Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Прибутковий будинок Г.Л. Боскі (1912 р.)

Posted by Antique на середа, 3 Липень 2013 р. (22:45)

Прибутковий будинок Генриха Людвиговича Боскі, арх. П.Л. Славкін за участю С.А. Ландесмана, 1912 р., Мала Арнаутська вул., 43 / Гімназична вул., 16
Будинок на мапі
Стиль: модернізований неокласицизм.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення 463-Од (Рішення Одеського облвиконкому  № 580 від 27.12.1991р. Наказ МКТ  №728/0/16-08 Від 20.06.08 р.)

Відомі власники ділянки:

  • до 1899 р. – Г. Боскі
  • 1899 р. – 1912-1913 рр. – Людвиг Абандійович Боскі
  • 1912-1913 рр. – вірогідно до революції – Генрих Людвигович Боскі

На початку ХХ ст. ділянкою на розі Малої Арнаутської та Гімназичної володів італієць Людвиг Абандійович Боскі, який був торговим агентом з продажі матеріалів для виробництва штучних мінеральних вод. Людвиг Боскі вірогідно жив на ділянці сина Генріха на Малій Арнаутський вул., 71 де здійснював продаж матеріалів, а у довіднику з актуальними даними на 1910 рік вказується, що на Малій Арнаутській вул., 71 він мав склад пляшок. У квартиру Людвига було проведено лінію номер 15-91.

У Людвіга Боскі було по меншій мірі чотири сини: Генріх, Джованні, Павло та Еміль. У довіднику “Вся Одесса, 1914” видавництва “Одесскія новості” Л.А. Боски не згадується, тому можна зробити висновок, що він вмер між 1912 та 1913 роками, а його власну ділянку на Малій Арнаутській вул., 43 отримав у спадок син Генріх, який також був власником ділянки на Малій Арнаутський вул., 71 (будинок не зберігся). Генріх Боски продовжив справу батька і зайнявся продажем обладнання для виробництва штучний мінеральних вод. Також у довіднику з актуальними даними на 1910-й рік сповіщається, що за адресою Мала Арнаутська вул., 71 була скульптурна майстерня Еміля Боскі, який згідно вказаної телефонної адреси жив у квартирі Людвига Боскі.

Син Павло також був домовласником і мав у власності невелику ділянку на Гімназичній вул, 18, яка є суміжною до ділянки Л.А. Боскі на Малій Арнаутській вул., 43. Дана ділянка належала Є Борисової на замовлення якої у 1893 році було споруджено невеликий триповерховий будинок з нетинькованим фасадом за проектом архітектора Л.Л. Влодека. Сам Павло жив у будинку на Малій Арнаутській вул., 71. Також Павло Боскі працював скарбничим у Італійському благодійному товаристві, що орендувало приміщення на вул. Буніна, 19. Головою товариства був Йосип Феліксович Росетт, віце-головою був член товариства банку Ліонський Кредит Роберт Ісидорович Де-Кіріко, секретарем був професор університету Джованні Фрідріхович Сперандео, а членами були Р. Кортацці і відомі одеські скульптори Джустино Сальвадорович Менціоне та Марк Людвигович Молінарі.

У 1912-му році вірогідно тоді, коли Людвиг Боскі вмер на ділянці на Малій Арнаутський вул., 43 було споруджено чотириповерховий будинок. Проект виконав архітектор П.Л. Славкін, який також займався спорудженням даного будинку. Про даний факт свідчила втрачена (або зафарбована) рекламна таблиця на фасаді де вказаний і рік спорудження. У переліку пам’яток місцевого значення вказаний 1911-й рік, однак авторі статті не відомо первісно джерело цих даних.

Будинок не відрізняється багатим оздобленням, але у даному районі значну частину будинків можна віднести до фонової забудови і даний будинок на її тлі виглядає достатньо солідно. У якості іншого прикладу таких споруд є будинок Шихман на Пантелеймонівський вул., 32 (арх. А.І. Гольцвурм, 1910-і рр.). Малі розміри ділянки не дозволили забудувати її по периметру і таким чином задня частина ділянки є незабудованої і від сусідньої ділянки вона огороджена стіною з вапняку. За планом будинок Боскі є дуже подібним о будинку інженера І.А. Маргуліса на Маразліївській вулиці, 32 (арх. Ф.Л. Паппе) зведений у тому же році. Така спорідненість може бути не випадковою і архітектори Славкін та Паппе могли бути близькими знайомими і ділитися досвідом.

У будинку влаштовано два під’їзди – в лівому крилі з входом з боку вулиці і у правому крилі з входом з боку проїзду. По меншій мірі під’їзд у правому крилі був обладнаний грубою з топкою у під’їзді. Також будинок обладнаний службовими під’їздами. Кутовий під’їзд має великі розміри з шахтою у центрі, однак замість ліхтар освітлення здійснюється за допомогою вікон на дворовому фасаді, що не дуже добре відзначилось на якості освітлення. Головний вхід у кутовий під’їзд не використовується, натомість у якості головного входу використовується допоміжний хід з подвір’я. Під’їзд у лівому крилі є стандартним, але у даному під’їзді було влаштовано топку для ґруби. Оздоблення під’їзду цілком стандартні для Одеси тих часів – мозаїчні майданчики та мармурові сходи. Огорожі сходів в обох під’їздах ідентичні і уявляють собою типові для 1910-х років вертикальні поперечини, що локально прикрашені геометричними композиціями, у даному випадку композиція є достатньо самобутньою і розвинутою. Декоративні композиції огорожі є схожими до композицій у кутових частинах огорожі сходів будинку Яворовської (арх. В.І. Кундерт, 1911 або 1914 рр.).

Ще по одному під’їзду розташовано у кожному з крил, у крилах, що виходять у бік вулиць влаштовані службові під’їзди, а під’їзд у дворовому крилі надає доступ як до службових приміщень квартир крила по Арнаутській вулиці, так і до бюджетних квартир, що влаштовані у дворовому крилі. Сходи у даному під’їзді виконані з бетону, а огорожі сходів уявляють собою балясини цибульної форми. Такі огорожі зустрічаються у будинках 1900-1910-х років і використовуються у якості парадний у не коштовних будинках і на чорних сходах у коштовних будинках.

Будинок Генріха Боскі уявляє собою неокласичний будинок раціонального характеру. Нечисленні елементи оздоблення є достатньо оригінальними за технікою виконання, оздоблення інтер’єрів також поєднує аскетичність з якістю виконання декоративних елементів, особливо цікаво виконані огорожі сходів. Таким чином даний будинок є однією з найкращих і найзначніших житлових будинків середньої коштовності початку ХХ ст.

Будинок влітку

Фасади потиньковані різними фактурами і підкреслений ризалітами, що вінчаються фронтонами у стилі модернізованого неокласицизму. Фронтони прикрашені овальними медальйонами, окрім кутового, де у схожих пропорціях влаштована люкарна. У картушах під вікнами першого поверху і на фронтонах розташовані нечисленні липні прикраси. Не збереглося жодної автентичної огорожі балконів, що дозволяє припустити те, що огорожі первісно були виконані з каменю.

Фасад з боку Малої Арнаутської вулиці.

Фасад з боку Гімназичної вулиці.

Залишки автентичного вхідного порталу кутового під’їзду. Вхід заблокований.

Автор креслення: Марина Бєгань. Джерело: Брами Одеси: каталог / упорядник О.М. Луговий. – Одеса: ФОП «Фрідман О.С.», 2010

 

Автентична фрамуга.

Кутовий фронтон

Фронтон на фасаді з боку Гімназичної вулиці.

Фронтон на фасаді з боку Гімназичної вулиці.

Другий фронтон від кута на фасаді з боку Малої Арнаутської вулиці.

Медальйон у фронтоні.

Композиція з трьома лавровими вінками зустрічається іноді і у оздобленні стель під’їздів деяких будинків 1910-х років.

Вікно напівпідвалу з автентичними ґратами.

Вид на крило на вул. Гімназичній. У правого боку крила влаштований службовий під’їзд.

Вид на крило на вулиці Гімназичній.

Вид на крило на Малій Арнаутській вулиці.

Вид на крило на Малій Арнаутській вулиці.

Вид на крило на Малій Арнаутській вулиці.

Вид на дворове крило.

Вид на дворове крило та вікна сходової клітки під’їзду дворового крила.

Парадний кутовий під’їзд.

Парадний кутовий під’їзд.

Парадний кутовий під’їзд.

Парадний кутовий під’їзд.

Парадний кутовий під’їзд.

Парадний кутовий під’їзд.

Парадний кутовий під’їзд.

Парадний кутовий під’їзд. Стеля.

Парадний кутовий під’їзд. Ліпна розетка на стелі.

Автентичні двері.

Парадний під’їзд біля арки проїзду. Майданчик між першим та другим поверхами.

Парадний під’їзд біля арки проїзду. Майданчик між другим та третім поверхами.

Парадний під’їзд біля арки проїзду. Майданчик між третім та четвертим поверхами.

Парадний під’їзд біля арки проїзду.

Парадний під’їзд біля арки проїзду.

Парадний під’їзд біля арки проїзду.

Парадний під’їзд біля арки проїзду.

Парадний під’їзд біля арки проїзду. Облямування ґруби.

Парадний під’їзд біля арки проїзду.

Парадний під’їзд біля арки проїзду. Візерунки на мозаїці.

Парадний під’їзд біля арки проїзду. Плафон світильника.

Під’їзд у дворовому крилі.

Під’їзд у дворовому крилі.

Під’їзд у дворовому крилі.

 

Під’їзд у дворовому крилі.

Під’їзд у дворовому крилі.

Під’їзд у дворовому крилі.

Під’їзд у дворовому крилі.

Джерела:

  • А.В. Красножон – Эпиграфические мелочи старой Одессы. (Із збірника ПДПУ ім. Ушинського “Історичний досвід та сучасність”. Випуск 2. Книжка 1. Під ред. В.М. Букача, 1997 р.).
  • Брами Одеси: каталог / упорядник О.М. Луговий. – Одеса: ФОП «Фрідман О.С.», 2010 ISBN 966-96181-9-8
Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s