Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Прибутковий будинок М.Ц. Бєліковича у пров. Богданова, 4 (поч. 1900-х рр.)

Posted by Antique на середа, 16 Жовтень 2013 р. (17:05)

Прибутковий будинок Миколи Цезаровича Бєліковича, арх. Ф.А. Троупянський вірогідно за участю В.О. Домбровського, 1900-і рр., Богданова пров., 4
Будинок на мапі
Стиль: модерн.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення номер 108-Од (Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.).

Відомі власники ділянки:

  • до 1898 р. –  1900 р. спадкоємці Дойча
  • 1900 р. – 1902-1903 рр. – спадкоємці Жалковські та І. Федоров
  • 1902-1903 рр. – раніше 1910-го р. – Микола Цезарович Бєлікович
  • раніше 1910-го р. – вірогідно до революції – Давид Гершкович та Абрам Гершкович Ганеліни

У ХІХ ст. нинішні ділянки №4, №6 та №8 по провулку Богданова були однією ділянкою, яка наприкінці ХІХ ст. належала спадкоємцям Дойча, а невдовзі спадкоємцям Жалковським та деякому І. Федорову, і скоріше за все Жалковські та Федоров були тими самими спадкоємцями Дойча. Між 1901-1903 роками ділянка була розподілена на три частини, а спадок був проданий поручику Миколі Цезаровичу Беліковичу, який у довіднику “Вся Одеса” видавництва “Одесскія новости” з даними актуальними на 1910 рік вказаний як поручик у відставці. Також М.Ц. Белікович був членом товариства допомоги нужденним учням гімназії А.В. Камінської. Головою товариства був брат Бєліковича Петро. Жиноча гімназія ім. А.В. Камінської була заснована М.А. Бальц і була розташована на вул. Льва Толстого, 8 де нині знаходиться середня школа №47. Товариство було розташоване у будинку на Коблевській вул., 41 де також жив Петро Цезарович Бєлікович (тел. 24-84) і можливо воно збиралося на його квартирі. Сам М.Ц. Белікович жив у будинку М.М Абдулова на Дігтярній вул., 10 не зважаючи на те що на трьох власних ділянках у провулку Богданова він спорудив набагато більш вишукані чотириповерхові прибуткові будинки. Також М. Ц. Бєлікович у 1902 році на вул. Маразліївській, 5 спорудив чотириповерховий прибутковий будинок.

Вірогідно будівництво нових триповерхових типових за планами будинків почалось відразу після придбання ділянок Миколою Бєліковичем у 1902-1903 роках. Проект було виконано архітектором Ф.А. Троупянським, про що свідчать чіткі лінії розкріповок прямокутних віконних отворів, форма та декоративне оздоблення дворових фасадів, а також оздоблення будинку №4, яке є варіацією будівлі Товариства взаємної допомоги прикажчиків-євреїв (1901-1902 рр.). До того ж дані споруди споруджувались у ті же самі роки. Всі будинки Миколи Беліковича отримали різні фасади, але у конструктивному плані №4 та №6 є ідентичними, а №8 є кутовим і тому має дещо іншу конфігурацію при подібному оздобленні під’їздів.

Вірогідно у 1911 або 1912 роках Микола Белікович вмирає, у 1911 році ділянки №6 та №8 були продані нотарю Адаму Іордановичу Домбровському, який жив та працював у відомому будинку Вагнера на Катеринінській вул., 14 (тел. 27-97). Ділянка №4 було продана сусідам Беліковича, євреям Давиду Гершковичу та Абраму Гершковичу Ганелінам, які володіли будинками на ділянці №2, які були споруджені ще їх батьком. Абрам Ганелін жив у будинку на ділянці №2 де тримав пекарню, а Давид жив у будинку Я.Д. Дунаєвського на Єлісаветинській вул., 6.

Будинок №2 виконаний у стилістиці наближеної до віденського сецесіону і нагадує компонуванням будинок Машевського на Преображенській вулиці (арх. В.О. Домбровський, Ф.А. Троупянський, 1903 р.). вікна також мають лучкові отвори, два ризаліти по краям будинку з широкими вікнами.

Будинок триповерховий з житловим напівпідвалом, чотири крила будинку розташовані по периметру ділянки, сходові клітки виявляються назовні глибокими ризалитами з заглибленими кутами. Ліпний декор будинку виконаний на дуже високому рівні, що дозволяє припустити, що автор споруди був також живописцем. Особливо цікавими є фільонки під вікнами третього поверху та унікальні за своїм візерунком огорожі балконів у стилі декоративного модерну.

На сходах головного крила встановлені огорожі у стилі декоративного модерну з квіткою всередині, аналогічні огорожі встановлені і у будинках №4 та №6. Сходи та огорожі у дворових крилах виконані у стилі еклектики, марші виконані з металу – такі сходи звичайно встановлювались на чорних ходах та у дуже малокоштовних будинках.

Даний будинок дуже відрізняється від більшості одеських будинків доби модернуі уявляє собою один з найкращих одеських взірців раннього модерну, причому на відміну від перевантажених декором будинків, як наприклад М.Д. Луцького та Н. Талісмана даний будинок є достатньо витонченим.

Брандмауер лівого бічного крила з боку сусідньої ділянки №2.

Службові сходи.

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s