Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок А. В. Берг (1892 р.)

Posted by Antique на Четвер, 18 Липня 2013 р. (16:39)

Будинок А. В. Берг, нагляд: Яценко І. Ф., 1892 р., пров. Маланова, 16
Будинок на карті: http://wikimapia.org/24255669/uk
Стиль: історизм.

Забудова Нового ринку до революції складалась з крамничних двоповерхових будівель типової архітектури (ар. Ф. Фраполлі, 1910-і рр.), які за сто років неодноразово перебудовувались. Ділянки на Кінної та Торгової вулицях між вулицями Ніжинської і  Коблевською з зворотнього боку обмежені вузькими провулками Богданова та Маланова. Аналогічне планування торгових майданів спостерігається на Грецької та Старобазарної площі ,комплекс забудов яких утворювався у той же самий час. З боку ринку звичайно були розташовані крамниці, а з боку провулку звичайно були розташовані житлові будинки власників крамниць. А. В. Берг володів однією з таких ділянок, торговий будинок який з боку вулиці нічим не відрізнялося від сусідньої крайньої ділянки Марії Костянтиновни Богуславської. Дані будинки більш-менш  зберегли вигляд, який вони отримали приблизно з середини ХІХ ст.

Стрітенський провулок з певного моменту було вирішено звузити для надавання частини його власникам забудови, що було потрібно для покращення прибутковості ділянок на Новому базарі, адже ділянки були малі і прибутковість їх наприкінці ХІХ ст. була невисокою. Але сама процедура прирезки частини вулиці здійснювалась лише за звертанням домовласника, адже за землю потрібно було сплатиту місту її вартість, і таким чином прирезки здійснювались у разі необхідності нового будівництва.

У листопаді 1891 року А. В. Бергу було дозволено додати частину тротуару до ділянки, а 28 квітня 1892 року Берг отримав дозвіл на спорудження три з половиною поверхового будинку з флігелями під наглядом архітектора І. Ф. Яценко.

Будинок відрізняється стриманістю декоративного оздоблення і приємним виглядом. Особливої уваги достойне оригінальне фактурне тинькування фасаду на рівні першого поверху та напівпідвалу, яке уявляє собою своєрідні краплі, яким притаманна деяка легковажність. Два останніх поверхи відокремлені від першого тягою, другий поверх вкритий об’ємним рідким лінійчатим рустом, а третій поверх вкритий пласким ренесансним рустом. Під дахом влаштовані прямокутні люкарни горища. У будинку влаштована арка проїзду, який на подібних ділянках завжди влаштовувався з боку провулку. Над проїздом була розташована кімната для двірника, що вірогідно залишилась від початку будівництва споруди, приклади аналогічних віконець можна зустріти у будинках І-ї третини ХІХ ст. поблизу на Князівській вулиці. Кімната двірника має великі вікна у дерев’яній рамі з боку вулиці та подвір’я, і слід помітити, що дані вікна привносять різноманіття у дещо одноманітне оздоблення будинку. Збереглася автентична брама будинку, яка прикрашена нечисленними завитками, що у цілому відповідає еклектичній течії доби модерну – не виключено, що брама має пізніше походження, ніж будинок. Достатньо самобутня огорожа приямку теж збереглась.

З боку подвір’я фасад вкритий тиньком без прикрас, по обом бокам будинку було споруджено дворові крила, які відрізняються від головного крила наявністю лиштви вікон.  Крила асиметричні, ліве крило є довшим і під’їзд у ньому влаштований біля стику крил, праве крило менш довге і під’їзд у ньому є розташованим у торця. Підвал крил освітлювався маленькими вікнами з майстерно виготовленими ґратами.

Під’їзд у головному будинку частково розміщений у трапецоїдному ризаліті і освітлюється вікнами аналогічного розміру, що і вікна квартир, що не сприяє його доброму освітленню. У під’їзді встановлені металеві сходи, що були виконані виробничим закладом Н. В. Яловікова. Вже наприкінці ХІХ ст. виробництво Н.В. Яловікова не існувало. На другому поверсі скоріше за все була розташована квартира домовласника,  про що свідчать єдині великі двері  з кольоровими вікнами обабіч них. Такі урочисті входи зустрічаються і у деяких інших будинках. Слід зазначити, що квартири другого поверху найбільше цінувались до Першої світової війни і коштували максимальну ціну.

Будинок уявляє собою приклад достатньо стриманої еклектичної будівлі, яка виглядає достатньо солідно, хоча скульптурне оздоблення фасаду не є дуже коштовним. Особлива цікавість будинку полягає у урочисто вирішеному вході у квартиру власнику, що розташована на другому поверсі.

Вікно кімнати двірника, що виходить у бік вулиці.

Вікно кімнати двірника, що виходить у бік подвір’я.

Огорожі балконів на подвір’ї відрізняються від огорож балконів головного фасаду.

Огорожа віконця підвалу.

Вхідний майданчик.

Майданчик першого поверху.

Вікно між першим та другим поверхами.

Двері єдиної квартири, що розташовані на другому поверсі. Вочевидь це колишня квартира власника будинку Анатолія Ігнатовича.

Майданчик між другим та третім поверхами.

Стеля під’їзду.

Передостання балясина була встановлена за радянських часів або пізніше у наслідок втраченої.Сама балясина вірогідно первісно була розташована у іншому будинку, який скоріше за все був зруйнований, а огорожа сходів потрапила у ремонтний фонд.

Сходи були вірогідно виготовлені у останній третині ХІХ ст. коли ще працював завод або майстерня Н.В. Яловікова.

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s