Одеса. Будинок К. Г. Козловського (ХІХ ст. Рек. 1904 р.)

Будинок, ХІХ ст. Надбудова третім поверхом і новий фасад для К. Г. Козловського, арх. ймовірно С. М. Крімер, нагляд: К. М. Попов, 1904 р., Старопортофранківська вул., 7
Будинок на мапі
Стиль: історизм (ремінісценції на німецький ренесанс та бароко)

Відомі власники ділянки:

• кін. ХІХ ст. – поч. 1900-х рр. – Г. Козловський
• поч. 1900-х рр. – кін. 1900-х рр. – Кирило Григорович Козловський
• кін. 1900-х рр. – до Жовтневої революції – Іван Іванович Марков

Забудова даного кварталу виникла на початку 1830-х років, коли замість простору за міськими укріплення була влаштована низька кварталів у третій частині міста. Даний квартал мав № I.

Станом на кінець ХІХ ст. ділянка на Старопортофранківській вулиці, 7 належала Г. Козловському. Весною 1904 року Кирило Григорович Козловський — тодішній власник ділянки подав прохання на спорудження триповерхового флігелю. Проект ймовірно виконав С. М. Крімер, якому було доручено отримати затверджений план з міської управи. Підписку дав К. М. Попов. Влітку було подано прохання на надбудову старого двоповерхового галерейного будинку, також була влаштована окрема сходова клітка. Реконструкція не була коштовною, однак власник не пошкодував грошей на оздоблення головного фасаду. Фасад будинку Козловського має певну збіжність з будинком Я. М. Тепера на вул. Осипова, 6 (арх. А. Б. Мінкус, 1901 р.), однак принаймні до флігеля Козловського мають відношення інші особи: С. М. Крімер і К. М. Попов, перший ймовірно виконував проект, а другий здійснював нагляд за будівництвом

На відміну від будинку Тепера будинок Козловського був оздоблений більш просто, мав невиражене членування та просту композицію без фронтонів. Завдяки розташуванню серед старих слабо оздоблених будинків будинок Козловського виділяється серед навколишньої забудови. У оздобленні другого поверху присутні віяльні камені, що запозичені з німецького ренесансу, а віяльні камені перетинає група профілів, що є елементом стилю модерн. Над центральною частиною другого поверха фасад прикрашений волютою. Вікна третього поверху прикрашені бароковим декором. Всередині третього поверху влаштована брама, що прикрашена модерновими канелюрами розміщеними горизонтально, люнет брами був виконаний у стилі ренесансу.

Стулки брами відносяться до типу брам з ромбовим перехрестями і востаннє даний візерунок застосовувався, наприклад, у будинках Е. І. Мінкус (арх. А. Б. Мінкус, 1902 р.) і Л.А. Розен (арх. А. Б. Мінкус, 1902–1903 рр.) у провулку Митракова. Майже ідентична будинку Козловського брама також була встановлена у будинку О.П. Руссова на Софіївській вул., 9 (арх. Л.М. Чернігов, 1899-1901 р.).

Будинок зберіг своє галерейне планування під час реконструкції і з боку подвір’я можна побачити дерев’яну стіну галереї та прикриття між другим та третім поверхами. Сходова клітка, що веде до галерей влаштована у просторі між флігелем та головним будинком і вірогідно первісно була відкритою, але вірогідно за радянських часів з боку подвір’я було споруджено четверту стіну. Сходинки виконані  з приємної вохристої мозаїки, а із балясин сходової огорожі у автентичному вигляді збереглася лише єдина. На останньому поверсі з деталей балясин була споруджена нова огорожа, на інших маршах не збереглося жодної автентичної балясини. На останньому поверсі на майданчику присутній також інший тип огорожі, яка вірогідно була встановлена на протязі всієї галереї.

У лівого боку ділянки був прибудований невеликий двоповерховий флігель невстановленого періоду спорудження.

У правого боку ділянки у 1904 році було споруджено триповерховий флігель, що отримав вишукане оздоблення фасаду.

Будинок є однією з найцікавіших споруд Одеси доби модерну, її зовнішній вигляд дозволяє не перебувати у тіні необарочного будинку Шайкевича, а свіжість застосованих образів компенсує просту композицію.

Автор креслення: Марина Бєгань. Джерело: Брами Одеси: каталог / упорядник О.М. Луговий. – Одеса: ФОП «Фрідман О.С.», 2010

Фото 2011 р. Стулка брами нині є демонтованою.

Фото 2011 р. Стулка брами нині є демонтованою.

Фото 2013 р. Автентичні стулки вже замінені на примітивні.

Дворовий фасад головного будинку.

Стик флігеля та головного будинку.

Стик флігеля та головного будинку.

Стик флігеля та головного будинку.

Вхід до під’їзду головного будинку.

Під’їзд головного будинку.

Під’їзд головного будинку.

Під’їзд головного будинку. Остання автентична балясина.

Під’їзд головного будинку. Аматорські балясини з деталей первісних виробів.

Під’їзд головного будинку.

Під’їзд головного будинку. Огорожа галереї.

Правий флігель.

Лівий флігель.

Джерела:

• Брами Одеси: каталог / упорядник О.М. Луговий. – Одеса: ФОП «Фрідман О.С.», 2010