Одеса. Будинок Я. Й. Кранцфельда (1913 р.)

Будинок Якова Йосиповича Кранцфельда, арх. Кюнер Ф. Е., 1913 р., Дальницька вул., 1
Будинок на мапі
Стиль: ретроспективізм часів модерну.

Відомі власники ділянки:

• кін- ХІХ ст – 1899 р. – спадкоємці Капо
• 1899 р. – 1902-1903 рр. – Г. Капо
• 1902-1903 рр. – 1912-1913 рр. – почесний громадянин Едмунд Антонович Висоцький
• 1912-1913 рр. – вирогідно до Жовтневої революції – Яків Йосипович Кранцфельд (Грецька вул., 50, 13-18)

Ділянка на розі Дальницької та Степової вулиці мала дуже вигідне розташування, вона знаходилася біля Олексіївського базару, причому на Степовій вулиці наприкінці ХіХ ст. було споруджено багато значних будинків в яких влаштовувались крамниці та заклади обслуговування населення. Однак на ділянці були розташовані дуже незначні одноповерхові споруди середини ХІХ ст. До 1902-1903 рр. ділянка належала деякому Г. Капо, а після нього почесному громадянину Едмунду Антоновичу Висоцькому, який жив у будинку Йосипа Карловича Вербаховського на Коблевській вул., 30. Між 1912 та 1913 роками Е.А. Вербаховський продає ділянку на Дальницькій і купує у  священика Олексія Григоровича Дунського ділянку на Дігтярній вул., 37 у однин з будинків якої він переїжджає сам. У свою чергу ділянка на Дальницькій вулиці опиняється у власності єврея Якова Йосиповича Кранцфельда, який жив у вишуканому будинку Артура Анжеловича Анатри на Грецькій вул., 50.

У сусідньому будинку на Грецькій вул., 52, який належав Георгію Миколайовичу Мімі жила Елізавета Викторівна Кранцфельд яка була членом Товариства для доставлення коштів професійному училищу Б.М. Гольдштейн і М.Б. Шпіглер”. Дане училище було розташоване у одному з будинків Новікова на Грецькій вулиці, 3 і було єврейським професійним училищем ІІ розряду.

Яків Йосипович Кранцфельд був членом наступних товариств:

• Голова ссудно-зберегательної каси службовців торгового дому Д. Вальтух (Прохорівська вул., 48),
• Член ради одеського товариства для страхування робочих від нещасних випадків (Пушкінська вул., 11). Серед членів правління також був присутній Костянтин Якович Шестопал, який вірогідно був одним з власників будинку на вулиці Льва Толстого, 10, власник заводу ваг на Балківській вул., 130 інженер Ілля Самойлович Кац та майбутній власник авіазаводу Артур Анжелович Анатра. Одним з кандидатів у члени ради був власник тютюнової фабрики на Малій Арнаутській, 65 Дмитро Артем’євич Попов.
• Член Товариства за наглядом парових котлів, серед членів також були власник машинобудівного заводу (Чорноморського Козацтва вул. 72) Іван Іванович Ген, власник величезного млину (Чорноморського Козацтва вул. 22) Григорій Еммануїлович Вейнштейн.
• Член ради та членом комітету Товариства фабрикантів і заводчиків на вул. Пушкінській, 11, товарищем голови ради був І.І. Ген, а одним з членів ради Г.Е. Вейнштейн.
• Член Товариства благоустрію Молдаванки, яке працювало на квартирі голови Ю.Ю. Саморупо на Канатній вул., 37. Одним з членів товариства був і І.І. Ген.
• Член єврейського товариства “Труд” (Базарна вул., 17), серед інших членів товариства були також Г.Е. Вейнштейн, інженер І.А. Маргуліс та А.Е. Бродський.

Членство у благодійних закладах серед інших промисловців і присутність у Товаристві за наглядом парових котлів до якого долучалися лише керівники заводів, де використовувались парові котли вказує на те, що Я.Й. Кранцфельд був керівником крупного заводу, але у довідниках вся Одеса він не згадується серед власників підприємств.  Таким чином найбільш вірогідно, що Яків Кранцфельд входив до керівного складу заводу по виробництву жерстяних виробів торгового дому “А. і Г. Вальтух” на Прохорівській вул., 48, що автор огляду обґрунтовує працею Кранцфельда на посаді голови каси службовців даного торгового дому. Власником торгового дому були Гітля Бейришовна Вальтух і Генрих Карлович Вальтух.

Таким чином придбання Кранцфельдом ділянки у даній місцевості є цілком логічним, власник міг перевіряти порядок у своєму будинку, який був розташований у десяти мінутах від місця роботи, але взагалі виступати у якості управителя.

Окрім даної ділянки у власності Кранцфельда була дача на Середньому Фонтані та на Хаджибєє.

Заклади ділянки у 1913 р.:

• крамниця ЄН. Єфімова по продажу вина
• крамниця Сури Псахіс по продажу галантереї
• торгова точка Мошко Зінгера по продажу заліза
• торгова точка Зусььмана Грановського по продажу кормових продуктів, вівса та сіна
• крамниця Лейба Едельмана по продажу молочних продуктів
• пральня В. Ковнера
• крамниця І. Мабакова по продажу Хліба

Деякі жителі ділянки у 1913 р.:

• В.С. Кацман, працівник бюро для складання різного роду папірів
• М.З. Кісін (тел. 51-88)
• В. Ковнер
• Мирон Ісакович Коган
• Сура Псахіс, власниця галантерейної крамниці

За твердженнями декого з жителів будинок було закінчено у 1914 році. Споруда розташована у глибині ділянки впритул до сусідньої ділянки №3. Будинок Г-подібний у плані і таким чином повторює форму ділянки, його ліве крило, що розташовано паралельно Дальницькій вулиці має меншу довжину, ніж довжина ділянки по даній вулиці, що було обумовлено існуванням на цьому місті ще одного будинку, який можливо мав два поверхи (за знімком Luftwaffe). Також могла мати місце відсутність достатніх коштів для розбирання старого будинку і спорудження нового на всю довжину ділянки.
Будинок має три поверхи та житловий підвал та містив первісно більше дванадцяті квартир.

Фасади споруди є не тинькованими і первісно навіть не були вкриті фарбою, проте для спорудження був використаний якісний добре шліфований камінь вапняк, а у якості оздоблення були використані не лише вирізані з камінню карнизи, але й сандрики, що викладені з цегли та поребрики. таким чином будинок можна віднести до специфічного одеського цегляного стилю у якому головним матеріалом був вапняк. Огорожі мають візерунки у єгипетському стилі який у Одесі використовували Л.М. Чернігов та Ф.А. Троупянський (будинок Х.-С. Мандельблата, 1911), аналогічні балкони зустрічаються і у будинку збудованому М.А. Шелковським. Крила на стику має гранчастий перехід у якому влаштовані широкі вікна та балкони параболічної форми. Кожне вікно будинку, навіть вікна балконів були обладнані тримачами для квітів, які збереглися до нашого часу але нині не використовуються. Вірогідно будинок був призначений для мешканців середнього достатку, а власник намагався конкурувати з сусідніми власниками, і не виключено, що особливо гостра конкуренція відчувалася з боку майже сусідньої ділянки на Степовій вул., 32 де було споруджено флігель схожий за розмірами та часом побудови.

Двері під’їзду мають оригінальний дизайн у стилі неокласицизму, над дверми влаштовані піддашки у стилі модерну.С ходові клітки будинку Кранцфельда виявляються назовні неглибоким ризалітом і мають великі прямокутні вікна. Оздоблення під’їздів було виконано у стилі модерну, зокрема двері, дизайн яких використовувався архітектором Ф.А. Троупянським у його проектах. Огорожі сходів були виконані у так званому єгипетському стилі, що з’явився у Одесі за часів модерну. Подібні огорожі зустрічаються найчастіше у проектах Л.М. Чернігова та Ф. А. Троупянського, зокрема у Ф. А. Троупянського у вже згаданому будинку Мандельблата.

На службових сходах встановлена огорожа сходів, що подібна огорожі флігеля М.І. Варшавського на вул. Лейтенанта Шмідта, 4 (арх. Л.М. Розен, 1912 р.) та флігеля Калягиних на Успенській вул., 13 (за даними Дмитра Шаматажі).

Таким чином будинок не має виразних рис, які можна було би пов’язати з творчістю інженера Ф. Е. Кюнера, архітектора будинку у більшій мірі відповідає його розташуванню на околиці, але спільно з тим завдяки використанню фасадної цегли фасад має самобутній вигляд.

По периметру ділянки у І або ІІ третині ХІХ ст. було споруджено три скромних одноповерхових житлових будинків.

За даними одного з жителів власник будинку після встановлення Радянської влади покінчив життя самогубством. Такі випадки і дійсно траплялися у той час, але документально не відомо, чи закінчив Яків Кранцфельд життя самогубством.

Будинок Я.Й. Кранцфельда є одним самих якісних і комфортних будинків споруджених на Молдаванці і цікавий застосуванням цегельного та єгипетського стилів у рамках доби модерну. Будинок, як і більшість не дуже коштовних споруд було зведено у глибині ділянки, що було обумовлено тим, що у дореволюційні часи фасад будинків, що виходив на вулицю відображав достаток та смак власника. Спорудження будинку у глибині ділянки дозволяло відкласти це питання у довгий ящик та зменшувало коштовність майбутніх ремонтів.

В глибині ділянки розташований будинок, що був споруджений Кранцфельдом, а на червоній лінії вулиці влаштована дуже стара одноповерхова споруда.

Службові сходи.

Службові сходи.