Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Прибутковий будинок М.Ц. Бєліковича у пров. Богданова, 6 (поч. 1900-х рр.)

Posted by Antique на понеділок, 14 Жовтень 2013 р. (16:29)

Прибутковий будинок Миколи Цезаровича Бєліковича, арх. Ф.А. Троупянський вірогідно за участю В.О. Домбровського, поч. 1900-х рр., Богданова пров., 6
Будинок на мапі
Стиль: неоренесанс (на тему флорентійського ренесансу).
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення номер 109-Од (Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.).
Атрибуція виконана автором даного блогу.

Відомі власники ділянки:

  • ХІХ ст. – Дойч
  • до 1898 р. –  1900 р. – спадкоємці Дойча
  • 1900 р. – 1902-1903 рр. – спадкоємці Жалковські та І. Федоров
  • 1902-1903 рр. – 1911 р. – Микола Цезарович Бєлікович
  • 1911 р. – вірогідно до революції – Адам Іорданович Домбровський

У ХІХ ст. нинішні ділянки №4, №6 та №8 по провулку Богданова були однією ділянкою, яка наприкінці ХІХ ст. належала спадкоємцям Дойча, а невдовзі спадкоємцям Жалковським та деякому І. Федорову, і скоріше за все Жалковські та Федоров були тими самими спадкоємцями Дойча. Між 1901-1903 роками ділянка була розподілена на три частини, а спадок був проданий поручику Миколі Цезаровичу Беліковичу, який у довіднику “Вся Одеса” видавництва “Одесскія новости” з даними актуальними на 1910 рік вказаний як поручик у відставці. Також М.Ц. Белікович був членом товариства допомоги нужденним учням гімназії А.В. Камінської. Головою товариства був брат Бєліковича Петро. Жиноча гімназія ім. А.В. Камінської була заснована М.А. Бальц і була розташована на вул. Льва Толстого, 8 де нині знаходиться середня школа №47. Товариство було розташоване у будинку на Коблевській вул., 41 де також жив Петро Цезарович Бєлікович (тел. 24-84) і можливо воно збиралося на його квартирі. Сам М.Ц. Белікович жив у будинку М.М Абдулова на Дігтярній вул., 10 не зважаючи на те що на трьох власних ділянках у провулку Богданова він спорудив набагато більш вишукані чотириповерхові прибуткові будинки. Також М. Ц. Бєлікович у 1902 році на вул. Маразліївській, 5 спорудив чотириповерховий прибутковий будинок.

Вірогідно будівництво нових триповерхових типових за планами будинків почалось відразу після придбання ділянок Миколою Бєліковичем у 1902-1903 роках. Проект було виконано архітектором Ф.А. Троупянським, про що свідчать чіткі лінії розкріповок прямокутних віконних отворів, форма та декоративне оздоблення дворових фасадів, а також оздоблення будинку №4, яке є варіацією будівлі Товариства взаємної допомоги прикажчиків-євреїв (1901-1902 рр.). До того ж дані споруди споруджувались у ті же самі роки. Всі будинки Миколи Беліковича отримали різні фасади, але у конструктивному плані №4 та №6 є ідентичними, а №8 є кутовим і тому має дещо іншу конфігурацію при подібному оздобленні під’їздів.

Вірогідно у 1911 або 1912 роках Микола Белікович вмирає, у 1911 році ділянки №6 та №8 були продані нотарю Адаму Іордановичу Домбровському, який жив та працював у відомому будинку Вагнера на Катеринінській вул., 14 (тел. 27-97). Ділянка №4 було продана сусідам Беліковича, євреям Давиду Гершковичу та Абраму Гершковичу Ганелінам, які володіли будинками на ділянці №2, які були споруджені ще їх батьком. Абрам Ганелін жив у будинку на ділянці №2 де тримав пекарню, а Давид жив у будинку С. Тепера на Єлісаветинській вул., 6 (арх. А.Б. Мінкус, Ф.А. Троупянський, поч. 1900-х рр.).

Будинок №4 виконаний у стилі неоренесансу звертаючись до архітектури флорентійських палаццо. У Європі час від часу створювали будинки, що нагадували всім відомі італійські палаци і можливо першим таким будинком у Одесі є Будинок Амбрамсона на вул. Буніна, 19 (арх. І.О. Даллаква, 1843 р. Рек. арх. І.С. Колович, 1852 р.). З іншого боку будинок М.Ц. Бєліковича вірогідно був останнім прикладом такого звернення.
Фасаду не вистачає масивності, яку мали палаццо часів Відродження, що вірогідно обумовлено тим, що декор було нанесено на типову конструкцію – будинок №4, головний фасад якого виконаний у стилі орнаментального модерну нічим іншім більш не відрізняється від даного будинку. Також не витонченість декору вплинула доба модерну. Будинок триповерховий з житловим напівпідвалом, чотири крила будинку розташовані по периметру ділянки, сходові клітки виявляються назовні глибокими ризалитами з заглибленими кутами. По краям ризалітів на головному фасаді влаштовані високі аттики, що надають ризалитам вигляд фортечних веж. Всередині напівпідвального поверху влаштована низька арка проїзду до подвір’я. Над аркою розташований єдиний балкон другого поверху, який належав до однієї з квартир. Форма балкону дуже примхлива і схожі на деякі балкони прибуткового будинку товариства взаємної допомоги прикажчиків-євреїв (арх. Ф.А. Троупянскьий, А.Р. Рейхенберг, 1901-1903 рр.).

Дворові фасади будинку виконані у стилі модерна і аналогічні дворовим фасадам будинку №4.

На сходах головного крила встановлені огорожі у стилі декоративного модерну з квіткою всередині, аналогічні огорожі встановлені і у будинках №2 та №6. Також на на майданчику між цокольним та першим поверхами існував вхід з боку під’їзду (нині закладений). Сходи та огорожі у дворових крилах виконані у стилі еклектики, марші виконані з металу – такі сходи звичайно встановлювались на чорних ходах та у дуже малокоштовних будинках.

Будинок М.В. Беліковича уявляє собою цікавий приклад будівлі еклектичного стилю у добу модерну та один з найгарніших взірців будівлі у стилі флорентійського палаццо.

Автор: Володимир Георгійович Нікітенко ,1970-і рр.

Автор: Володимир Георгійович Нікітенко ,1970-і рр.

Єдиний балкон першого поверху. Плита балкону замінена.

Дворовий проїзд. Стеля.

Дворовий проїзд. Падуга.

Дворовий фасад центрального крила.

Дворовий фасад заднього крила.

Дворовий фасад заднього крила.

Дворовий фасад лівого крила.

Дворовий фасад правого крила.

Дворовий фасад правого крила.

Шлюз під’їзду головного крила.

Шлюз під’їзду головного крила. Стеля.

Шлюз під’їзду головного крила. Падуга.

Шлюз під’їзду головного крила. Консолі.

Шлюз під’їзду головного вікно.

Консолі арки між шлюзом та основною сходовою кліткою.

Замурований вхід до квартири двірника.

Кронштейн.

Арка між шлюзом та основною сходовою кліткою.

Майданчик між першим та другим поверхами.

Майданчик між другим та третім поверхами.

Стеля під’їзду.

Падуга на стелі під’їзду.

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s