Одеса. Денний дитячий притулок К. Ковлера (1909 – 1910 рр.)

Денний дитячий притулок К. Ковлера, арх. вірогідно Ф. А. Троупянський,  проект: 1909 р. Будівництво: вірогідно 1909 – 1910 рр., М’ясоєдовська вул., 19
Будинок на мапі
Стиль: модернізований неокласицизм.
Атрибуція виконана автором даного блогу.

Відомі власники ділянки:

• кін. ХІХ ст. – поч. 1910-х рр. – Олександр Михайлович Корольков
• поч. 1910-х рр. – до Жовтневої революції – Товариство піклування про бідних та безпритульних єврейських дітей

У 1883 році на ділянці для А. Королькова за проектом архітектора Ф.Й. Коловича був споруджений будинок.

З того часу, як на розі вулиці Богдана Хмельницького та М’ясоєдовської була зведена єврейська лікаря даний район поступово набув для євреїв значення культурного центру. У сусідніх кварталах споряджалися молитовні будинки і різноманітні благодійні заклади. Так молитовні будинки існували відразу на вулицях Богдана Хмельницького, М’ясоєдовській та вул. генерала Ватутіна.

Біля молитовного будинку меблевого цеху (мається на увазі ремісничий цех або гільдія), що був розташований на вул. М’ясоєдовській, 13 на викупленій ділянці О.М. Королькова замість розібраних споруд була споруджена будівля  дитячого денного притулку Ковлера, що піклувалося Товариством піклування про бідних та безпритульних єврейських дітей. Плани було подано у міську управу на затвердження, ще у 1909 році.

Газета “Одесские новости” № 8319 від 15.01.1911:

У неділю, о 1 годині дня, відбудеться урочисте освітлення і відкриття денного притулку для єврейських дітей, побудованого на кошти покійного Карла Ковнера, який заповідав на притулок близько 60000 рублів. Притулок поміщається на М’ясоїдівській вулиці, № 19. (Приміщення справляє чудове враження зручностями, простором і великою кількістю світла. Притулок буде перебувати у віданні правління товариства піклування про бідних єврейських дітей.

На даній ділянці окрім денного дитячого притулку товариство мало і інші заклади: інтернат, рукодільня, дитяча їдальня, піклування дітей у родинах. Невідомо, чи розміщувались всі означенні заклади на даній ділянці.

Головою притулку був статський радник та гласний міської думи Василь Олексійович Бертенсон, що жив на Катеринінській пл., 5 у будинку І.І. Раді.
Купець 2-ї гільдії Михайло (Мойша?) Мойсейович Фішерович також був скарбничим Піклувательства про бідних та безпритульних єврейських дітей, членом допомоги нужденним учням єврейського училища Л.В. Кричевського, членом розповсюдження освіти серед євреїв Росії. Член товариства Хаїм Янкельович Хейфец працював редактором газети “Одесскія Новости”.
Я.Г. Шрайбер працював у банкірській конторі торгового дому “Брати Куссіс” на Дерибасівській вул., 14. Присяжний повірений Абрам Володимирович Ярославський був також був членом комісії по роздачі допомоги паливом та мацою вбогим євреям міста Одеси (Базарна вул., 89), членом товариства взаємодопомоги учням училища Ц.Н. Трейстера (вул. Базарна, 73) та членом товариства “Бесіда” (Жуковського вул., 15). Член товариства Роз. Самойлович Рабінович працював зубним лікарем та рахувався у товаристві допомоги нужденним учням музичних курсів вільного художника М.П. Фідельмана (вул. Рішельєвська, 17). Член товариства Семен Якович Гольд працював на міській станції ПЗЗ. Секретар товариства Мєєр Михайлович Турчин працював довіреним Олександрійського товариства цукрових заводів (Бугаївська вул., 56). Серед членів була і жінка відомого друкаря М.Ф. Шпенцера Фаня Соломонівна Шенцер, подружжя жило у провулку Віри Інбер, 3а.

На ділянці був споруджений новий будинок у стилі неокласицизму, що для 1909 року було достатньо прогресивним вибором, адже тоді ще популярним був модерн. На жаль вигляд будинку був спотвореним у 1960-х 1970-х роках, коли фасад облицьовували кахлями. Вірогідно первісно фасад був вкритий фактурним тиньком  прикрашений помірною кількістю ліпнини. Композиція будинку симетрична, він одноповерховий з напівпідвалом. У високому цокольному поверсі влаштований проїзд до подвір’я. Вікна у ньому (напівпідвалу) були захищені гарними ґратами, але огорожі залишилися  тільки на двох лівих вікнах. По краям будинку влаштовані два виразних ризаліти, які власне і утворюють неокласичний стиль будинку. У ризалітах влаштовані фільонки з лучковими верхніми частинами у яких влаштовані вузькі вікна. Фільонка з вікнами у лівому ризаліти має меншу висоту за рахунок того, що під неї влаштовано дворовий проїзд. Висота стель на другому поверсі є дуже великою, вірогідно саме у ньому був розташований притулок Ковлера. Подібні будівлі з високою залою були поширені на початку ХХ ст., як приклад колишній клуб залізничників у Стрию на вул. Івана Франка, 15.

Будинок нагадує твори архітектора Ф.А. Троупянського, який працював у стилі модернізованого неокласицизму у 1910-х роках і має схожі риси з корпусами Єврейської лікарні, що були запроектовані А.Б. Мінкусом та Ф.А. Троупянським у 1912-1914 рр. Також Троупянський працював архітектором при Раді духовних правлінь синагог і молитовних будинків, тобто займався проектуванням споруд для іудейської громади.

Не зважаючи на нове оздоблення будинку він і досі виділяється у навколишньому середовищі своєю монументальністю.

Склад піклувальної ради:

• Голова статський радник Василь Олексійович Бертенсон
• товариш голови І.М. Рабінович
• секретар правління та працівник Купецького банку Самсон Моісейович Соловейчик (вул. лейтенанта Шмідта, 17)

Члени ради:

• Рувім Соломонович Копилов (буд. Скведера, Мукачівський пров., 3)
• В.О. Островська (буд. Каширенінова, Пастера вул., 30)
• Надія Львовна Сакєр (буд. Бродського, Преображенська вул., 7)
• Єлизавета Миколаївна Кобилінська (буд. Трігера, Покровський пров., 5)
• купець 2-ї гільдії Михайло Моісейович Фішерович (буд. Барама та Бертіка, Приморський бул., 6)
• А.Ф. Можаровська (буд. Дур’яна, Преображенська вул., 17)
• Любов Абрамівна Гутнік (буд. С.М. Гутніка, Софіївська вул., 21)
• Хаїм Янкельович Хейфец (буд. князя М.Ф. Карафа-Де-Сан Лоренцо, Дерибасівська вул., 1)
• В.М. Львова (буд. Єрзуальського, Пантелеймонівська вул., 28)
• Я.Г. Шрайбер (буд. Легантіні, Чорономорського Козацтва вул., 26)
• присяжний повірений Абрам Володимирович Ярославський (буд. Вассала, Дворянська вул., 8)
• Роз. Самойлович Рабінович (буд. Ставро, Канатна вул., 36)
• Семен Якович Гольд (буд. Мандражі, Князівська вул., 23)
• Ф.С. Шпенцер (буд. М.Ф. Шпенцера, пров. Віри Інбер, 3а)
• Мєєр Михайлович Турчин (буд. Вассала, Гоголя вул., 23)

Після остаточного приходу більшовиків до влади заклад був перетворений у дитячий сад №3 для єврейських дітей. У 1924 році завідувачем саду був деякий Баркаган. у наш час сад носить назву “Дитячий сад-ясла №3” і приймає дітей любої національності. Таким чином дитячий саду у даному будинку розташований вже більше 100 років.

Джерела:

• Валерий Павлович Нетребский, Валерий Валентинович Шерстобитов. Аура Молдаванки. Краеведческие прогулки. Книга ІІІ. — Одесса: издательство КП ОГТ, 2011 — 144 стр. с ил.