм, 1910 р.) та В. К. Веліканова (арх. Ф. Е. Кюнер, 1912 р.), та у будинку Тарасевича на вул. Буніна (арх. З. І. Шульмейстер, 1912 р.). Дизайн сходів на відміну від неокласичного фасаду виконані у стилі модерну. Такий дизайн сходів зустрічається також у маленькому містечку Болехів у садибі часів Австро-Угорщини, з чого очевидно, що даний дизайн був розроблений десь у Європі.

До двох периметральних під’їздів із входом з вулиці ведуть майстерно виготовлені двері у стилі геометричного модерну, аналогів яким у місті немає. За дверцями влаштовані вузькі вестибюлі, стелі яких прикрашені мальовничими фресками рослинного характеру. Вхід до центрального під’їзду влаштований у центральний арці будинку, панно на стелі відсутнє. Всі під’їзди розташовані всередині будинку у місцях з’єднання крил подібно тому, як це робиться при Т-подібному плануванні, відповідно цьому сходи освітлюються ліхтарем на даху.

Входи до квартир дворових крил розташовані на так званих міжповерхових майданчиках, для чого дані крила розташовані на іншому рівні, ніж головне крило.

Будинок Жоржа Наума, вирізняється нетиповим силуетом, гарною композицією та є прикрасою Військового узвозу.

Простір у щипці. Залишки ліпного лаврового вінка.

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s