Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок Р. В. Вассала (1908 р.)

Posted by Antique на четвер, 15 Серпень 2013 р. (14:55)

Будинок Романа Володимировича Вассала, арх. А.Б. Мінкус, проект: 1908 р. Зруйнований у 1941 році, Маразліївська вул., 40а
Колишнє розташування на мапі
Стиль: модернізований неогрек.

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1902-1903 – Олександр Романович Вассал
  • 1906-1907 рр. – 1911 р. – майор у відставці Володимир Романович Вассал
  • 1911 р. – вірогідно до Жовтневої революції – дворянин Роман Влад.(Філібертович) Вассал

тел 5-53

Вже наприкінці ХІХ ст. ділянкою 16Б, що у 1914-х році мала адресу Маразліївська вул., 40а володів “А. Вассал”, якій вірогідно є Олександром Романовичем Вассалом. Родина Вассалів має французьке походження, вона була великою і заміжньою, окремим її членам належали ділянки у різних частинах міста.  За даними церковної публікації у Одесі з ініціалом А. російською був відомий інженер Олександр Вассал, який склав проект костелу св. Петра у 1910-х роках. Однак А. Васал у переліку інженерів та архітекторів не значиться і можливо до 1910-х років він переїхав у інше місто, а проект костелу склав дистанційно. Також О. Р. Вассалу належав будинок на Канатній вул., 15.

Раніше 1899 року дана ділянка була частиною великою ділянки № 16, а станом на кінець 1899 року ділянка була розпродана по частинам: ділянка № 16 (частина від первісної) належала С. Раллі, 16а – Д. Інгену. Можливо, що С. Раллі був власником первісноі великоі ділянки і тому замість звичайного змінення нумерації на а, б, в він залишив собі адресу без змін.

Після 1901 року і до 1906 – 1907 років ділянка вказується як пустопорожня. Не виключено, що власник її був у ті роки невизначений, а у 1907 році її власником вже був зазначений майор у відставці Володимир Романович Вассал, який у 1866 році був гласним Одеської міської думи.

За даними В.І. Тимофієнко у 1906 році на ділянці Вассала за проектом архітектора А.Б. Мінкуса було споруджено будинок, однак згідно книзі затвердження проектів на приватні будівлі 1904 – 1908 років лише у 1908 році Р. В. Вассалом було подано прохання на “двоповерховий з цокольними поверхами лицевий будинок з службами на подвір’ї.” Таким чином дата у довіднику Тимофієнко вказана помилково, а замовником будівництва виявився не В. Р. Вассал, а Р. В. Вассал. Лише починаючи з довілника “Вся Одесса” 1914 Одеських новин власником ділянки вказується Роман Володимирович (іноді – Філібертович ) Вассал . Він жив у даному будинку на Маразліївській, а у його квартиру було проведено телефону лінію з номером 5-53.

На нечисленних знімках можна побачити будинок у стилі неогрек подібний спорудженої у 1904 – 1907 роках новій Міській публічній бібліотеці на вул. Пастера (арх. Ф.П. Нестурх, 1904-1907 рр.). Він дуже відрізнявся від інших проектів архітектора тих часів, що вірогідно було обумовлено потребою у досягненні більшого рівня декоративності на відміну від більшості проектів Мінкуса.

Будинок В.Р. Вассала мав вигляд міського особняку, мав два поверхи та житловий напівпідвал. Композиція будинку тричастна, симетрична. В центрі влаштований ризаліт з високим аттиком, колонадою на другому поверсі і вінками у архітраві. по краям будинку були влаштовані більш високі та вузькі та глибокі ризаліти з лоджіями. У плані будинок був С-подібний.

У тому же році А. Б. Мінкусом у схожому стилі був реконструйований будино Конельського під лікарню “Санітас” на вул. Бєлінського, 21.

У будинку у 1913 році розміщувалось Датське консульство та квартира консула А. Р. Харі. Посаду віце-консула займав Макс Григорович Бердлінер, а секретаря – Ернст Ернстович Кнорре.

Станом на кінець 1913 року у будинку жили:

  • контр-адмірал у відставці Сергій Миколайович Акімов (тел. 35-18), який працював старшим помічником начальника Торгового порту, а також у позиково-ощадній касі службовців у управлінні торгового порту (Приморська вул., 1);
  • Соломон Мойсейович Бовович (тел. 42-09). Він працював у управлінні Об’єднаного банку (Рішельєвська вул., 2) та був членом товариства допомоги учням єврейського училища Л. В. Кричевського (Виноградна вул., 8);
  • В. І. Карпов, який працював у Одеському купецькому банку (Рішельєвська вул., 10);
  • Лемперт (ініціали невідомі);
  • Я. Б. Лемперт (тел. 45-73);
  • генерал інфантерії Іван Андрійович Романенко (тел. 2-30). Командуючий 8-го армійського корпусу (Канатна вул., 23), та член військово-окружної ради (Пироговська вул., 6);
  • купець 2-ї гільдії статський радник Пол. Абр. Харі (тел. 2-86). Директор Російсько-Азіатського банку (Рішельєвська вул., 8), датський консул (даний будинок), член комітету торгівлі та мануфактур (вул. Буніна, 15), біржового комітету (вул. Буніна, 15), виборний купецького стану (Преображенська вул., 8), голова 2-го одеського товариства взаємного кредиту (Грецька вул., 20), член ради Одеського ремісничого дрібно-торгового позиково-ощадного товариства (Троїцька вул., 23), один з заступників голови Особливої міської розкладної присутності (Приморський бул., 7 або вул. Пастера, 16);
  • Альб. Рафіїлович Харі (тел. 2-86).

У 1920-1930-х роках у сусідньому будинку 40б (колишній Е.А. Гойнінген-Гюно) розміщувалось НКВС, можливо деякі його офіси були влаштовані у будинку Вассала (НКВС зайняло цілу низку будинків на вулиці Маразліївській та сусідніх кварталах). Під час евакуації радянських військ з міста будинок було заміновано, 16 жовтня 1941 року місто залишили радянській війська, 18 та 19 жовтня будинок перевіряли Румунські сапери, але нічого не знайшли, однак від декількох жителів міста надійшли сповіщення, що будинок №40б замінований. 20 жовтня у колишній будинок №40б переїхав штаб 10-ї піхотної дивізії.

22 жовтня 1941 г. у 17:35 будинок №42 було підірвано, сусідні будинки №40а і 42 пошкодженні. На знімку 1940-х років ліве крило будинку Вассала є повністю зруйнованим, але будинок має вигляд такого, який можна було би відновити. Натомість у 1950-х роках було знесено будинки 40а, 40б та 42 ,а на їх місті у 1957 році за проектом Л.М. Наркевич було споруджено Морехідне училище торгового флоту.

На жаль один з самих вишуканих будинків Маразліївської вулиці відійшов у небуття.

Фрагмент фото. Джерело: odessastory.

Джерело: odessastory.

Вірогідно кін. 1940 – сер. 1950-х. Джерело: delcampe.net

Ліворуч будинок Гойнінген-Гюно, праворуч будинок Вассала. Джерело: Сергей Лущик. “Семиэтажный” дом. Из реального комментария к повести В. Катаева “Уже написан Вертер”.

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s