Одеса. Будинок М. Ю. Бомзе (1905 р.)

Будинок Мейліха Юзефовича Бомзе, арх. ймовірно Л. М. Чернігов, С. В. Шестопал, нагляд: А. В. Юргевич, 1905 р., Олександрівський пр., 12 / Єврейська вул., 49 / Нечипуренка пров., 5
Будинок на мапі
Стиль: модерн.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення номер 253-Од (Наказ МКТ  №728/0/16-08 Від 20.06.08 р.).

Відомі власники ділянки:

• ХІХ ст. – Жебрак
• кін. ХІХ ст. – 1902-1903 рр.  – спадкоємці Жебрака
• 1902-1903 рр. – вірогідно до Жовтневої революції – купець ІІ-ї гільдії Моріц (Мейліх) Йосипович (Юзефович) Бомзе і Лея Елевн. Бомзе

Всю першу половину першої декади ХХ ст. ділянками під сучасними номерами №12 та №14 на розі Олександрівського проспекту Єврейської вулиці та провулку Нечипуренко володіли спадкоємці деякого Жебрака. У ті часи на ділянці були розташовані торговельні будівлі, що були споруджені ще у 1930-х роках архітектором Ф.К. Боффо. Між 1902 та 1903 роками ділянку №12 придбав єврей Мейліх Юзефович Бомзе, який займався торгівлею мануфактурою та сукном. У 1907-1908 роках Бомзе придбав ділянку на протилежному боці Олександрівського проспекту №13, яка до того належала деякому Туршу.

У 1907 році існували магазини на Ніжинської вулиці і на Олександрівському пр., 14. У 1910-х році – магазин на власній ділянці на Олександрівському пр., 13 та магазин на Торговій вул., 30. У 1912-1913 роках магазин на Торговій переїхав у будинок №21 на той же самій вулиці. У довідниках також вказується телефон квартири власника 16-31, та телефон 47-31, якій міг бути встановлений у магазині на Торговій вулиці. Також у довідниках іноді замість Мейліха Бомзе вказується його син Мойсей (Михайло) Моріцович (Мейліхович) , можливо у 1910-х роках батько вже відійшов від справ.

У 1913 році у провулку віце-адмірала Жукова, 6 проживав Семен Гейнихович Дашевський, який був одним із працівників магазину Бомзе. На Малій Арнаутській вул., 98 проживав Борис Єф. Когон. На Успенській вул., 113 мешкав Макс Григорович Левіт,

На Торговій вул., 21 у 1914 році працював Є.С. Бархат, що жив на Торговій вул., 34. Йосип Іванович Шульга, який жив на Ніжинській вул., 30 вірогідно також працював у магазині на Торговій вулиці.

У 1905 році на замовлення Мейліха Бомзе було споруджено великий триповерховий будинок у стилі модернізованої еклектики, який зайняв більшу частину ділянки і лише з боку провулку Нечипуренка залишився старий будинок 1830-х років. Техніка у який виконано ліпні елементи, а також фронтон на куті є дещо схожими з аналогічними елементами оздоблення прибуткового будинку О.П. Руссова на вул. Коблевській, 38а (арх. Л. М. Чернігов, 1907 р.) і таким чином даний будинок можна віднести до творчості Л. М. Чернігова. Нагляд здійснював А. В. Юргевич, послугами якого Чернігов користувався у той час. Також дозвіл на склад будматеріалів було доручено отримати С. В. Шестопалу, з яким Чернігов побудував спільний будинок у 1911—1912 роках.

Газета “Одесские новости” № 8319 від 15.01.1911

Пожежа, що сталася вчора вночі в Авчінніківському провулку в будинку Бомзе, була погашена лише на світанку. Пожежникам вдалося відстояти житлові приміщення. Згоріла кухня мешканця Штернберга, простінки і частина горища. Серед сплячих мешканців будинку стався переполох. Збитки від пожежі незначні. Будинок застрахований в суспільствах” Волга ” і “Саламандра” в 80 тисяч рублів”.

Хоча з боку Авчінніковького провулку розташований невеликий будинок Бомзе, але великий розмір страховки, вказує на те, що горів прибутковий будинок, що виходить на Олександрівський проспект.

Перший поверх будинку є торговельним, інші два – житловими. У обох крилах будинку влаштовано по одному під’їзду, у крилі з боку Єврейської вхід до під’їзду розташований з вулиці, а у крилі по Олександрівському проспекту вхід влаштований з боку подвір’я. Під’їзди частково розташовані у ризалітах, що виступають у бік подвір’я. В’їзд до ділянки влаштований у старому будинку, що розташований з боку провулку.

Фасади виконані у стилі модернізованої еклектики. Декор змінюється ярусами і є достатньо одноманітним, але будинок має гармонійний вигляд завдяки пластичності форм, витонченості ліпних елементів та вдалим пропорціям. Виразність будинку у архітектонічному плані надають три ризаліти, які розташовані по краям будинку. Кожний з ризалітів увінчаний пластичним шоломоподібним фронтоном у якому розташована кругла люкарна у фільйонці, що заповнена ліпним декором. Вірогідно шоломоподібні форми та пласке декоративне оздоблення були запозичені з німецької архітектури.

Перший поверх вирізняється від усіх інших, він вкритий лінійним фактурним рустом, а отвори магазинних вікон закінчуються трапецоїдними панелями. Лише вхід у крамницю на зрізаному куті будинку вирішений у вигляді пластичного порталу, що за формою повторює розташований над ним фронтон на даху. Другий поверх заповнює аркада розкріпованих вікон з лучковими отворами, які прикрашають замки з ліпними рослинними візерунками у стилі модерну. По віконним простінкам простягнулися горизонтальні стрічки – поширений прийом часів модерну. Вікна третього поверху є прямокутними а їх отвори також розкріповані, під ними влаштовані фільонки які можливо первісно були заповнені ліпниною по периметру. Фільонки органічно з’єднані з замковими каменями вікон другого поверху. Над останній поверхом влаштований ряд фільонок із готичними консолями у простінках, не виключено, що всередині даних фільонок були розташовані люкарни горища.

На початку ХХ ст. у будинку жив купець ІІ-ї гільдії Липа-Мойше Міхелевич Лівшиць, який тримав крамницю у сусідньому будинку на Олександрівському проспекті, 14 і мав великий власний будинок на Троїцькій вулиці, 60 (арх. Л.М. Чернігов, 1910-й р.).

У 2000-х роках сусідній будинок по Олександрівському проспекту, 14 біло реконструйовано, а верхній частині його фасаду було надано аналогічний вигляд, що і фасаду будинку Бомзе за рахунок чого створюється помилкове враження, що цей будинок  частиною будинку Бомзе.

Будинок М. Ю. Бомзе є одним із самих нетипових будинків Одеси і відрізняється від інших споруд особливою пластичністю та оригінально поєднаних ретроспективних елементів з декором доби модерну.

Джерело: “Вся Одесса”, 1899. На даній ділянці і до спорудження будинку Бомзе існували деякі магазини.

Джерело: “Вся Одесса”, 1910

Джерело: “Вся Одесса”, 1910

Джерело: “Вся Одесса”, 1910

Вид з боку дворового проїзду.