Київ. Прибутковий будинок Є.А. Манова на вул. Саксаганського, 36 (ІІ-а пол. ХІХ ст. Надбуд. поч. ХХ ст.)

Житловий будинок, ІІ-а пол. ХІХ ст. Надбудова для Єфруїма Аароновича Манова, арх. Ф.А. Троупянський, поч. ХХ ст., Саксаганського вул., 36
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/24432670/uk/
Стиль: історизм з елементами модерну.

Згідно з довідниками “Весь Киев” купець І-ї гільдії та цукропромисловець Ефруїм Аронович Манов придбав цю ділянку в 1905-му році у Б.Ш. Іссерліса. За даними відомого історика київської старовини Михайла Борисовича Кальницького у ті часи будинок мав два поверхи та напівпідвал.  Згідно з даними довідника В.І. Тимофієнко будинок на цей ділянці спілно з сусіднім був побудований у 1914-му році архітектором Ф.А. Троупянским, однак не завжди датування у цьому довіднику є вірним. Також за даними М.Б. Кальницького Троупянський надбудував трьома поверхами вже існуючу споруду.

Будинок у плані Т-подібний і має 5-ть поверхів з напівпідвалом. Відповідно плануванню в середині будинку розташовані парадні сходи, що освітлюються ліхтарем, а у задній частині будинку до дворового фасаду прилягає сходова клітка чорних сходів.  Фасади будинку виконані у традиційному цегляному стилі доби еклектики, і лише два фронтони по краям головного фасаду та вставки з перламутрової кахлі під вікнами п’ятого поверху відносяться до доби модерну. Ряди сандриків вікон кожного поверху оздобленням відрізняються друг від друга і спільно з карнизами над першим та другим поверхом створюють активне горизонтальне членування. У вертикальному членуванні беруть участь два ризаліти з фронтонами у стилі модерну, які розташовані по краям будинку (таке розташування дуже незвичне для архітектури модерну), лопатки у простінках та два стовпці балконів. Огорожі балконів 2-4 поверхів виконані у неороманському стилі, а балкони 50го поверху виконані у стилі геометричного модерну и завдяки “павутині” по центру балкону мають схожість з неороманськими балконами будинку. Фронтони, що розташовані у ризалітах мають підвищення над дахом і підтримуються тригранними напівколоннами на консолях, що створює ефект піднесення будівлі. Міжнапівколоннами розташовані вузькі вікна доби модерну, дещо вище вікна продовжуються перламутровими вставками з кахлі, які по формі нагадують вікна. Під самими фронтонами розташовані барельєфи, які зображують богів вітру у зооморфічному вигляді. Балкони дворових фасадів будинку виконані у еклектичному стилі притаманному ХІХ-му ст.

Цікаво, що будинок дуже нагадує ранішні споруди архітектора Йосипа Зекцера.

План другого поверху.

Джерела:

• Тимофієнко Володимир Іванович. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. Київ, 1999 р.
• Михаил Кальницкий. Зодчество и зодчие. К.: Сидоренко В.Б., 2012. – 336 с.: ил. (серия “Киевские истории”). ISBN 978-966-2321-22-7