Одеса. Міське початкове училище №25 “Розумовське” (1900-і рр.)

Міське початкове училище №25 “Разумовське”, арх. К.М. Попов, 1900-і рр., вул. Разумовська, 23
Будинок на мапі
Стиль: модернізована еклектика.

Відомі власники ділянки:

• кін. ХІХ ст. – 1902-1903 рр. – Ф. Фішер
• 1902-1903 рр. – 1906-1907 рр. – А. Коцубей
• 1906-1907 рр. – до Жовтневої революції – Костянтин Пасхалідович Кріона

У 1906 році ділянка на вул Размуовській, 23 була придбана греком Костянтином Кріоні, який жив на Пантелеймонівській вул., 16, де розташовані достатньо прості житлові споруди. У місті також жили і інші представники прізвища Пасхаліді, які вірогідно походили з однієї родини. Брат Костянтина Кріона купець 2-ї гільдії Полівій Кріона жив у будинку у Красному пров., 1, працював у Грецькому генеральному консульстві і тримав комісійну контору, яка займалася імпортом. Його син Олександр жив у тому же будинку і був членом Бельгійського анонімного товариства пробкової мануфактури. Інший брат Георгій жив на вул., Пастера, 50 і був членом Купецького зібрання. На вул. Степовій., 29 жив К.А. Кріона, який працював лікарем для бідних і займався приватною практикою.

На той же вулиці на межі ХІХ – ХХ століть на ділянці №36, що належала Н. Гелітовській було розташовано міське початкове училище №25 “Розумовське”. Народні училища у більшості своєї були розташовані на приватних ділянках, а не на міській землі по причині численності таких закладів, для яких не завжди були кошти на придбання необхідної ділянки. Проте практикувалось спорудження навчальних споруд на орендованій частині ділянки. На таких ділянках звичайно були розтвшовані як житлові споруди, що залишались під керівництвом власника, так і ділянка з будівлею училища, за оренду якого місто сплачувало власнику.

Однак на ділянці Н. Гелітовській училище вірогідно було розташовано у пристосованих житлових приміщеннях і у 1900-х роках воно переїхало у нову спеціалізовану будівлю на ділянці К.П. Кріони. Скоріше за все спорудження відбулося після придбання у 1906-1907 роках Костянтином Кріоною ділянки №23 у А. Коцубея (вірогідно українець). Більшу частину ділянки займає триповерховий прибутковий будинок із флігелем, а у задньої межі ділянки було споруджено двоповерхову будівлю початкового училища. Автором споруди училища скоріше за все був той же самий архітектор, що і у житлового будинку – архітектор К.М. Попов, який працювавпереважно у стилі еклектики. Головний фасад житлового будинку було вирішено у суміші даних стилів, а будівлю училища було споруджено у стилі своєрідної модернізованої еклектики, що існувала у Одесі на початку 1900-х років, причому за зовнішнім виглядом будівля дуже нагадує перебудований у 1903 році прибутковий будинок Прокудіна авторства В.І. Прохаски.

Фасад будинку є одноманітним, декоративне оздоблення змінюється ярусами. На жаль фасад не ремонтувався з часів спорудження будівлі і втратив частину оздоблення. Над вікнами першого поверху на штукатурці викреслені віяльні замки, між вікнами двох поверхів влаштовані фільонки у стилі модерну, які у верхній частині були прикрашені діамантовими блоками, вікна другого поверху розташовані у фільонках, верхня межа яких уявляє собою ряд дентикул. Міжвіконні простінках другого поверху прикрашають готичні розетки.

Після Жовтневої революції ділянку було націоналізовано, а училище перейменовано у Трудову школу №61. У 1929 році школа змінила назву на “трудшкола № 90 із російською мовою навчання”. Також у 1929 році за даною адресою згадується школа для малолітніх підлітків 14-16 років №17.

Будинок міського  початкового училища №25 є однією з небагатьох навчальних споруд доби модерну у Одесі та унікальним оздобленням, яке відповідає добі раннього модерну.