Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Прибутковий будинок Цессарських (1909 р.)

Posted by Antique на п’ятниця, 11 Жовтень 2013 р. (17:53)

Прибутковий будинок Цессарських, 1909 р., вул. лейтенандта Шмідта, 3
Будинок на мапі
Стиль: еклектика (необароко).


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1900 р. – Д. Розенштейн
  • 1900 р. – 1908-1909 рр. – Хаїм (Єфім) Плоткін
  • 1908-1909 рр. – вірогідно до революції – інженер Ісаак (Іцко) Маркович (Мордкович) Цесарський та Дарья Яківна Цессарська

З кінця ХІХ ст. ділянкою №3 по вул лейтенанта Шмідта володів Д. Розенштейн, а у 1900 році її придбав Хаїм Плоткін. У 1908-1909 році ділянку придбало подружжя Цессарських, що мале єврейське походження. Інженер І.М. Цесарський володів також ділянками на вул. Коблевській, 1, вул. Коблевській, 18, Єлісаветградському пров., 18. Ісаак Цесарський також був членом піклувальної ради 2-го єврейського сирітського будинку ім. Леона і Луїзи Фінкельштейн, будинок якого був розташований у Французькому провулку, 8 (нинішня вул. Романа Кармена). Притулок місткістю 50 сиріт був відкритий у 1910-році коштами означених Фінкельштейнів. головою піклувальної ради був Б.Я. Бернштейн, а серед членів ради варто згадати архітектора С.С. Гальперсона. У притулок було проведено телефон №46-83, будівля до нашого часу вірогідно не збереглась.

Ісаак Цесарский жив не у даному будинку, а у будинку В.В. Скаржинського на Софіївській вул., 15. У його квартиру було проведено телефону лінію номер 15-10. Будинок Скаржинського на початку ХХ ст. був перебудований і  мав достатньо вишукане оздоблення інтер’єрів на другому поверсі.

За даними ОблАрхіву, що доступні на сайті Домофото у 1909 році Д. Я. Цесарська подала прохання на спорудження триповерхового будинку.

У плані головний будинок Г-подібний із дворовим крилом спорудженим уздовж лівого боку ділянки. Будинок має три поверхи та житловий підвал, причому до нашого часу збереглась автентична огорожа приямку. Також на ділянці розташовані двоповерхові флігелі, що вірогідно мають вранішнє походження. Фасад головного будинку на вул. Шмідта було виконано у суміші історичних стилів та модерну, причому засади модерну були втілені виключено у області композиції фасаду, а форма декоративних елементів залишилася притаманною добі еклектики. Будинок має просту одновісеву симетричну композицію з розташовуванням арки у центрі. Будинок містить елементи бароко та класицизму, які є найбільш яскравими елементами композиції. У центрі будинку розташований ризаліт, що увінчаний трикутним фронтоном, тімпан фронтону пустий. По краям ризаліту влаштовані міцні лопатки. Вікна третього та другого поверху об’єднані у групи відповідно стилю модерн, між ніжними та верхніми вікнами також влаштовані фільонки у стилі модерн. Також у манірі модерну скрізь верхню частину вікон обох верхніх поверхів простягнулися профілі. Профіль на третьому поверсі заповнений меандром. Вікна другого поверху мають барокові сандрики, у тому же стилі виконані і огорожі балконів. Над третім поверхом у горищі влаштовані люкарни, у простінках яких влаштовані мальовничі консолі.

Арка проїзду будинку оздоблена дуже добре, на стінах влаштовані прямокутні фільонки, на стелі влаштовані фільонки, що утворюють коло із розеткою у центрі.

Парадна сходова клітка влаштована у лівій частині будинку, вона виявлена назовні трапецоїдним ризалітом, чим нагадує будинок Я.М. Тепера  на вул. Осипова, 6 (арх. Ф.А. Троупянський, А.Б. Мінкус). У неї встановлені сходи з мармуровими сходинками та огорожею у стилі еклектики, а майданчики облицьовані кахлями виробництва харківського заводу керамічних виробів барона Едуарда Едуардовича Бергенгейма, про що свідчить рекламна таблиця на майданчику біля входу. Такі таблиці часто встановлювались у європейських будинках, але у Одесі така реклама не була поширеною, до того ж на початку ХХ ст., коли така реклама була поширеною, у Одесі зустрічаються у основному лише прості восьмикутні кахлі без візерунків. Інженер Рудольф Львович Коган, який на початку ХХ ст. був торговим представником фірми барона Бергенгейма і мешкав у будинку С. Штейнберга на Карантинній вул., 6, а між 1906 та 1907 роками переїхав у будинок О.П. Руссова на Софіївській вул., 13, у 1910-му році він вже жив у будинку О.П. Руссова на Торговій вул., 8, а продажем кахлі займався за той же адресою на торговій довіренний Р.Л. Когана купець 2-ї гільдії А.В. Циперович.  Слід зазначити, що одним з основних конкурентів барона Бергенгейма у Одесі була польська фірма “Marywil” з міста Радом. На останньому поверсі будинку у вікні під’їзду збереглося декілька фрагментів кольорового скла.

Біля стику у дворовому крилі влаштована сходова клітка сумішаного призначення, яка є парадною для квартир дворового крила и службовою, для частини квартир головного крила.

Не дуже просто атрибутувати даний будинок. Він має достатньо нетиповий вигляд, що обумовлено тим, що його автор займався експериментами і намагався хоча б частково застосувати стиль модерн. Найбільш яскравими елементами будинку є барокова лиштва вікон другого поверху, яка зустрічається у архітекторів Л.Л. Влодека, С.А. Ландесмана, А.М. Чернігова, В.І. Шмідта. Серед згаданих архітекторів на даній ділянці працювали С.А. Ландесман та Л.Л. Влодек, причому за даними переліку пам’яток місцевої спадщини сусідній будинок №1 належить авторству Л.Л. Влодека. Однак даний будинок було споруджено за проектом архітектора Ф.А. Троупянського, творчість якого на початку 1900-х років уявляє собою білу пляму. Даний будинок є схожим на прибутковий будинок Товариства взаємодопомоги прикажчиків-євреїв, а власне аналогічний характер декоративних елементів, бароковий декор, консолі з діамантовими блоками, вікна, що композиційно об’єднані у вертикальні групи. Також майже навпроти у 1910-х роках архітектори А. Б. Мінкус та Ф.А. Троупянський спорудили прибутковий будинок для Анастасії Тарасевич.

Будинок Хаїма Плоткіна є одним з самих останніх прибуткових будинків виконаних у стилі еклектиці у місті. Вже навіть закінчувалась доба модерну, але будинок отримав фасад притаманний межі ХІХ – ХХ століть. У випадку будинку Х. Плоткіна фасад було виконано вдало, він отримав стрункий вид, та витонченість.

Огорожа приямку.

Огорожа приямку.

Задній фасад головного крила.

Вікна парадної сходової клітки (ліворуч) та вікна сходової клітки флігеля (праворуч).

Дворове крило.

Двері під’їзду флігеля.

Двоповерхові флігелі.

Парадний під’їзд будинку.

Реклама відомого Харківського заводу по виробництву кераміки. Інженер Коган жив на Карантинній вул., 6.

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s