Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Флігель братів Краснерів (1901 р.)

Posted by Antique на п’ятниця, 3 Травень 2013 р. (11:07)

Флігель братів Ісаака і С. Мєєровичів Краснерів, вірогідно арх. А.І. Гольцвурм, 1901 р., Олександрівський пр., 27
Будинок на мапі
Стиль: модерн.

Відомі власники ділянки:

  • до 1900 р. – П. Раллі (вірогідно Павло Степанович)
  • 1900 – 1901 або 1902-1903 рр. – Товариство прикажчиків-євреїв
  • 1901 або 1902-1903 рр. – вірогідно до Жовтневої революції – купець 2-ї гільдії Ісаак Мєєрович (Маркович) Краснер, С. Мєєрович Краснер

До 1900 року велика ділянка, що займала третину кварталу між Олександрівським проспектом та вулицями Троїцькою, Катеринінською та Успенською, належала греку П. Раллі, який вірогідно був Павло Степановичем Раллі. Павло Раллі належав до відомого заміжнього Одеського роду, який займався торгівлею борошном,  сам Павло відзначився тим, що був головою Товариства піклування тварин, для якого архітектором С.А. Ландесманом у 1890-1891 роках було споруджено лікарню на вул. Ленінградській, 21. Також П.С. Раллі  був крупним домовласником, володів багатьма ділянками у місті. Однак у 1900 році ділянка на Олександрівському проспекті була продана Товариству прикажчиків євреїв, яке впродовж ХХ ст. спорудило будинок товариства (клуб Union) та два прибуткових будинки. Одак згодом товариство продало частину своєї ділянки євреям братам Краснерам. Можливо Краснери були якось пов’язані з товариством, і придбання даними власниками цеї ділянки було не випадково. У ті часи на ділянці існував двоповерховий будинок І-ї половини ХІХ ст. з флігелем та галереями.

Ісаак Маркович Краснер був членом Товариства взаємодопомоги торгових агентів та торговців-євреєв Одеси, що було розташовано у нині зруйнованому будинку на вулиці Жуковського., 37. Спільно з братом Ізраілем він був власником торгового дому “Брати Краснер”, який раніше називався т.д. “М.В. Краснер та сини”. Торговий дім займався постачанням галантереї і мав два магазини, на Великій Арнаутськй вул., 85 та на даній ділянці на Олександрівському проспекті. Вірогідно М.В. Краснер був Мєєром Краснером – батьком братів Краснерів. Ісаак Маркович жив на Олександрівському проспекті, однак у довіднику “Вся Одесса”, 1911 видавництва Одеські новини вказано, що він жив у вишуканому будинку Шолом-Берковича Сапіра на Успенській вул., 72, а у квартиру було проведено телефон №7-81. У довіднику на 1913 рік вказано, що І. Краснер проживає у будинку на Олександрівському пр., 27, а у його квартиру проведено телефону лінію №26-61.

Іншим співвласником торгового дому був Ізраїль Маркович Краснер, який жив поряд у №25 у прибутковому будинку Прикажчиків євреїв і займався Галантерейною торгівлею. У квартиру Ізраїля Краснера було проведено телефону лінію 3-64. У 1911 році Ізраїль Маркович Краснер переїхав у прибутковий будинок Блюмберга на Троїцькій вул., 49 але не виключено, що насправді він переїхав у сусідній будинок Блюмберга, який було щойно споруджено. І.М. Краснер також був членом товариства взаємодопомоги учнів приватної жіночої гімназії А.Е. Гецельд-Тончук, яка орендувала приміщення на Рішельєвській вул., 33.

Згідно даним О.В. Красножона на автентичній брамі у арці проїзду існувала дата 1901. Вірогідно саме у даномк році Краснери придбалі дану ділянку, хоча за довідниками Вся-Одесса це сталося дещо пізніше. Таким чином найбільш вірогідно, що флігель  у лівого боку ділянки було споруджено саме у 1901 році.

Флігель у плані Г-подібний, чотириповерховий, на 10 квартир та з житловим підвалом. Фасади флігеля потиньковані, але прикрашени лише легким облямуванням, що відповідає стилю модерн. До стилю модерн також можна віднести двері парадного під’їзду та вікна сходової клітки. Однак на стулках дверей також помітні візерунки у стилі еклектики, до того ж стилю відносяться двері квартир, а огорожі сходів хоч і виконані у стилі еклектики, але у візерунках помітна певна свобода форм, що свідчить про те, що флігель було споруджено у добу модерну, а точніше у початкову його стадію у Одесі 1900-х років. За плануванням даний флігель дуже схожий на флігель Л.С. Гордон на вулиці В’ячеслава Чорновола, причому слід враховувати те, що неподалік розташовані і інші будинки, що споруджені цим архітектором.

У 1910-х роках а ділянці працювала фабрика віденського взуття купця Маркуса Янкельовича Вейцмана. У 1911 році на фабриці було 28 працівників, вироблялося продукції на 30000 рублів щорічно.

Даний флігель хоча і не вражає декором, але гарні металеві сходи та двері під’їзду є унікальними для Одеси.

Двері службового під’їзду.

Один з майданчиків. Автентичні вхідні двері вірогідно замінені на міжкімнатні.

Автентичні вхідні двері.

Джерела:

  • А.В. Красножон – Эпиграфические мелочи старой Одессы. (Із збірника ПДПУ ім. Ушинського “Історичний досвід та сучасність”. Випуск 2. Книжка 1. Під ред. В.М. Букача, 1997 р.).
Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s