Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок М. Ц. Бєліковича у пров. Богданова, 8 (1902—1903 рр.)

Posted by Antique на Вівторок, 15 Жовтня 2013 р. (10:22)

Будинок Миколи Цезаровича Бєліковича, арх. В. О. Домбровський,  1902—1903 pp., Богданова пров., 8 / Ніжинська вул., 7
Будинок на мапі
Стиль: модерн.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення номер 110-Од (Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.).

Відомі власники ділянки:

  • до 1898 р. –  1900 р. спадкоємці Дойча
  • 1900 р. – 1902-1903 рр. – спадкоємці Жалковські та І. Федоров
  • 1902-1903 рр. – 1911 р. – Микола Цезарович Бєлікович
  • 1911 р. – вірогідно до революції – Адам Іорданович Домбровський

У ХІХ ст. нинішні ділянки №4, №6 та №8 по провулку Богданова були однією ділянкою, яка наприкінці ХІХ ст. належала спадкоємцям Дойча, а невдовзі спадкоємцям Жалковським та деякому І. Федорову, і скоріше за все Жалковські та Федоров були тими самими спадкоємцями Дойча. Між 1901-1903 роками ділянка була розподілена на три частини, а спадок був проданий поручику Миколі Цезаровичу Беліковичу, який у довіднику “Вся Одеса” видавництва “Одесскія новости” з даними актуальними на 1910 рік вказаний як поручик у відставці. Також М.Ц. Белікович був членом товариства допомоги нужденним учням гімназії А.В. Камінської. Головою товариства був брат Бєліковича Петро. Жіноча гімназія ім. А. В. Камінської була заснована М.А. Бальц і була розташована у будинку доктора А. Марьяшеса на вул. Льва Толстого, 8, і за радянських часів була перейменована у середню школу №47.

Товариство допомоги учням даної гімназії було розташоване у будинку підрядника О. П. Єрмошкіна на Коблевській вул., 41 де також жив Петро Цезарович Бєлікович (тел. 24-84), що скоріше за все значить, що воно збиралося на його квартирі. Сам М. Ц. Белікович жив у будинку М. М. Абдулова на Дігтярній вул., 10 не зважаючи на те що на трьох власних ділянках у провулку Богданова він спорудив набагато більш вишукані три-чотириповерхові прибуткові будинки. Також М. Ц. Бєлікович у 1902 році на вул. Маразліївській, 5 спорудив чотириповерховий прибутковий будинок (арх. Д. Є. Мазиров).

Будівництво нових триповерхових типових за планами будинків почалось відразу після придбання ділянок Миколою Бєліковичем у 1902 році. Всі будинки Миколи Беліковича отримали різні фасади, але у конструктивному плані №4 та №6 є ідентичними, а №8 є кутовим і тому має дещо іншу конфігурацію при подібному оздобленні під’їздів.

Вірогідно у 1911 або 1912 роках Микола Белікович вмирає, у 1911 році ділянки №6 та №8 були продані нотарю Адаму Іордановичу Домбровському, який жив та працював у відомому будинку Вагнера на Катеринінській вул., 14 (тел. 27-97). Однак за даними довіднику “Вся Одеса”, 1914 видавництва “Одесскія новости” у переліку власників по Ніжинській вулиці будинок №8 все ще належав Беліковичу, який надав його у оренду Магдалині Михайлівні Вогак.

Ділянка № 4 було продана сусідам Беліковича, євреям Давиду Гершковичу та Абраму Гершковичу Ганеліним, які володіли будинками на ділянці №2, які були споруджені ще їх батьком. Абрам Ганелін жив у будинку на ділянці №2 де тримав пекарню, а Давид жив у будинку Я.Д. Дунаєвського на Єлісаветинській вул., 6.

Будинок № 8 має Г-подібну форму і розташований на куті вулиці Ніжинської та провулка Богданова. Крило будинку по вулиці Ніжинської має значно більшу довжину ніж крило з боку провулку, з боку вулиці розташовані два під’їзди, а з боку провулку проїзд до подвір’я. Весь первий поверх будинку зайнятий приміщеннями крамниць, з яких станом на 2011 рік використовується тільки кутова крамниця. У кутовій частині будинку влаштований прямокутний еркер, що вінчається пірамідальним дахом, який не дуже гармонійно вписується у оздоблення фасадів. Не виключено, що нинішній купол не є автентичним, або втраті деякі елементи. Еркер має чіткі призматичні форми, під еркером були влаштовані тонкі консолі.

Не малу частину оздоблення фасаду складають руст, фігурні сандрики та профілі, що дозволяє віднести спорудження будинку до другої половини 1900-х років. Ліпний декор зосереджений у фільонках і найбільшу увагу привертають листки аканту під вікнами четвертого поверху та ряд соняшників під дахом. Вікна четвертого поверху також прикрашені віяльними каменями, а також мають лучкові отвори.Окрім еркера кутова частина виділена ризалітом і у неї та еркері влаштовані вікна великої ширини. Огорожі балконів виконані у стилі декоративного модерну.

Один з під’їздів будинку розташований у кутовій частині і освітлюється за допомогою ліхтаря на даху. На сходах встановлені огорожі у стилі декоративного модерну з квіткою всередині, аналогічні огорожі встановлені і у будинках № 4 та № 6. Однак на відміну від означених будинків стіни під’їзду прикрашені великими фільонками, хоча не виключено, що у № 4 та № 6 первісне оздоблення стін було знищене.

Будинки № 2 № 4 та № 6 утворюють дуже рідку у Одесі забудову типовими будинками. Дещо подібне зміг реалізувати також архітектор Л. М. Чернігов, який спорудив для Руссова два будинки на Коблевській і половину кварталу на Софіївській / Торговій вулицях.

Фасад з боку провулку Богданова.

Фасад з боку провулку Богданова.

Фасад з боку провулку Богданова.

Вікна другого поверху.

Балкон другого поверху на фасаді з боку провулку.

Балкон другого поверху на фасаді з боку провулку.

Балкон другого поверху на фасаді з боку провулку.

Балкон третього поверху.

Балкон другого поверху.

Балкон другого поверху.

Автентичні металеві ролети.

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s